ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року Справа № СК-36224/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 в інтересах позивачів 09.11.2010 року звернувся в суд з позовом до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення Маяківської сільської ради № 7/3.18 від 05 жовтня 2007 року та № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року в частині, що стосується правої сторони АДРЕСА_1.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року «Про перелік земель, що не підлягають приватизації, знаходяться в межах населених пунктів і перебувають в землях резерву сільської ради, призначених для будівництва житлових будинків» в частині, що стосується правої сторони АДРЕСА_1.

Не погодившись із зазначеним рішенням Маяківська сільська рада оскаржила його в апеляційному порядку. Просить зазначену постанову скасувати, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Маяківської сільської ради Луцького району № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року «Про перелік земель, що не підлягають приватизації, знаходяться в межах населених пунктів і перебувають в землях резерву сільської ради, призначених для будівництва індивідуальних житлових будинків» відносяться землі, які знаходяться в АДРЕСА_1, площею 12,5 га.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року, постановленою за наслідками розгляду апеляційної скарги Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2010 року, апеляційну скаргу задоволено, оскаржувану постанову суду першої інстанції скасовано, а адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року «Про перелік земель, що не підлягають приватизації, знаходяться в межах населених пунктів і перебувають в землях резерву сільської ради, призначених для будівництва індивідуальних житлових будинків» в частині, що стосується правої сторони АДРЕСА_1 - залишено без розгляду.

04 квітня 2013 року Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року, якою касаційну скаргу задоволено частково, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи те, що суд передчасно дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, чим допустив порушення процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, оскільки про оскаржувані рішення відповідача стало відомо з листа Луцької районної державної адміністрації №КО-370 від 31.07.2008 року (а.с.8) не знаходить свого підтвердження, оскільки у матеріалах справи відсутні докази про дату ознайомлення позивача з цим листом.

Судом першої інстанції встановлено, що дані земельні ділянки перебували у користування позивачів, більше 15 років, які займалися вирощуванням сільськогосподарської продукції для власних потреб, однак до суду не подано будь-яких підтверджуючих доказів виділення земельних ділянок чи перехід їхнього права від колгоспу.

З повідомлення Волинської обласної державної адміністрації № КО-370 від 31 липня 2008 року вбачається, що заявникам було повідомлено, що відмова в приватизації земельних ділянок якими вони тривалий час користувались, пов'язана з прийнятим сільською радою рішенням від 10 серпня 2006 року № 2/5.27.

18 вересня 2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про витребування додаткових доказів у даній справі: - матеріали перевірки прокуратури Луцького району із залученням спеціалістів управління Держкомзему в Луцькому районі Волинської області за зверненням ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших, за наслідками якої надіслано лист відповідь № 4-10 від 13 лютого 2010 року; - звернення ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших від 04 жовтня 2007 року до сесії Маяківської сільської ради щодо приватизації земельних ділянок; - протокол сесії Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області на якій прийнято рішення № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року; - протокол сесії Маяківської сільської ради Волинської області на якій прийнято рішення № 7/3.18 від 05 жовтня 2007 року «Про передачу у власність земельних ділянок»; - матеріали розгляду Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області колективного звернення жительки с. Сирники ОСОБА_10 та інших з питання сприяння у приватизації земельних ділянок біля автотраси Луцьк-Ковель про результати якого проінформовано Волинську обласну державну адміністрацію листом № КО-370 від 31 липня 2008 року; - запит адвоката Масимовича О. до архівного відділу Луцької районної державної адміністрації Волинської області у відповідь на який листом № 416/13 від 29 вересня 2008 року направлено ксерокопію рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року; - матеріали розгляду виконавчим комітетом Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області колективної заяви жителів с. Сирники до голови обласної державної адміністрації Романюка про результати якого поінформовано заступника голови районної держаної адміністрації Підвального В. Т. листом № 42 від 17 липня 2008 року; - матеріали цивільної справи Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2-8452/10 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9 до Маяківської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішень сільської ради.

Таким чином, суд апеляційної інстанції визначив, що для правильного встановлення усіх обставин у справі необхідно витребувати у відповідних суб'єктів належним чином засвідчені копії вищевказаних письмових доказів.

До суду надійшло від Архівного відділу Луцької РДА від 14.10.2014 року протокол №2 другої сесії Маяківської сільської ради п'ятого скликання від 10.08.2006 року, рішення Маяківської сільської ради від 10.08.2006 року №2/1 про затвердження порядку денного, рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року, запит адвоката Масимовича О. до архівного відділу Луцької районної державної адміністрації Волинської області у відповідь на який листом № 416/13 від 29 вересня 2008 року направлено ксерокопію рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року та відповідь Луцької РДА від 29.09.2008 року №416/13 про направлення запитуваних рішень.

Відповідно до п. а ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ч.1, 3 ст.23 ЗК України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 17 листопада 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Маяківської сільської ради Луцького району про визнання нечинним та скасування рішення сільської ради в частині визнання нечинним та скасування рішення Маяківської сільської ради № 7/3.18 від 05 жовтня 2007 року «Про передачу у власність земельних ділянок» залишено без розгляду, яка набрала законної сили оскільки не оскаржена.

У відповідності до положення ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені ст. 116 ЗК України, яка вказує, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами статті 123 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою для надання земельної ділянки у власність або користування може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивачів щодо порушень, вимог земельного законодавства, оскільки не подано доказів належних про правомірність користування земельними ділянками.

Відповідно до ч.1 ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. А відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Земельного кодексу України, він набирає чинності з 1 січня 2002 року, а тому норма статті 119 Земельного кодексу України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року.

Таким чином, основними умовами набуття права власності є користування земельною ділянкою протягом 15 років з моменту набрання чинності ЗК України від 25.10.2001 року, який набрав чинності 01.01.2002 року, тобто дана норма може застосовуватись з 01.01.2017 року.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Колегія суддів дійшла висновку, що як вже встановлено судом апеляційної інстанції, рішення якого скасовано судом касаційної інстанції про передчасність відповідного рішення, однак судом при новому розгляді апеляційної скарги ухвалою від 11 вересня 2014 року витребувано докази для дослідження вказаної справи, і відповідно встановлено - запитом адвоката Масимовича О. (виконавець ОСОБА_1) до архівного відділу Луцької районної державної адміністрації Волинської області у відповідь на який листом № 416/13 від 29 вересня 2008 року направлено ксерокопію рішення Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року та відповідь Луцької РДА від 29.09.2008 року №416/13 про направлення запитуваних рішень, було відомо про прийняте рішення Маяківської сільської ради № 2/5.27 від 10 серпня 2006 року «Про перелік земель, що не підлягають приватизації, знаходяться в межах населених пунктів і перебувають в землях резерву сільської ради, призначених для будівництва індивідуальних житлових будинків» в частині, що стосується правої сторони АДРЕСА_1, позивачами та представником ОСОБА_9 ОСОБА_1 пропущено річний строк щодо оскарження вищенаведеного рішення, а будь-який нових доказів до суду не подано, а тому суд вважає що судом першої інстанції передчасно прийнято рішення по суті позовної заяви, адже всі наявні докази не підтверджують його протиправність та мотиви пропущення строку і не вчасність оскарження його в суді.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 203, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області - задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2010 року у справі № 2а-4618/10/0308 - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішень - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар