Справа №2-117

      2009 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року     м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Гордія В.І., з секретарем Корбутяк Н.М., представників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, тертя особа: приватний нотаріус Косівського районного округу ОСОБА_5 про визнання договору даруваня недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про визнання договору даруваняя недійсним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримав і суду пояснив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були його батьками. Крім нього у сім'ї було три брати ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та сестра ОСОБА_11. Після закінчення школи та навчання в м. Коломия він переїхав на роботу до м. Київа і залишився там проживати. В 1976 році помер його старший брат ОСОБА_8, а згодом в 1997 році помер другий брат ОСОБА_9. Після смерті братів та одруження сестри та брата батьки залишились проживати одні і допомогли їм побудувати свої будинки, а їхній будинок мав перейти йому в спадок після їх смерті. На такі умови сестра та брат були згідні. Однак згодом 26.06.2000 року тяжко захворіла мати і сестра скориствашись цим моментом і тим, що його матері було 87 років запросила додому приватного нотаріуса і скалала заповіт на все майно матері. Батько почувши це в той же день зробив заповіт на 1/2 частина даного будинковолодіння на позивача. 02.07.2000 року його матір померла. У вересні 2001 року позивач приїхав до батька в гості і він розповів йому, що приходила сестра з проханням зробити на неї заповіт або договір дарування на частину майна, але батько їй відмовив і сказав, що все майно має залишитьсь синові. 18.10.2001 року його батько помер. У встановлений законом термін він почав виробляти документи на 1/2 частину житлового будинку та відповідної частини господарських споруд після смерті батька. Однак у 2008 році він приїхавши до м. Косова побачив, що в будинку живе його племінник. Коли він зустрівся із сестрою, вона повідомила, що в неї договір дарування на 1/2 частину майна від батька і що половина будинку належить їй. Про договір дарування він не знав і не міг знати, оскільки відповідачка приховала від нього даний факт. Також згодом він дізнався, що даний договір дарування від 20.08.2000 року був підписаний не його батьком і був укладений після його смерті. В даному договорі вказано, що його батько не міг підписатись власноруч, оскільки в нього трусились руки, однак він заперечує даний факт, оскільки батько до кінця свох днів обходив себе сам і все господасртво. Тому він вважає

даний договір дарування не дійсним і просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засідання позов заперечила та суду пояснила, що твердження позивача є неправдами, оскільки коли їхня мати хворіла то настоювала разом з батьком на тому, щоб 1/2 частину оформити на неї, і сама попросила відповідачку запросити додому нотаріуса, що нею було зроблено. Після смерті її матері батько настоював на тому, щоб укласти договір дарування на неї, що вона після його смерті не зверталась до суду і він сам пішов до нотаріуса, але підписати договір не міг, оскільки в нього трусилась рука. Тоді нотаріусом було запропоновано підписати даний договір іншою особою, що в такому випадку передбачено законом. Вона пояснила, що відповідач ще у вересні 2001 року знав про те, що йому буде належати 1/2 частина майна і почав після смерті батька виготовляти необхідну документацію на цю частину майна, а вже через 6 років претендує на все майно. Вона просить у позові відмовити.

Представник третьої особи приватний нотаріус Косівського нотаріального округу, ОСОБА_12 суду пояснила, що все, що стверджує позивач є неправдою, також пояснила, що коли вона приходила додому до їхніх батьків то мати була дуже сердита на позивача тому, що він взагалі нею не цікавився і половину хати вона заповіла своїй дочці. Також коли їхній батько робив договір дарування, то дійсно, він 1/2 частину будинку подарував дочці і все робилось згідно законодавства. В довідці, в якій вона пред'явила суду дійсно стояла дата 20.08.2001 року, яку підробити не можливо. Також вона пояснила, що їхній батько не був на стільки грамотний, щоб підписати договір дарування і йому було роз'яснено, які дії він вчиняє і те, що він не підписав договір це передбачено законом.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є рідним братом позивача та відповідачки, також суду він пояснив, що перед тим, як помер їхній батько, він прийшов до нього і розповів, що він зробив волю матері і подарував його сестрі половину хати.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона була сусідкою батьків сторін і їй відомо. Що відповідачка завжди допомагала своїй матері по господарству, а її мати завжди говорила, що не залишить свою дочку в біді і що хоче подарувати їй половину будинку. А коли їхня мати померла, то відповідачка доглядала свого батька та допомагала йому по господарству.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що батько сторін, коли був живий то попросив її піти з ними до нотаріуса тому, що він хоче подарувати своїй дочці половину будинку. Вона була присутня при оформленні договору дарування і підписувала даний договір, бо їхній батько був невзмозі це зробити.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона є сестрою померлої матері сторін та пояснила, що перед смертю її сестра завжди плакала і розказувала їй, що хоче все своє майно подарувати дочці, бо як би не воно, то не було би кому допомогти, а син забув про неї.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він є сином відповідачки і йому відомо, що його дід завжди говорив, що половину будинку залишить його матері і він це зробив, ще при житті.

Суд вислухавши сторони, представника третьої особи, свідків та вивчивши матеріали справи прийшов до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що договір дарування 1/2 житлового будинку підписала інша особа і з цих підстав позивач просить в позовній заяві призначити почеркознавчу експертизу щодо відповідності підпису померлого ОСОБА_6 на договорі дарування від 20.08.2001 року.

Всі свідки в судовому засіданні підтвердили той факт, що померлий ОСОБА_6, уклавши договір дарування від 20.08.2001 року виразив свою волю.

Згідно ст. 44 ЦК України (в ред. 1963 p.) Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноруч підписатися, то за його дорученням угоду може підписати інший громадянин. Підпис останнього повинен бути

засвідчений... - службовою особою, що вчиняє нотаріальні дії.

Згідно інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України п.10 При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

У випадках, коли за громадянина, який внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може підписати угоду, заяву або інший документ, підписує інший громадянин, нотаріус встановлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.

Отже, підстав для призначення почеркознавчої експертизи та визнання недійсним договору дарування від 20.08.2001 року - не має.

Інших доказів, які б підтверджували позовні вимоги позивачем суду не надано, тому суд вважає позов є безпідставним.

Крім того позивачем пропущено термін звернення з даним позовом до суду і підстав для поновлення терміну звернення судом не встановлено, оскільки позивач сам раніше оформляв спадщину тільки на 1/2 спірного житлового будинку і не ставив питання про успадкування всього будинку.

Враховуючи наведене на підставі ст.ст. 202, 203, 207, 215 ЦК України, ст. 44 ЦК України (в ред. 1963 р.), п.10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ за № 18/5 від 14.06.1994 року, та керуючись ст.ст. 209,213-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору даруваняя недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів після проголошення рішення, якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів до Косівського районного суду з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд після подання заяви про апеляційне оскарження.