ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.08.2006 р. Справа № 5/556
За позовом Приватного підприємця Мучника Анатолія Мусійовича, м.Полтава
до відповідача Приватного підприємця Запеки Віталія Леонідовича, м.Полтава
про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
Від позивача не з"явився
Від відповідача Запека В.Л.
Розглядається заява про перегляд рішення суду від 20.01. 2005 р. по справі № 5/556 за нововиявленими обставинами. Відповідач по справі прохає скасувати рішення по справі, відстрочити його виконання, визнати недійсним спірний договір оренди.
Позивач по справі проти перегляду рішення заперечує з мотивів, викладених у відзиві на заяву.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 20.01.2005 р. судом прийняте рішення про розірвання договору № 1 від 01.05.2004 р. оренди не житлових приміщень, розташованих за адресою : м. Полтава, вул. Пушкіна 29 та стягнення з приватного підприємця Запека В.Л. на користь Мучник А.М. 15018 грн. боргу 150 грн. витрат по сплаті держмита иа 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У заяві ПП Запека про перегляд рішення у зв”язку із нововиявленими обставинами, що мають істотне значення, посилається на те, що зазначені обставини, а саме те, що розмір орендованої корисної площі приміщення менший, ніж розмір загальної площі, стали йому відомі лише у судовому засіданні 20.04.2006 року по справі № 19/152, яке відбулося за його безпосередньою участю після огляду технічного паспорта. Тому процесуальну норму ст. 113 ГПК України заявником не порушено.
Відповідно до поданого ПП Мучник до ПП Запека позову про розірвання договору оренди №1 від 01.05.2004 нежитлових приміщень, розташованих за адресою : м. Полтава, вул. Пушкіна, 29 та стягнення збитків у вигляді не одержаних доходів, позивач вважає, що ПП Запека порушує вимоги ч. 3 ст. 285 ГК України стосовно несвоєчасної та неповної сплати орендної плати за укладеним договором оренди.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України до будь-якого господарського договору мають бути включені такі умови –предмет, ціна та строк дії договору. Згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом, а також ті, які необхідні для договору даного виду.
Відсутність згоди між сторонами стосовно хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин) є головною правовою підставою для визнання такого договору неукладеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є : об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Слід зазначити, що з врахуванням вищезазначеного суд дійшов до висновку, що в спірному договорі оренди фактично не встановлений розмір орендної плати, оскільки п. 3.2 договору встановлює орендну плату –20 грн. за кв. м корисної площі –140 м кв. . А в п, 1.3 договору зазначено, що 140 м. кв. це розмір загальної площі.
Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України “Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна” за №127 від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773, визначено, що корисна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх розташованих у ньому приміщень, а також балконів і антресолей в залах, фойє тощо, за винятком сходових кліток, ліфтових шахт і пандусів. Таким чином, розмір загальної та корисної площі не може бути однаковий. Тобто в договорі відсутні реальні дані про розмір корисної площі приміщення, а відповідно, і розмір орендної плати. Про невизначеність розміру орнедної плати свідчить і відсутність в договорі вказівки щодо періоду, за який повинна сплачуватися орендна плата в зазначеному в п.3.2 договору сума. Враховуючи викладене, маємо, що в оспорюваному договорі оренди відсутні істотні умови, які визнані такими за законом, а також ті, які необхідні для договорів даного типу.
Крім того, сторонами не було досягнуто згоди стосовно умов повернення орендованого майна. Так, п. 2 Умови передачі та повернення орендованого майна містять лише один пункт 2.1. щодо вступу орендаря у користування зазначеними приміщеннями, хоча у п. 1 Предмет договору у п.1.1. зазначено, орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в строкове користування приміщення. Виходить, що даним договором не визначено не тільки умови повернення орендованого майна, а й з чого складається об’єкт оренди: з одного чи кількох приміщень, а також вартість об’єкту, що орендується.
Можливість визнання таких господарських договорів неукладеними прямо передбачена у ч. 8 ст. 181 ГК України.
Для розірвання ж договору оренди визначальним має бути факт його укладення, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 180 ГК України. Отже, поданий позов ПП Мучника до ПП Запека про розірвання договору оренди та стягнення боргу у вигляді не отриманих доходів не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що за законом даний договір є неукладеним.
Доказом того, що ПП Запека не був ознайомлений із документацією щодо технічних даних складу та стану орендованого приміщення підтверджується відсутністю у договорі оренди № 1 від 01.05.2004 року зазначених вище істотних умов .
Посилання позивача у відзиві на заяву ПП Запека про перегляд рішення у зв’язку із ново виявленими обставинами, що мають істотне значення по справі на те, що відповідач раніше не пред’являв претензій до орендодавця щодо істотних умов договору в жодному разі не є підтвердженням того, що договір № 1 від 01.05.2004 року є укладеним. Стаття 43 ГПК України визначає з цього приводу, що ніякі докази не мають заздалегідь встановленої сили, і суд досліджує та оцінює всі обставини справи у їх сукупності. Суд дає самостійну оцінку спірному договору на підставі чинного законодавства і не зв’язаний позицією сторін. Таким чином, підстави стягнення грошових коштів ( спірний договір оренди ) та його розірвання , заявлена в позові, відсутня.
Вимоги відповідача в частині визнання договору недійсним не можуть бути взяті судом до уваги, як необґрунтовані.
З врахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 114, 84-85, 49 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Скасувати рішення від 20.01. 2005 р. по справі № 5/556.
2. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суддя Н.Г.Гетя