Справа № 2-1840/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2009 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі :
судді Озерянської Ж.М.,
при секретарі Волинець Т.І.,
за уч. адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту,
в с т а н о в и в :
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, посилаючись на те, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2007 року придбав уОСОБА_2 житловий будинок за адресою сел.Ювілейне Дніпропетровського району та області по АДРЕСА_1. ОСОБА_2 вказаний будинок належав на підставі рішення Дніпропетровського районного суду від 07.02.2007 року, яким визнано договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 дійсним та за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 у сел.Ювілейне Дніпропетровського району та області. Ухвалою Дніпропетровського районного суду від 24.09.2007 року вказане рішення за заявою ОСОБА_3 за нововиявленими обставинами було скасоване та справа була призначена до розгляду , відповідачка подала до суду позов про визнання угоди купівлі-продажу від 11.07.2007 року недійсною у зв'язку з тим, що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_5
У зв'язку з тим, що заповіт ОСОБА_5 складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме померла не могла самостійно прочитати заповіт, складала його у дуже похилому віці, мала слабкий зір та останні 11 років сама не заповнювала документи, позивачі вважали, що посвідчення такого заповіту мало відбуватися при свідках, а тому просили визнати заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, посвідчений 11.03.2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. - недійсним.
У судовому засіданні представник позивачів позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.
Приватний нотаріус Юрченко Л.Л. у судовому засіданні вважала позов необґрунтованим .
Суд, вислухав у судовому засіданні пояснення сторін, адвоката, показання свідків, експерта, дослідив матеріали справи і прийшов до наступного.
ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.07.2007 року придбав у ОСОБА_2 житловий будинок за адресою сел.Ювілейне Дніпропетровського району та області по АДРЕСА_1 (а.с.17). ОСОБА_2 вказаний будинок належав на підставі рішення Дніпропетровського районного суду від 07.02.2007 року, яким визнано договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 дійсним та за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 у сел.Ювілейне Дніпропетровського району та області (а.с.6). Ухвалою Дніпропетровського районного суду від 24.09.2007 року вказане рішення за заявою ОСОБА_3 було скасоване та справа була призначена до розгляду за нововиявленими обставинами у зв'язку з тим, що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_5
Встановлено, що ОСОБА_5 був підписаний заповіт на користь ОСОБА_3, складений та посвідчений 11.03.2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 582, яким померла заповіла відповідачці все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось (а.с.9 та 24).
Згідно ст.1247 Цивільного кодексу України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 1248 ЦК України, якщо заповідач через фізичні вади не може прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках .
Заповіт був складений нотаріусом за допомогою технічних засобів і у зв»язку з хворобою Гребиніченко заповіт підписано на дому.
Як вбачається з заповіту, на заповіті ОСОБА_5 написала: «Заповіт мною прочитано», поставила підпис, належність якого сторонами не оспорюється.
Згідно медичного епікризу у ОСОБА_5 в червні 2002 року (вік 82 роки) був зір: праве око - бачила лише світло, ліве око - бачила лише рахунок пальців у обличчя. 12.06.2002 року проведена операція і після операції на правому оці, праве око стало мати 10% зору (а.с.35).
У судовому засіданні лікар-офтальмолог Гірік З.Г. пояснила, що до операції на очах, ОСОБА_5 була майже сліпою та поновлених 10% зору недостатньо, щоб прочитати дрібний текст заповіту.
Опитаний у судовому засіданні спеціаліст-почеркознавець Стародуб С.Л., який дослідив підпис ОСОБА_5 у заповіті, враховуючи розмір букв,виконаних Гребиніченко та розмір букв тексту заповіту, підтвердив велику ймовірність, що самостійно прочитати машинописний текст заповіту померла ОСОБА_5 не могла (а.с.21).
Згідно ст.1248 Цивільного кодексу України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
Згідно ч.2 ст.1253 Цивільного кодексу України та розд.17 ч.158 наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» у випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою.
Зі змісту ч.2 ст.1248 ЦК України та п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України випливає,що відсутність у заповіті , надрукованому зі слів заповідача, запису про те,що заповіт був заповідачем прочитаний вголос і підписаний ним, є безумовною необхідністю, з додержанням якої можна зробити висновок про наявність волевиявлення особи.
Відповідно до ст.1257 Цивільного кодексу України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
З заповіту вбачається, що відмітка про те, що заповіт був прочитаний заповідачем вголос, відсутня. Заповіт посвідчено у відсутність свідків, що підтверджується відсутністю відомостей про їх особу та їх підписів у заповіті, а також поясненнями приватного нотаріуса Юрченко Л.Л.
Керуючись вищевикладеним та тим ,що встановлено, що у заповіті надрукованому нотаріусом зі слів заповідача відсутній запис про те, що заповіт був заповідачем прочитаний вголос і підписаний ним, суд приходить до висновку, що заповіт був складений з порушенням щодо форми заповіту, вимоги закону при його складанні та посвідченні не виконані і дійсність правочину (заповіту) може бути оспорювана позивачами .
Оскільки доводи позивачів підтверджено матеріалами справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст.ст.10,27,31,57,88,215,223 ЦПК України, ст. ст. 203,207,209,215,1247,1248,1253,1257 ЦК України, «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», суд -
В И Р І Ш И В :
Визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 від 11 березня 2006 року на користь ОСОБА_3, посвідчений 11 березня 2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л., зареєстрований в реєстрі за № 582.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Суддя : Озерянська Ж.М.