справа № 462/3571/14-к

У Х В А Л А

18 лютого 2015 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

при секретарі Колошкіну П.І.

за участю прокурора Брилінського М.Є.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

27 травня 2014 року до Залізничного районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Під час проведення підготовчого судового засідання по даному кримінальному провадженню прокурор просив суд призначити справу до судового розгляду, вважаючи відсутніми підстави для прийняття судом інших рішень передбачених ст. 314 КПК України, зокрема вважав обвинувальний акт таким, що відповідає нормам закону.

Обвинувачені, захисники та представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні не заперечили проти призначення справи до судового розгляду.

Перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали суд вважає, що обвинувальний акт слід повернути прокурору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право

повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Зазначені норми закону у сукупності дають суду підстави вважати, що для виконання припису п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині викладення формулювання обвинувачення обвинувальний акт, крім викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, в обов'язковому порядку окремо повинен містити твердження про те, що особа обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. При цьому формулювання обвинувачення повинно містити конкретне визначення об'єкту, об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину, відомості про суб'єкт злочину та інші обов'язкові та другорядні кваліфікуючі ознаки складу злочину. Тільки конкретний, стислий опис діяння, у вчинені якого особа обвинувачується, а не підозрюється, викладений таким чином, щоб можливо було зрозуміти на чому ґрунтується твердження сторони обвинувачення про наявність в діянні обвинуваченого складу злочину, передбаченого диспозицією певної статті закону, яким встановлена кримінальна відповідальність, може свідчити про виконання припису закону про обов'язкове зазначення в обвинувальному акті формулювання обвинувачення, тобто формулювання твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Повне невиконання такого припису закону, або формулювання обвинувачення в інший спосіб, зокрема через викладення обставин, які прокурор вважає встановленими, кваліфікацію діяння на час повідомлення про підозру і таке інше не відповідає вимогам ст. 7 КПК України, зокрема порушує принципи забезпечення доведеності вини; заборони двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; принципу диспозитивності.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, однак з обвинувального акта, що надійшов до суду вбачається, що прокурор при формулюванні обвинувачення не розмежував діяння обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статей обвинувачення а саме ч. 2 ст. 364-1 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України та не виклав правової кваліфікації кримінального правопорушення окремо за кожною статтею обвинуваченя, що на переконання суду є неприпустимим, оскільки не надає можливості обвинуваченому, чітко зрозуміти суть обвинувачення за кожної із статей та порушує засади рівності та змагальності учасників кримінального провадження та безпосереднє право обвинуваченого, визначене п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, а саме, знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують за кожною із статей КК України за якими кваліфіковано його діяння а саме ч. 2 ст. 364-1 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України.

Враховуючи наведені, встановлені у ході підготовчого судового засідання, невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, суд вважає, що обвинувальний акт слід повернути прокурору прокуратури Залізничного району м. Львова .

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України - повернути прокурору прокуратури Залізничного району міста Львова.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до апеляційного суду Львівської області через районний суд.

Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш

Копія вірна

Суддя: А.І. Ліуш