ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" січня 2007 р. | Справа № 15/7478 |
За позовом Комунального підприємства "Ізяславводоканал" м. Ізяслав
до Ізяславської виправної колонії №31 м. Ізяслав
про стягнення 86136,92 грн.
Суддя Муха М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Грабар І.А. –за довіреністю №171 від 04.08.2006р.
від відповідача: Дунь І.Г. –за довіреністю №1 від 09.01.2007р.
Рішення приймається 25.01.2007року, оскільки в судовому засіданні 10.01.2007року оголошувалась перерва.
Суть спору
Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 86136грн. 92коп. заборгованості, з якої 75811грн. 36коп. –боргу по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення згідно договорів № 23 від 01.01.2001р. та №23 від 03.01.2006р., 6761грн. 40коп. –пені, нарахованої відповідно до п.5.3 договорів за несвоєчасну оплату отриманих послуг за період з 01.06.2006р. по 01.11.2006р., 755грн. 95коп. –інфляційних втрат, 2808грн. 21коп. –3% річних. Посилається на те, що дана сума заборгованості виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань стосовно оплати отриманих послуг згідно договорів № 23 від 01.01.2001р. та №23 від 03.01.2006р.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні повідомив, що погоджується із сумою боргу. Однак зауважив, що Ізяславська виправна колонія №31 є неналежним відповідачем по справі. Свої доводи мотивує тим, що згідно укладених договорів КП „Ізяславводоканал” надає послуги по водопостачанню та водовідведенню для Ізяславської виправної колонії №31 як бюджетної організації, яка фінансується з державного бюджету і підприємства Ізяславської виправної колонії №31, яке являється окремою юридичною особою і працює на самофінансуванні, тобто розрахунки проводяться самостійно. Зазначив, що згідно із узгодженим порядком процес виставлення рахунків КП „Ізяслав-водоканал” за надані послуги для колонії слідуючий: на основі даних приладів обліку, наданих енерго-механічною службою колонії оформляється рапорт на споживання води за кожен місяць, який підписує начальник колонії (рапорт за грудень місяць 2006 року, додається), де чітко зроблено розподіл спожитої води і водовідведення по колонії і підприємству. Дані рапорту передаються в „Ізяслав-водоканал”. На основі рапортів КП „Ізяслав-водоканалом” виписується два рахунки: для проведення по бухгалтерії ІВК №31 і підприємства ІВК№31. Виправна колонія за рахунок одержаного фінансування з державного бюджету по відповідному коду бюджетної класифікації через Держказначейство проводить розрахунки. Заборгованості за послуги водопостачання і водовідведення на даний час немає. Аналогічний рахунок виписується на послуги водовідведення для підприємства колонії, де і виникла заборгованість, що являється предметом подання позовної заяви. Повідомив, що в відповіді на претензію №17 від 03.04.2006 року, яка додається до відзиву, вказувалось, що заборгованість рахується по підприємству, а не по колонії, але в позовній заяві, яка сьогодні являється предметом розгляду, все одно фігурує відповідачем - колонія. З врахуванням викладеного вважає, що позовна заява подана до неналежного відповідача.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне
01.01.2001р. між Комунальним підприємством „Ізяславводоканал” та Ізяславською виправною колонією (Абонент) укладено договір №000023 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації.
За умовами договору Ізяславводоканал взяв на себе зобов’язання забезпечувати абонента питною водою, а також приймати від нього стічні води (п.1 договору).
Відповідно до п.2 договору Абонент взяв на себе зобов’язання своєчасно оплачувати надані йому послуги.
Пунктом 4 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати виставлених платіжних вимог Абонент зобов’язаний сплатити „Ізяславводоканалу” пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день затримки.
Згідно п.8 договір укладається строком на 5 років з 01.01.2001р. по 01.01.2006р., і набуває чинності з моменту його підписання.
Договір підписано представниками та скріплено печаткам сторін.
03.01.2006р. між Комунальним підприємством „Ізяславводоканал” (Виконавець) та Ізяславською виправною колонією (Споживач) укладено договір №23 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
За умовами договору Ізяславводоканал взяв на себе зобов’язання надавати Споживачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого водопостачання холодної води, водовідведення, а Споживач зобов’язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (п.1 договору).
Пунктом 5.3 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Договір укладається на 5 років і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Договір підписано представниками та скріплено печаткам сторін
На виконання умов договорів позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками.
Відповідач своїх зобов’язань за договором в частині оплати отриманих послуг не виконав, і станом на 15.12.2006року заборгованість останнього перед КП „Ізяславводоканал” за надані згідно договорів послуги по водопостачанню та водовідведенню становить 75811грн. 36коп.
Дана сума заборгованості підтверджується також наявним в матеріалах справи актом звірки заборгованості.
В матеріалах справи наявна претензія №17 від 03.04.2006р., яка була надіслана КП „Ізяславводоканал” на адресу Ізяславської виправної колонії №13 з вимогою оплатити вартість наданих послуг.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 6761грн. 40коп. –пені, нарахованої відповідно до умов договорів (п.4 договору №000023 від 01.01.2001р. та п.5.3 договору №23 від 03.01.2006р.) за несвоєчасну оплату отриманих послуг за період з 01.06.2006р. по 01.11.2006р., 755грн. 95коп. –інфляційних втрат та 2808грн. 21коп. –3% річних.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, судом до уваги приймається наступне.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України до господарських та цивільних відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Оскільки зобов’язання щодо оплати отриманих послуг по водопостачанню та водовідведенню, які виникли на підставі договору №000023 від 01.01.2001р. продовжують існувати на час прийняття рішення суд керується нормами Господарського та Цивільного кодексів України.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 7 вказаної статті передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З врахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 75811грн. 36коп. заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 договору №000023 від 01.01.2001р. та пунктом 5.3 договору №23 від 03.01.2006р. передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 6761грн. 40коп. –пені, нарахованої відповідно до умов договорів (п.4 договору №000023 від 01.01.2001р. та п.5.3 договору №23 від 03.01.2006р.) за несвоєчасну оплату отриманих послуг за період з 01.06.2006р. по 01.11.2006р., 755грн. 95коп. –інфляційних втрат та 2808грн. 21коп. –3% річних також обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача судом не приймаються до уваги з врахуванням ст.33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В укладених договорах №000023 від 01.01.2001р. та №23 від 03.01.2006р. по наданню послуг з водопостачання та водовідведення, як сторона Споживач значиться саме Ізяславська виправна колонія №31 м. Ізяслав. При цьому в наявних в матеріалах справи рахунках як підстава виставлення вказано саме договір №23 від 03.01.2006р.
Крім того суд зважає на складений між сторонами акт звірки розрахунків, згідно якого позивач і відповідач узгодили розмір наявної заборгованості в сумі 75811грн. 36коп.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1,45,12,15,33,35,43,44,49,82-85,116 Господарського Процесуального Кодексу України, СУД
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства „Ізяславводоканал” м. Ізяслав до Ізяславської виправної колонії №31 м. Ізяслав про стягнення 86136грн. 92коп. задовольнити.
Стягнути з Ізяславської виправної колонії №31 (м. Ізяслав, вул. Гагаріна, 4, код 08594759) на користь Комунального підприємства „Ізяславводоканал” (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 19, код 14151760) 86136грн. 92коп. (вісімдесят шість тисяч сто тридцять шість гривень 92коп.) заборгованості, 118грн. (сто вісімнадцять гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 861грн. 37коп. (вісімсот шістдесят одна гривня 37коп.) – витрат по оплаті державного мита.
Видати наказ.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 3 примірники:
1 –до справи;
2 –позивачу;
3 –відповідачу.