2-57.08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 травня 2008 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Данковській С.В.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2до ОСОБА_3, Кочеткова Андрія Миколайовича, третя особа КЕВ м.Запоріжжя, КП «ВРЕЖО-10» про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2007 р.ОСОБА_1звернулася до суду з позовом, доповненим в процесі розгляду справи, в якому зазначає, що на підставі договору  купівлі-продажу від 25.04.2007 р. вона є власником квартири АДРЕСА_1. Будинок складається з чотирьох квартир і відповідач ОСОБА_3.є власником квартири 2 в цьому ж будинку.

В зазначеній квартирі 2,крім ОСОБА_3,також проживають члени його сім*ї,в тому числі і відповідач ОСОБА_4,який незаконно, з боку свого двору, визначеного по фактичному користуванню земельною ділянкою,самовільно звів споруди:службову прибудову літ.А¹,літню кухню літ.Е,гараж літ.Д.Крім того,на час набуття позивачкою квартири 3 у власність,також без дозволу співвласників і оформлення інших дозвільних документів був зведений капітальний паркан,довжина та ширина якого виходять за межі земельної ділянки домоволодіння.Фундамент паркану вище фундаменту будинку і облаштування його відповідачем ОСОБА_4.насипною землею призводить до вологості стіни будинку на рівні квартири позивачки,один кінець паркану прибудований впритул до середини стіни будинку,чим позивачка обмежена в можливості підходу до стіни квартири і її технічного обслуговування.Крім того,відповідач ОСОБА_4збудував з боку проїзду капітальне замощення з ухилом в двір,що призводить до стікання в двір стічної води,які поглинаються під фундамент та призводять до його руйнації.

Посилаючись на ці обставини,позивачка на підставі ст.376 п.4,391 ЦК України,ст.103 ЗК України просить суд усунути їй перешкоди в користуванні квартироюАДРЕСА_1,зобов*язавши відповідача ОСОБА_4.знести капітальний паркан,замощення та прибрати землю,а також стягнути з нього на її користь судові витрати та відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гр.,яка заподіяна конфліктними ситуаціями з родиною відповідачів та необхідністю змінити звичний спосіб життя задля відстоювання своїх прав.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала та пояснила, що вона та члени її сім'ї не мають змоги обслуговувати зовнішній бік стіни своєї квартири та вікно.

Представник позивача на задоволенні позову наполягав та пояснив, що відповідачі незаконно та самовільно побудували капітальний паркан та замощення, чим завдають позивачці перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Відповідач ОСОБА_3. проти задоволення позову заперечував.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що за домовленістю з колишніми власниками квартири 3, яка в теперішній час належить позивачці, він з метою захисту стіни будинку, який розташований нижче рівня внутрішньоквартальної дороги,від потрапляння стічних вод облаштував герметизацію фундаменту будинку руберойдом і встановив паркан,який додатково утримує стічні води.На стіні будинку,огороженій парканом,дійсно розміщено одне з вікон квартири позивачки,але для його технічного обслуговування є вільний доступ.Вважає,що жодних перешкод в користуванні квартирою позивачці не створено і моральна шкода їй не спричинялась.

Представник відповідача ОСОБА_4. адвокат ОСОБА_1.в інтересах довірителя просить відмовити в позові з тих підстав, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження позовних вимог: посилання позивачки на наявність перешкод в користуванні власністю, на незаконність будівництва капітального паркану спростовується письмовими доказами, а саме актом обстеження земельної ділянки від 26.02.2008р., згідно якого власникам квартири АДРЕСА_1 надано вільний доступ у обслуговуванні стіни та вікна шляхом встановлення хвіртки. Законність будівництва капітального паркану підтверджується мировою угодою між ОСОБА_5 таОСОБА_3, копією технічного паспорту, згідно якого капітальний забор не зазначений як самовільно збудований, листом управління архітектури та містобудування від 18.04.2008р., листами КЕВ м. Запоріжжя від 03.07.2007р. та Шевченківської райадміністраціїї від 03.07.2007р., згідно яких капітальний паркан збудований за погодженням з сусідкою з квартири № 3 ОСОБА_5, жодних скарг з цього приводу не виникало. Заходи, вжиті мешканцями квартири № 2 по збереженню технічного стану будівлі припинили потрапляння стічних вод під фундамент будинку та до зовнішньої стіни квартири № 3, тому вимоги ОСОБА_2 є необгрунтованими.

Представник третьої особи КЕВ м.Запоріжжя в судове засідання не з*явився надав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

В процесі розгляду справи представник КЕВ м.Запоріжжя суду пояснювала,що жилий будинокАДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці,яка належить Міністерству Оборони України,порядок користування прибудинковою територією власники квартир визначали за погодженням між собою без участі КЕВ.Колишній власник кв.3 цього будинку і сім*я відповідачів узгодили питання побудови спірного паркану відповідачами,який забезпечує відвід стічних вод від фасаду будинку.Комісією КЕВ оглядався вказаний вище будинок і були надані рекомендації розібрати частину паркану,яка побудована впритул до стіни будинку,з метою запобігання намокання стіни.

Представник 3-ої особи КП „ВРЕЖО № 10” в судове засідання не з*явився з невідомих підстав,викликався належним чином, на підставі ст.ст. 36,169 ЦПК України справа розглядається без їхньої участі.

Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши пояснення сторін та їхніх представників,допитавши свідків,дослідивши надані письмові докази у сукупності,суд дійшов висновку,що позов заявлений необгрунтовано і не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та перевірено доказами,що позивачці на праві власності належить квартираАДРЕСА_1(а.с.10-12).

Відповідачу ОСОБА_3на праві власності належить квартира 2 цього ж будинку(а.с.13).

Земельна ділянка, на якій побудований вказаний будинок,знаходиться у фактичному користуванні співвласників будинку  і належить Міністерству Оборони України (а.с.32).

Відповідно до ст.391 ЦК України,власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Свої вимоги про усунення перешкод у користуванні власністю-квартирою АДРЕСА_1-позивачка обґрунтувала тими обставинами,що відповідачі без її згоди як співвласника та не оформлюючи дозвільні документи побудували капітальний паркан,що перешкоджає її вільному доступу до стіни будинку і технічному обслуговуванню вікна квартири,а також зробили замощення з ухилом в двір,що сприяє потраплянню стічних вод під фундамент будинку і призводить до руйнації стіни її квартири.

В якості доказів цих обставин позивачка посилалася на висновок судової будівельно-технічної експертизи № 709 від 3.12.2007 р., відповідно до заключної частини якого паркан з шлакоблоку на бетонній основі не забезпечує можливість доступу власника АДРЕСА_1 для обслуговування і проведення поточного ремонту стіни та віконного отвору(а.с.66).

На час розгляду справи відповідачами добровільно облаштована хвіртка для вільного доступу позивачки та членів її сім*ї до обслуговування та ремонту зовнішньої частини стіни своєї квартири та вікна, що підтверджено актом обстеження земельної ділянкиАДРЕСА_1від 26.02.2008р. і ці обставини визнала позивачка.

Таким чином,будь-які перешкоди для доступу позивачки як власника АДРЕСА_1 для обслуговування і проведення поточного ремонту стіни та віконного отвору ,які розташовані за парканом,відсутні і доказів протилежного суду не надано.

Посилання позивачки на відсутність згоди співвласників щодо побудови відповідачами спірного паркану спростовані довідкою № 79 від 9.02.2004 р.(а.с.31),відповідно  до якої між сусідами будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5та кв.2ОСОБА_3було досягнута мирова угода ,межею земельних ділянок є паркан в торці будинку АДРЕСА_1

Крім того,начальник ДУ № 1 КЕВ м.Запоріжжя в листі від 3.07.2007 р.№ 64 повідомив,що спірний паркан був встановлений мешканцем кв.2 в 2004 р.за погодженням тодішніх співвласників з кв.3  і спір з цього приводу виник лише після набуття квартири 3 у власність позивачкою(а.32)

Таким чином,суд дійшов до висновку,що спірний паркан встановлювався до набуття позивачкою права власності на АДРЕСА_1,за згодою попередніх мешканців квартири № 3 зазначеного будинку, а відповідно до п. 5 договору купівлі-продажуОСОБА_1оглянула квартиру, недоліків або дефектів, що перешкоджали б її використанню не виявила (а.с. 10), тому посилання позивачки на незаконність будівництва паркану з причин її незгоди з таким будівництвом є безпідставними.

З*ясовуючи обставини щодо облаштування відповідачами замощення  і сприяння існуючого паркану псуванню фундаменту будинку стічними водами,суд встановив наступне.

Як зазначив експерт у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 709 від 3.12.2007 р.(а.66),під час огляду  будинку,де проживають сторони ,та прилеглої території ,до торцевої стіни жилого будинку примикає паркан з шлакоблоку на бетонній основі,на відстані 0,92 м від стіни будинку встановлена бетонна підпорна стінка.Герметизація фундамента будинка рубероїдом для припинення попадання липневих вод к стіні і фундаменту будинку на час огляду не встановлена.Паркан виконаний без герметизації примикання до торцевої стіни жилого будинку,що може призвести до намокання торцевої стіни і структурному руйнуванню цегельної кладки.

Проте висновок експерта щодо можливого намокання стіни і майбутнього руйнування цегельної кладки носить характер припущеня,об*єктивно іншими доказами не підтверджується і,навпаки,спростовується матеріалами справи.

Так, згідно листів КЕВ м. Запоріжжя від 03.07.2007р. та Шевченківської райадміністраціїї від 03.07.2007р. мешканцями квартири № 2 вжиті заходи по збереженню технічного стану будівлі, які припинили потрапляння стічних водпід фундамент будинку та до зовнішньої стіни квартири № 3 (а.с. 32,33) За висновками акту технічного обстеження будинку АДРЕСА_1 від 28.09.2007р. отмостка будівлі та встановлення дренажу забезпечує відвід ливневих вод від фасаду будинку (а.с.51). Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є сусідами сторін та проживають в такому ж будинку, пояснили, що з проблемою відводу ливневих вод стикнулися всі мешканці аналогічних будинків, а встановлення капітальних заборів та замощень сприяє вирішенню цієї проблеми та захист стін та фундаменту будинку від потрапляння води.

Покази свідка ОСОБА_8, яка пояснила, що бачила в квартирі позивачки на стінах вологість, суд оцінює критично, оскільки її покази спростовуються матеріалами справи, а саме: експерт у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 709 від 3.12.2007 р.(а.66) не зміг встановити наявність вологості на стінах квартириАДРЕСА_1, за висновками акту технічного обстеження будинку АДРЕСА_1 від 28.09.2007р. стіни в квартирі № 3 на момент перевірки сухі та без грибку (а.с.51).

Враховуючи все наведене суд дійшов висновку, що діями відповідачів перешкод позивачу у володінні, користуванні та розпорядженні власністю не створювались, моральна шкода у будь-якому вигляді не заподіювалась, тому відсутні підстави в задоволенні позовних вимог як в частині усунення перешкод в користуванні власністю, так і в відшкодуванні моральної шкоди.

На підставі ст.391,ст.3,10,11,57,60,88,212-215 ЦПК України,суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

     Суддя                                    Ю.А.Галущенко