ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"29" січня 2007 р. |
Справа № 11/292 |
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»м. Київ
до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 6 451 грн. 42 коп.
Суддя Радченя Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача Пшенична Р.Д. - представник за довіреністю від 26.01.2007р.
від відповідача ОСОБА_1 - підприємець
Позивач -ТОВ «Сігмафарм»м. Київ звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ПП ОСОБА_1 м. Хмельницький на свою користь 5 303, 48 грн. основного боргу, що утворився через неналежне виконання укладеного між сторонами договору за НОМЕР_1, а також 87, 25 грн. -пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 1 060, 69 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду від 11.01.2007 року порушено провадження у справі №11/292. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення НОМЕР_2, з датою вручення 20.01.2007р.
В судовому засіданні 29.01.2007р. представником позивача подано клопотання, в якому повідомляє суд, що відповідачем після порушення провадження по справі №11/292 в добровільному порядку проплачено суму основного боргу. Тому позивач просить провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити та стягнути з відповідача 87,25 грн. пені та 608, 91 грн. штрафу, зменшивши його розмір.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Судом подане позивачем клопотання розглянуте та приймається.
Предметом спору необхідно визначити стягнення 5 999, 64 грн. заборгованості.
Відповідач позовні вимоги визнає.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
05 січня 2006 року між сторонами по справі укладено договір за НОМЕР_1.
У відповідності до умов даного договору, позивач (постачальник) зобов'язався передати, а відповідач (покупець) в свою чергу прийняти медичні препарати в кількості, асортименті, та оплатити в термін згідно з видатковими накладними, які є складовою частиною цього договору. Сторонами передбачено, що ціна товару визначається в видаткових накладних.
Згідно п. 2.2 договору, розрахунок за товар здійснюється покупцем на підставі видаткової накладної, в якій вказується термін оплати, узгоджений між сторонами.
Так на виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято медикаменти на загальну суму 5338, 48 грн., підтвердженням чого є видаткові накладні та довіреності на отримання товару, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Свої зобов'язання відповідач виконав частково, сплативши позивачу грошові кошти в сумі 35,00 грн.
Станом на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права за ним рахувалася заборгованість в сумі 5303, 48 грн.
У відповідності до розділу 6 договору, за порушення умов оплати, передбачених в п. 2.2. договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний календарний день прострочки платежу, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У випадку порушення покупцем строку оплати більш ніж на тридцять календарних днів, він повинен сплатити продавцю штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого в строк товару.
На підставі цього позивачем нараховано до стягнення з відповідача 87, 25 грн. -пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 1 060, 69 грн. штрафу.
В судовому засіданні 29.01.2007р. представником позивача подано клопотання, в якому повідомляє суд, що відповідачем після порушення провадження по справі №11/292 в добровільному порядку проплачено суму основного боргу. Тому позивач просить провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити та стягнути з відповідача 87,25 грн. пені та 608, 91 грн. штрафу.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належним доказами і підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договірні зобов'язання за договором за НОМЕР_1, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.
Розглянувши надані позивачем докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, керуючись законодавством України, суд вважає що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5 303, 48 грн. необхідно припинити, оскільки дана сума відповідачем погашена, підтвердженням чого є платіжне доручення НОМЕР_3.
Відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Однак, враховуючи, що даний закон обмежує розмір нарахованої пені подвійною обліковою ставкою НБУ, стягненню підлягає пеня в сумі 78, 21 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 608, 91 грн. штрафу належить задовольнити.
Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України, належить покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 525, 526, 538 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»м. Київ до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 5 999 грн. 64 коп. задоволити частково.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_4) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сігмафарм»м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, оф. 705-708 (код 30110250) - 78, 21 грн. пені, 608, 91 грн. штрафу, витрати по оплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення 5 303, 48 грн. припинити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Д.І. Радченя