ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" січня 2007 р. | Справа № 20/13/3069 |
За позовом Хмельницького обласного дочірнього підприємства державної акціонерноїкомпанії "Хліб України", м. Хмельницький
до Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів", м. Кам'янець-Подільський
за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору – Головного управління Держказначейства України у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про визнання недійсними актів приймання-передачі заборгованості по бюджетній
позичці № 14 від 09.07.1997 року, № 3 від 23.09.1997 року, № 2 від 29.09.1997 року, №/№
4, 5, 6 від 16.03.1998 року, № б/н від 28.08.1998 року, № 7 від 28.08.1998 року на загаль
Суддя Гладій С.В.
За участю представників сторін:
від позивача - не з’явився
від відповідача - Ворон юк Т. В. - за довіреністю № б/н від 09.01.2007 року
за участю третьої особи –Заворотна О. Л. - за довіреністю № 14-14/39 від 09.01.2007 року
Позивач вимог ухвал суду від 06.11.2006 року, 20.11.2006 року, 08.12.2006 року, 12.12.2006 року, 11.01.2007 року не виконав, повноважного представника в судове засідання не направив, позовні вимоги не підтримав.
Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує. Зазначає, що позивачем відносно предмету заявлених позовних вимог (визнання актів приймання-передачі як угод недійсними) пропущений термін позовної давності. Як свідчать дати складання актів прийому-передачі (1997-1998 роки) позовна давність закінчилась в 2000-2001 роках. При цьому посилається на ст. 71 ЦК УРСР та ст. 257 ЦК України, якими визначено строк позовної давності в три роки.
На підставі викладеного просить розглянути спір по суті та відмовити позивачу в задоволенні позову.
Представник третьої особи просить в позові відмовити так як акти приймання-передачі заборгованості за бюджетними позичками укладено відповідно до Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства та продовольства від 11.04.1996р. № 72/113.
Так, відповідно до п. 6.1 Порядку, при внутрісистемному переміщенні зерна з одного підприємства на інше одночасно передається заборгованість по бюджетній позичці, виходячи з його облікової вартості, а при переміщенні продуктів його переробки (борошно, крупи) - за затвердженими в установленому порядку нормативами повернення заготівельними підприємствами бюджетної позички. Передача заборгованості по бюджетній позичці оформляється актом передачі-прийому згідно з додатком № 8. Тому на виконання зазначеного вище органами Державного казначейства було погоджено акти приймання-передачі заборгованості.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне:
Між ВАТ „Кам’янець-подільський комбінат хлібопродуктів” та Хмельницьким представництвом ДАК „Хліб України” було складено, підписано та скріплено гербовими печатками акти прийому-передачі заборгованості по бюджетній позичці № 14 від 09.07.1997 року, № 3 від 23.09.1997 року, № 2 від 29.09.1997 року, №/№ 4, 5, 6 від 16.03.1998 року, № б/н від 28.08.1998 року та № 7 від 28.08.1998 року, згідно яких Кам’янець-Подільський комбінат хлібопродуктів передав а Хмельницьке обласне дочірнє підприємство ДАК „Хліб України” прийняв на себе зобов’язання по поверненню бюджетної позички на суму 2608180,73 грн.
Зазначені акти прийому-передачі погоджені з відділом Держказначейства у Кам’янець-подільському районі та управлінням Держказначейства у Хмельницькій області шляхом їх підписання та скріплено гербовими печатками, які станом на час розгляду справи ліквідовані шляхом приєднання до Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області відповідно до наказу № 73 від 04.08.2006 року.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР та ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлено в три роки.
Статтею 83 Цивільного кодексу УРСР та ст. 268 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, на які не поширюється позовна давність, а саме : на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю; на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право; на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); 6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України „Про державний матеріальний резерв”.
Враховуючи зазначене, на вимогу про визнання актів прийому-передачі недійсними поширюється загальний строк позовної давності визначений ст. 71 ЦК УРСР та ст. 257 ЦК України.
Щодо визначення строку з якого починається перебіг строку позовної давності судом приймається до уваги наступне
Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР та ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, Казначейством було проведено перереєстрацію бюджетної позички на позивача з відома останнього, а тому він мав знати про порушення свого права з дні підписання актів прийому-передачі заборгованості по бюджетній позичці
Статтями 80 ЦК УРСР та 267 ЦК України встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Однак позивач за викликом в судове засідання жодного разу не з’явився (ухвали суду від 06.11.2006р., 20.11.2006р., 08.12.2006р., 12.12.2006р., 11.01.2007р.), клопотання про поновлення строку на звернення до суду з позовом не заявляв, позовних вимог по суті не підтримав.
Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 71 ЦК УРСР та ст.257 ЦК України, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в позові у зв’язку з пропуском останнім строку позовної давності.
Витрати по оплаті державного мита покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 71 ЦК УРСР, ст. 257 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 43, 12, 44, 49, 80, 82-85, 115 Господарського Процесуального Кодексу України, СУД, -
В И Р І Ш И В:
В позові Хмельницького обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України”, м. Хмельницький до відкритого акціонерного товариства „Кам’янець-Подільський комбінат хлібопродуктів”, м. Кам’янець-Подільський за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держказначейства України у Хмельницькій області, м. Хмельницький про визнання недійсними актів приймання-передачі заборгованості по бюджетній позичці № 14 від 09.07.1997 року. № 3 від 23.09.1997 року, № 2 від 29.09.1997 року, №/№ 4, 5, 6 від 16.03.1998 року, № б/н від 28.08.1998 року, № 7 від 28.08.1998 року на загальну суму 2608180,73 грн. відмовити.
Суддя С.В. Гладій