Справа № 2-345/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року                              Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу

                                                                 Дніпропетровської області

в складі головуючого судді- Соловйової Л.Я.

при секретареві- Дементтьєвій І.С.

за участю позивача- ОСОБА_1 , третьої особи – ОСОБА_2

 розглянув  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  Територіальної громади в особі  Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області , треті особи по справі- Комунальне підприємство ДОР „Криворізьке бюро технічної інвентаризації”,  П’ята Криворізька державна нотаріальна контора та ОСОБА_2    про  продовження строку прийняття спадщини та визначення частки померлого у спільному сумісному майні,  

                                                                       ВСТАНОВИВ:

          Представник відповідача - територіальної громади в особі  Інгулецької районної у місті ради м.Кривого Рогу  в судове засідання не явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог не заперечує.

         Позивач ОСОБА_1   в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що 25 лютого 2008 року помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на частку квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить на праві спільної сумісної власності йому, його матері – ОСОБА_2  та померлому батьку. Частки кожного з них не визначені. Позивач проживав до дня смерті  батька у квартирі АДРЕСА_1 , вважає, що таким чином прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті батька та вступив в управління цим майном. ОСОБА_3  до дня смерті проживав з його матір”ю по АДРЕСА_1 . 14 травня 2008 року він разом з матір”ю звернулись до  нотаріуса для отримання Свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 . ОСОБА_2  у присутності нотаріуса письмово  відмовилась від своєї частки на спадщину на його користь. Він вважав, що цього достатньо, і спадщину автоматично буде переоформлено на його ім”я. Нотаріус не роз”яснила, що потрібно писати заяву про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. 02 грудня 2008 року для отримання Свідоцтва про право на спадщину він повторно звернувся до  П”ятої Криворізької державної нотаріальної контори,  але 02.12.2008 року державний нотаріус видала  постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з тим, що не визначений обсяг спадкового майна, а також пропущений строк для прийняття спадщини. Інших спадкоємців крім нього немає. Просить визначити обсяг спадкового майна померлого ОСОБА_3  у спільному сумісному майні – квартирі АДРЕСА_1  в розмірі 1/3 частки, а також визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та надати йому додатковий строк – три місяці з дня вступу рішення в законну силу для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Третя особа – ОСОБА_2  в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною померлого ОСОБА_3  та  співвласником квартири АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3  вона з сином звернулись до нотаріуса для оформлення Свідоцтва про право на спадщину. Від своєї частки на спадщину вона письмово відмовилась на користь сина. Проти позовних вимог не заперечує.

Представники третіх осіб – КП ДОР „Криворізьке БТІ” та П”ятої Криворізької державної нотаріальної контори в судове засідання не явились, направили  до суду листи, де просять розглянути справу за їх  відсутності .

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та  представників  третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_4  в судовому засіданні пояснив, що  він знайомий з ОСОБА_1 . З 1990 року останній постійно проживає в квартирі по АДРЕСА_2 , номер квартири не пам”ятає. Він приходив до нього в гості. Батьки позивача проживали за іншою адресою.

Свідок ОСОБА_5  суду пояснила, що вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Шлюб розірвано в 2005 році, однак вони продовжують спілкуватися. Від шлюбу мають спільну дитину. За  час шлюбу вони проживали з батьками позивача за адресою: АДРЕСА_2  кв.2. Після смерті ОСОБА_3 , позивач продовжує жити сам за вказаною адресою.

Вислухавши позивача, третю особу – ОСОБА_2 , допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

           На  підставі свідоцтва про право власності  на житло №1062-а виданого 25.06.1996 року органом приватизації- Інгулецьким державним гірничо-збагачувальним комбінатом, згідно з розпорядженням № 1062-а від 11.06.1996 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_2  та ОСОБА_1  на праві приватної спільної сумісної власності  належить приватизована квартира за адресою: м.Кривий Ріг, АДРЕСА_2   НОМЕР_1 ,  загальною площею 60,4 кв.м. (а.с.39). Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується право спільної сумісної власності на вказану квартиру за позивачем, третьою особою – ОСОБА_2  та ОСОБА_3 (а.с.12).

              Згідно свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_1  є ОСОБА_3  та   ОСОБА_2 , актовий запис №9 від 03.02.1969 року (а.с.11).   ОСОБА_3  помер 25 лютого 2008 року, актовий запис №240 (а.с.10). ОСОБА_2   відмовилась від прийняття спадщини після смерті чоловіка на користь сина ОСОБА_1 , що підтверджується копією нотаріально завіреної заяви (а.с.40). 02 грудня 2008 року ОСОБА_1  звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири після смерті батька (а.с.41). Постановою державного нотаріуса п”ятої Криворіізької державної нотаріальної контори від 02.12.2008 року ОСОБА_1  було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом  на частку квартири після померлого ОСОБА_3 , оскільки не визначений обсяг спадкового майна, а також пропущений строк для прийняття спадщини (а.с.15).

            Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з права учасника спільної сумісної власності на виділення частки у спільному майні, при цьому частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності згідно ст. 370 ЦК України, вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду; а також правовідносини, що випливають із права особи звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

 Встановлено, що ніяких домовленостей  між позивачем, ОСОБА_2   та померлим ОСОБА_3  стосовно їх часток у спільній сумісній власності не було, їх частки є рівними.

Таким чином, оскільки при спадкуванні частки в майні, розмір якої не визначено, істотне значення має встановлення її розміру, що може бути зроблено також після відкриття спадщини, спадкоємець не позбавлений законом такого права, і його право на визначення частки померлого витікає з поняття спадкування, яким відповідно до ст. 1216 ЦК України, є перехід права та обов”язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Позивач ОСОБА_1  є сином померлого ОСОБА_3   та відповідно до положень ст.1261 ЦК України, має право на спадкування після смерті батька в першу чергу.

Також, суд визнає поважною причину несвоєчасного подання заяви про прийняття позивачем спадщини після смерті батька, оскільки позивач на день смерті батька проживав та продовжує проживати у квартирі, співвласником якої є померлий. Таким чином  позивач прийняв спадщину та вступив в управління нерухомим майном.  На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1  обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

                        Керуючись ст.ст. 355, 356, 370, 1216, 2161,1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

               Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити.

               Визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1  після смерті його батька – ОСОБА_3 , який помер 25 лютого 2008 року.

Визначити ОСОБА_1    додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3  – 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили.

               Визначити за ОСОБА_3  померлим 25.02.2008 року, 1/ 3 частку у спільному сумісному майні- квартирі АДРЕСА_1 .

      Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом  20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Заява та скарга подаються до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не подано, або після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо заяву про  апеляційне оскарження було подано, а скаргу -ні, або після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

            Суддя: