ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Закревський Л.В.

                                                                      Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"06" березня 2012 р. Справа № 2-а-7118/11          

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "04" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 04.10.2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення cудом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії (а.с.3), проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Основні положення щодо реалізації, зокрема, конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII. Цим Законом передбачена щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, визначена статтею 37 Закону.

Приписами ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах, зокрема, у посиленого радіоекологічного контролю - 30% від мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства повинна здійснюватися виходячи з розмірів, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Розмір мінімальної заробітної плати встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" .

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок позивачу виплат, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в межах строку на звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195,197,198, 200, 205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "04" жовтня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 вул.Повстанців 34,смт.Володимирець,Рівненська область,34300

3- відповідачу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації вул.Соборна,23,м.Володимирець,Рівненська область,34300