Головуючий суду 1 інстанції - Юхимчук Р.С.
Доповідач - Медведєва Л.П.
Справа № 428/454/15-ц
Провадження № 22ц/782/29/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - судді Медведєвої Л.П.
Суддів - Соловей Р.С., Максюта І.О.
при секретарі - Веселові С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Сєвєродонецьку Луганської області справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної служби ГУМВС України в Луганській області про стягнення грошової допомоги при звільненні, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 лютого 2015 року про закриття провадження у справі,
в с т а н о в и л а :
23 січня 2015 року позивачем подано до суду вказаний позов.
У викладенні обставин, якими позивач обгрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив, що він колишній співробітник групи організації служби Сєвєродонецького міжрайонного відділу управління Державної служби охорони при ГУМВС України Луганській області.21 травня 2014року наказом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України Луганській області №27 о/с його було звільнено за власним бажанням з посади інспектора групи організації служби Сєвєродонецького міжрайонного відділу управління Державної служби охорони при ГУМВС України Луганській області. При звільненні йому не була виплачена одноразова грошова допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 та Указу Президента України від 04.10.1996 року №926. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по грошовій допомозі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 лютого 2015 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ст.205, п.2 ст.206 ЦПК України.
Звернувшись з апеляційною скаргою, позивач в особі представника посилається на порушення норм матеріального і процесульного права та ставить питання про скасування ухвали і прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги,представник відповідача вважає її законною і обгрунтованою.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце останнього його повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 січня 2015 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 лютого 2015 року.
По закінченню судового засідання за результатами останнього судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п.1ст.205 і п.2ст.206 ЦПК України.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір з приводу публічної служби, який має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
За наслідками розгляду апеляційної скарги,колегія суддів визнала,що судом першої інстанції ухвалу про закриття провадження у справі постановлено з додержанням вимог закону,тому підстави для задоволення апеляційної скарги -відсутні.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 15 ЦПК України, яка передбачає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, встановлено, що суди в порядку цивільного судочинства розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів»,вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, суди повинні враховувати, що КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції:
понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини першої статті 3 КАС України;
визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині першій статті 17 КАС України;
встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина друга статті 17 КАС України);
встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (частина третя статті 17 КАС України).
Статтею 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З матеріалів справи вбачається, що спір позивача, як особи, яка перебувала на публічній службі,стосується фактично оскарження дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до частини першої Закону № 565-XII від 20.12.1990 р. « Про міліцію» працівник міліції» є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.
При цьому суд першої інстанції врахував, що предметом спору є виплати, пов'язані з проходженням публічної служби
За таких підстав, колегія суддів не може погодитися з доводом апеляційної скарги стосовно того, що між сторонами виник трудовий спір. Відносини, що виникають у сфері публічної служби (насамперед, це служба в органах державної влади і місцевого самоврядування), є предметом регулювання конституційного і адміністративного права та законодавства. Норми Кодексу законів про працю України можуть застосовуватися до них лише субсидіарно, але від цього вони не перестають бути відносинами публічної служби і не стають трудовими.
При викладених обставинах та наведених норм права, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що з урахуванням суб'єктного складу сторін даного спору та правових підстав його пред'явлення, а також з огляду на вимоги ст. 15 ЦПК України та ст.ст. 3, 17 КАС України, даний спір не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, оскільки відноситься до адміністративної юрисдикції.
Статтею 205 ЦПК України визначено виключний перелік підстав закриття провадження у справі.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України свідчить про те, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 209,312 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 -відхилити.
Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді