Судове рішення #422430
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

 

Іменем України

ПОСТАНОВА

 

 "31" жовтня 2006 р.                                                  Справа № 16/303/8

„12” год. „00” хв.

                                                            Господарський суд Чернігівської області у складі:

                                                            головуючого -  судді Фесюри М.В.,

                                                            при секретарі  - Кезля А.О.,

                                                            за участю представників сторін:

                                                            від позивача -Мозирко В.О.

                                                            від відповідача -ОСОБА_1

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:                          Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування                                                             акцизного збору і           контролю за виробництвом та обігом підакцизних                                                   товарів ДПА України    в Чернігівській області

                                                        (м. Чернігів, вул. Комсомольська,11)

 

До ВІДПОВІДАЧА:                    Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

                                        (АДРЕСА_1)

Про стягнення 1700 грн.

 

          Заявлено позов про стягнення 1700 грн. штрафних санкцій, застосованих за реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору.

          Відповідач проти позову заперечив посилаючись на відсутність вини підприємця, оскільки відповідальність за правильне маркування алкогольних напоїв покладена на виробника.

          Крім того, сторона в своїх запереченнях посилається на порушення перевіряючими норм законодавства щодо порядку проведення перевірки та на відсутність в діях підприємця фактів зберігання та реалізації немаркованих алкогольних напоїв.

          В судових дебатах представник відповідача виклав усну заяву про відстрочення або розстрочення близько на півроку сплати штрафу, обґрунтувавши її значним розміром застосованих санкцій.

Заслухавши представників сторін та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ :

04.10.2005 р. Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА в Чернігівській області (далі -Регіональне управління) прийнято рішення НОМЕР_1  , яким до відповідача за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору застосована штрафна санкція у розмірі 1700 грн.

Рішення було направлене рекомендованим листом та отримане відповідачем 07.10.2005р.

Підставою для прийняття рішення явився акт перевірки Регіонального управління НОМЕР_2, згідно з яким була здійснена перевірка магазину, що належить відповідачу та знаходиться за адресою : АДРЕСА_2.

Як слідує з акту перевірки, перевіряючими була встановлена відсутність марок акцизного збору на пляшці вина „Кагор” та пляшці шампанського „Мускатне біле”, які знаходились в приміщенні магазину.

          Рішення Регіонального управління, на підставі якого стягуються штрафні санкції, було оскаржене підприємцем в судовому порядку.

          Постановою господарського суду Чернігівської області у справі № 17/25а від 28.02.2006р. у позові про визнання нечинним вказаного рішення відмовлено.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2006р. постанова суду першої інстанції в цій справі залишена без змін, а апеляційна скарга підприємця ОСОБА_2  -без задоволення.

          Слід зазначити, що предметом дослідження у справі № 17/25а вже були обставини, які стосуються обґрунтованості застосування штрафних санкцій до суб'єкта підприємництва, який займається роздрібною торгівлею алкогольними напоями, а також обставини, що стосуються законності проведення перевірки перевіряючими та наявності в діях продавця фактів зберігання або реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору.

          При цьому суд апеляційної інстанції визнав доведеним в діях СПД ОСОБА_2 факт реалізації немаркованих алкогольних напоїв.

          Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

          За таких обставин заперечення відповідача судом не приймаються з підстав викладених вище.

          Як встановлено ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 року  N 481/95-ВР, рішення  про стягнення штрафів,  передбачених частиною другою цієї статті,  приймаються органом,  який видав ліцензію  на  право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом  етиловим  ректифікованим  виноградним,  спиртом  етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем   плодовим, алкогольними напоями  і  тютюновими виробами, та іншими  органами  виконавчої  влади  у  межах  їх компетенції визначеної законами України. 

          Цією ж статтею встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі , зокрема, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових  виробів,  алкогольних  напоїв  та тютюнових  виробів  без марок акцизного збору встановленого зразка або  з  підробленими  марками  акцизного  збору  -  100  відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

          Зазначені  штрафи  спрямовуються  до  бюджету згідно з чинним законодавством.

У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів,  зазначених  у  частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. 

          Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 р. затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону -481 (далі -Порядок), відповідно до п.10 якого, у разі невиконання суб'єктом  підприємницької  діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

          Таким чином застосовані позивачем штрафні санкції мають бути стягнені в судовому порядку.

 

          Заява представника відповідача про розстрочення або розстрочення виконання судового рішення близько на півроку задоволенню не підлягає, оскільки стороною у справі не доведено наявності обставин, що ускладнюють його виконання ( ст. 263 КАС України).

 

          Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_4) в доход Державного бюджету (р/р 31110106500006, банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, одержувач Державний бюджет м. Прилуки) 1700 грн. фінансових санкцій.

3.          Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

                    Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк, встановлений  цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

                    У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                    Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

                    Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

                    Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

                    Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

                    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

 

          Постанова у повному обсязі складена 31 жовтня 2006 року.

 

          Суддя                                                                                                    М.В.Фесюра

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація