Справа № 2-768/09

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

26 лютого 2009 року  Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі: судді Терещенко О.Є.

при секретарі Яковенко І.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – Кам’янська сільська рада про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та об’єкти самочинного будівництва,

в с т а н о в и в:

У січні 2009 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_2  і ОСОБА_3  його рідні брат і сестра, а ОСОБА_4  – його сусідка і співвласниця будинку АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1  р. померла його мати ОСОБА_5 , яка постійно проживала у с. Цукури Каховського району. Після її смерті залишилася спадщина, яка складається з Ѕ  частини садибного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташова-ними по АДРЕСА_1 , що належали померлій на підставі договору купівлі-продажу, а також грошового заощадження в сумі 2159,50 грн., яке зберігається в Каховському ТВБВ Херсонської філії “ Ощадбанк”.

 Спадщину після смерті матері ОСОБА_5  він прийняв фактично, оскільки з моменту смерті спадкодавиці він вступив в управління та володіння житловим будинком, проживає в ньому у 1996-1997 рр. робив поточний ремонт будинку. Також у нього на зберіганні залишилася ощадна книжка матері.

Відповідачі спадщину не прийняли ні фактично, ні шляхом подачі відповідних заяв до нотаріальної контори. Їхній батько ОСОБА_6  помер ще у ІНФОРМАЦІЯ_2  році.  

    До того ж, на земельній ділянці розташований ряд будівель і споруд, які збудовані досить давно, але будівництво було проведено без належного оформлення документів, тобто самочинно. Збудовані самочинно будівлі не порушують будівельних норм і правил, не порушує і прав інших осіб.

    Оскільки через наявність самочинних будівель та відсутність його заяви про прийняття спадщини не має можливості оформити свої спадкові права нотаріально, змушений звертатися до суду з даним позовом.

Просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері, визнати за ним право власності на спадкове майно після її смерті разом з самочинно збудованими спорудами, а також на грошове заощадження.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву, в якій на позовних вимогах наполягав, справу просив розглянути за його відсутністю (а.с.27).

Відповідачі в судове засідання не з"явилися, також надавши до суду заяви, в яких проти задоволення позову не заперечували, справу просили розглянути за їх відсутністю (а.с.28-30).

Представник третьої особи – також до суду не з’явився, надав до суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечували, справу просили розглянути без участі Кам’янської сільської ради (а.с.31).  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.    

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1  р. померла ОСОБА_5  (а.с.17), мати позивача, а також відповідачів ОСОБА_2  та ОСОБА_3  (а.с.20, 21, 22), після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1  з самочинно збудованими будівлями і спо-рудами, що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.09.1992 р., технічним паспортом (а.с.8-12), а також спадкове майно у вигляді грошового заощадження, що вбачається з ощадної книжки на ім’я померлої (а.с.14).

Об’єктами самочинного будівництва, які належали матері позивача, на вищевка-заній земельній ділянці, є: сарай І, розміром 4,7 х 2,0 м; душ К, розміром 1,30 х 1,50 м; сарай Л, розміром 2,50 х 2,0 м; вбиральня М, розміром 1,30 х 1,10 м.

Відповідно до висновку про відповідність самовільно збудованих будівель та споруд, вказані споруди відповідають Державним будівельним нормам (а.с.16).

Як вбачається з довідки, виданої Кам’янською сільською радою, позивач - ОСОБА_1  після смерті матері на протязі 1996 –1997 рр. проживав (без реєстрації) у її будинку. Спадщину він прийняв фактично, оскільки став розпоряджатися спадковим майном, робив ремонт, садив город, підтримує присадибну ділянку в належному стані, провів водопровід, сплачує всі комунальні послуги та податок на землю (а.с.15).

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.549 ч.1 п.1 ЦК України 1963 р., який діяв на момент смерті ОСОБА_5 , визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

 У відповідності до ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, оскільки він є спадкоємцем за законом, спадщину прийняв шляхом фактичного керування нею, відмови від прийняття спадщини не заявляв. Відповідачі не заперечують проти прийняття останнім спадщини. Зведені самовільно збудовані споруди не порушують права інших осіб, тому суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1  право власності на об’єкти самовільного будівництва, а також на грошові заощадження померлої.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 21, 55, 124 Конституції України, ст.ст.10, 11, 60, 64, 88, 130, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 317, 318, 328, 376  1261, 1268, 1270  ЦК України,  ст.ст.529, 549 ЦК України 1963 р., Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 “Про практику у справах про спадкування”, суд -

в и р і ш и в:

    Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити.

    Встановити факт прийняття ОСОБА_1  спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1  р.

Визнати за ОСОБА_1   право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5  та складається з Ѕ частини житлового будинку, загальною площею 52,5 м2, житловою площею 32,1 м2 з надвірними будівлями і спорудами та на об’єкти самочинного будівництва: сарай І, розміром 4,7 х 2,0 м; душ К, розміром 1,30 х 1,50 м; сарай Л, розміром 2,50 х 2,0 м; вбиральню М, розміром 1,30 х 1,10 м, що розташовані на земельній ділянці загальною площею 1243 м2 по АДРЕСА_1 , а також грошове заощадження у розмірі 2159,50 грн., що зберігається на рахунку № НОМЕР_1  в Каховсь-кому ТВБВ № НОМЕР_2  – філії Херсонського обласного управління ВАТ “Ощадбанк”.  

      Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20- денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

        С у д д я:                                                                                           О.Є. Терещенко