ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. (0462) 674-013
просп. Миру , 20
Іменем України
ПОСТАНОВА
"04" січня 2007 р. Справа № 1/204/12
Позивач: Фізична особа-підприємець Дем`яненко Дмитро Артемович, вул. Білогірська, 7, м. Чернігів,14000
Відповідач: Територіальне управління Державної інспекції охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально-культурному секторі в Чернігівській обл., вул. П`ятницька, 39, м. Чернігів,14000
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: Територіальна державна інспекція праці у Чернігівській області,
вул. П`ятницька, 39/906, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про визнання припису незаконним
Суддя В.І.Шестак
За участю секретаря О.В.Пилипенко
Представники сторін:
позивача: Кашуба М. О. довіреність № 903 від 09.11.2006 представник
відповідача: Гужва Н. М. довіреність № 951 від 09.11.2006 гол. спец. відділу держ. нагляду
третьої особи на стороні відповідача: не з`явився
В судовому засіданні взяв участь свідок: Петросян А. Г. (особисто)
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про визнання незаконним припису № 1 СПД Дем`яненко Д.А. Територіального управління Державної інспекції охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально- культурному секторі в Чернігівській області від 09.10.2006р.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що між постраждалим та ним були відсутні трудові відносини, роботи виконувалися за договором підряду. Крім того, він зазначає, що дія Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві від 25.07.04р. не поширюються на відносини, які склалися між ним та постраждалим Петросяном А.Г., а тому вимоги інспектора, викладені в приписі є незаконними.
Заявою від 22.11.06р. позивач збільшив позовні вимоги і просить встановити відсутність компетенції у Територіального управління Держнаглядохоронпраці в Чернігівській області на проведення розслідування нещасного випадку, що трапився з Петросяном А.Г. 03.07.06р.
Ухвалою суду від 09.11.06р. задоволено клопотання позивача і до участі в розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору було залучено Територіальну державну інспекцію праці у Чернігівській області.
Ухвалою суду від 23.11.06р. в якості свідка в судове засідання було викликано потерпілого –Петросяна Армена Георгійовича.
Відповідач та представник третьої особи проти позову заперечують, посилаючись на законність проведення перевірки, яку було здійснено на підставі заяви про укриття від обліку нещасного випадку на виробництві та інші грубі порушення законів про працю та оподаткування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення компетентних представників сторін, допитавши свідка, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи у травні 2006р. між СПД Дем`яненко Д.А. та фізичною особою Петросяном А.Г. було укладено усну угоду, згідно якої останній виконував роботу по складанню меблів.
З пояснення постраждалого Петросяна А.Г. видно, що між сторонами був узгоджений режим роботи –з понеділка по п`ятницю (субота - за бажанням) з 10 до 17 години. Станком, на якому він працював користувався постійно і в усній формі його проінструктували з питань техніки безпеки.
Заробітну плату Петросян А.Г. отримував 2-3 рази загальною сумою близько 1 тис. грн., яка документально не оформлялася.
03.07.06р. з Петросяном А.Г. при виконанні робіт по обробці дерева на електростручальному станку стався нещасний випадок, в результаті якого було травмовано, а потім ампутовано по дві фаланги.
СПД Дем`яненко ніякого розслідування нещасного випадку не провів і комісії не створив.
До теруправління Держпромгірнагляду по Чернігівській області надійшла заява від матері потерпілого –Петросяна Л.Ю. про укриття факту нещасного випадку на виробництві.
На підставі ст.38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004р. посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі надходження скарги чи приховування нещасного випадку видавати обов`язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування нещасного випадку, визнання чи невизнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом і складання акта форми Н-1.
Теруправління Держпромгірнагляду була створена відповідна комісія по перевірці заяви гр-ки Петросян Л.Ю., за результатами перевірки було складено акт встановленого зразку.
Крім того провідним держінспектором з охорони праці складено припис № 1 форми Н-9 від 09.10.2006р., який роботодавець зобов`язаний у п`ятиденний термін після його отримання видати наказ про виконання запропонованих заходів.
В п.5 припису зазначено, що з урахуванням порушень вимог законодавства про охорону праці нещасний випадок вважається таким, що пов`язаний з виконанням трудових обов`язків.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, п.5, при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією у трудових відносинах і шкода заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Допитаний в якості свідка потерпілий Петросян А.Г. пояснив суду, що він дійсно виконував у СПД Дем`яненко роботи по складанню меблів, працював за узгодженим графіком і отримував заробітну плату.
З огляду на викладене суд доходить до висновку про обгрунтованість проведення розслідування нещасного випадку компетентними на те органами та відповідність припису № 1 вимогам чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позову не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 25.08.2004р., суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя В.І. Шестак