Справа № 2-а-315/2007 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ України
13 листопада 2007 року Іртиський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кашперській Т.Ц.,
при секретарі Синиченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильної катастрофи Бучанської міської ради, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, -
встановив:
Позивач в вересні 2007 року звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, який мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, і відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Проте відповідач виплатив йому у 2003-2007 роках допомогу на оздоровлення у меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 названого Закону, недоотримана сума на оздоровлення за вказаний період складає 6783, 3 грн. Вказував, що він звертався до відповідача із заявою про перерахунок допомоги, проте відповідач своїм листом відмовив йому у виплаті допомоги на оздоровлення згідно закону. Вважає дії відповідача такими, що суперечать діючому законодавству і порушують гарантоване ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю. Вказує, що із врахуванням індексу інфляції заборгованість становить за 2004 рік - 1441, 14 грн., за 2005 року - 1699 грн., за 2006 рік - 2098 грн., за 2007 рік - 2097 грн., а всього - 7335, 14 грн. В зв'язку із викладеними обставинами позивач просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок одноразової щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнути із відповідача на його користь недоотриману грошову суму допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки в розмірі 7335, 14 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позов, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, під час розгляду справи уточнили заявлені позовні вимоги та просили зобов'язати відповідача зробити перерахунок одноразової щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнути із відповідача на його користь недоотриману грошову суму допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки в розмірі 7435, 44 грн.
Представники відповідача - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильної катастрофи Бучанської міської ради - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - в судовому засіданні позов не визнали. Суду пояснювали, що ОСОБА_2 створено з 01.01.2007 року рішенням Бучанської селищної ради від 23.11.2006 року, згідно акту
2
прийому-передачі від 19.01.2007 року прийнято 1146 справ, заборгованість на початок 2007 року не передавалась. Вказували на те, що на підставі ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок застосування закону проводиться у поряду, визначеному КМУ, а тому на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 з 2005 року встановлено розмір зазначеної допомоги в сумі 120 грн. Позов в частині вимог про перерахування допомоги за 2004, 2005 року не визнали, посилаючись на пропуск позивачем річного строку позовної давності, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України. Щодо вимог про перерахування допомоги за 2006-2007 роки зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинена дія ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати допомоги у кратному до мінімального заробітку розмірі. З наведених підстав представники відповідача просили позивачу в позові відмовити.
Притягнуте до участі в справі ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09.10.2007 року в якості відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області направило до суду листа, в якому зазначено, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення не може бути співвідповідачем, так як в м. Буча створена юридична особа - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильної катастрофи Бучанської міської ради, якому передані особові справи, особові рахунки отримувачів допомог, компенсацій потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС та передана автоматизована база даних жителів міста Буча.
Суд, вивчивши письмові докази по справі, вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Даний спір за участю ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради як суб'єкта владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. З КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо соціального захисту громадян.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради щодо виплати їм щорічної допомоги на оздоровлення, суд керується наступним.
При розгляді справи судом встановлені наступні обставини: позивач з 01.01.2007 року перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.
Позивачу щороку як учаснику ліквідації відповідачем - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області - виплачувалася допомога на оздоровлення, зокрема в 2004 році згідно постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року позивачу нарахована та виплачена допомога як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 26, 70 грн. за рік, у 2005-2007 роках згідно постанови КМУ № 562 від 12.07.2005 року позивачу нарахована та виплачена допомога як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 120 грн. за рік.
3
Також судом встановлено, що в серпні 2007 року позивач звертався до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради із заявою про перерахунок та виплату йому допомоги на оздоровлення за період 2000-2007 роки в розмірі згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач листом відмовив позивачу у перерахунку (а. с. 5, 6).
Вказані обставини визнаються сторонами і згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.
Спірні правовідносини регулюються ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2-ї групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
З наведеного випливає, що позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат відповідно, а тому виплата відповідачем щорічної допомоги на оздоровлення в фіксованих розмірах 26, 70 грн., а з 2005 року - в розмірі 120 грн., тобто меншому ніж встановлено законом, порушує права позивача і суперечить вимогам ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи відповідача про необхідність застосування постанов KM України для визначення розмірів виплат позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, необгрунтовані і суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Зазначеними
Постановами KM України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року встановлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі, що суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну мінімальній заробітній платі.
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60).
Вирішуючи вимоги про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 -2005 роки, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.
Враховуючи, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, не надав суду доказів про наявність поважних причин пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред'явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач, суд відмовляє в позові про стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 - 2005 року у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних підстав для його поновлення.
4
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік, з приводу якого позивачем строк позовної давності не пропущено, то суд також відмовляє в цій частині, керуючись п. 37 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», згідно якого на 2006 рік зупинена дія ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» не скасовані та не визнавались неконституційними.
Вимоги позивача про щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення згідно закону за 2007 рік підлягають до задоволення з наступних підстав.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими зупинено дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог в розмірі відповідно до мінімального заробітку. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Враховуючи викладене, заява позивача про перерахунок допомоги за 2000-2007 роки, подана до відповідача в серпні 2007 року, тобто після ухвалення рішення Конституційним Судом України та до закінчення бюджетного року (згідно ч. 1 ст. З БК України бюджетний період для всіх бюджетів становить рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня цього ж року) підлягала до задоволення в частині донарахування допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради неправомірно відмовив позивачу у донарахуванні допомоги за 2007 рік, суд визнає такі дії протиправними та зобов'язує управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі кратному мінімальній заробітній платі, на момент виплати щорічної допомоги.
Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав позивача.
В іншій частині позову суд відмовляє з наведених вище міркувань.
Таким чином суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.
5
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 158 -163 КАС України суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі, кратному до мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної допомоги.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України,
Постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги
Постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.