Справа № 2-2788/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 року Іртиський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
при секретарі Синиченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області при попередньому розгляді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності, -
встановив:
В жовтні 2007 року позивач звернулася до суду із позовом про визначення часток у праві спільної сумісної власності на житло. В позові посилалась на те, що 16.05.2007 року померла її мати ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_1, яка належить їй і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на житло № 727 від 25.09.1998 року, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради згідно розпорядження № 133 від 23.09.1998 року. Посилається на те, що вона як дочка спадкодавця є спадкоємцем першої черги за законом, але ОСОБА_3 за життя розпорядилася всім своїм майном на користь відповідача ОСОБА_2 - її дочки і онучки ОСОБА_3, склавши заповіт 27.11.1998 року у виконавчому комітеті Бучанської селищної ради, зареєстрований за № 587. Незважаючи на заповіт, вона має право як непрацездатна особа на обов'язкову частку в спадщині, від права на яку відмовилася в нотаріальній конторі в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини на користь відповідача, яка подала заяву про прийняття спадщини. Отримати свідоцтво про право власності на спадщину відповідач не може, оскільки не визначені частки в спільній сумісній власності і невідома спадкова маса. Вважає, що після приватизації квартири вони з матір'ю дійшли згоди, що їхні частки в праві власності на неї є рівними і кожен із них фактично володів 1/2 частиною квартирти. В зв'язку із викладеними обставинами позивач просила визначити частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 по 1/2 частки квартири за нею та померлою 16.05.2007 року ОСОБА_3
В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити і постановити рішення в попередньому судовому засіданні.
Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнала і не заперечувала проти його задоволення, просила постановити рішення в попередньому судовому засіданні.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази по справі, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № 727 від 25.09.1998 року, виданого на підставі розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 133 від 23.09.1998 року, зареєстрованого в БТІ м. Ірпеня 02.10.1998 року за № 106, на праві спільної, сумісної власності позивачу ОСОБА_1 та
2
ОСОБА_3Д належить квартира АДРЕСА_3. Наведені обставини підтверджуються копією свідоцтва про право власності (а. с. 13) та визнані сторонами по справі.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох і більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ст. 370 ЦК України у разі виділу части із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ним, законом або рішенням суду.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що квартира АДРЕСА_4 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3Д на підставі свідоцтва про право власності на житло № 727, виданого 25.09.1998 року виконавчим комітетом Іртиської міської ради відповідно до розпорядження від 23.09.1998 року № 133, свідоцтво зареєстроване в БИ м. Ірпеня 02.10.1998 р. за № 106. Оскільки учасники спільної сумісної власності отримали квартиру на підставі Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", володіли та користувалися нею в рівних частках, суд визначає, що частки кожного із співвласників становлять по 1/2 частині вищезазначеної квартири.
Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги в повному обсязі.
Оскільки суд задовольняє заявлені позовні вимоги в повному обсязі, суд стягує із відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 30 грн. і судовий збір в доход держави в розмірі 51 грн.
На підставі ст. ст. 355, 356, 357, 368, 370 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 256 - 259 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності про визначення часток у спільній сумісній власності задовольнити.
Визначити частки співвласників в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_4.
Визнати, що частка ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_5 складає 1/2 частину квартири.
Визнати, що частка ОСОБА_3, що померла 16.05.2007 року, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_5 складає 1/2 частину квартири.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 51 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.