Справа № 2-347/2009 р.

ЗАОЧНЕ  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарі – Літвінову С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  (далі – ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2  про стягнення кредитної заборгованості,  

В С Т А Н О В И В :

    В грудні 2008  року ОСОБА_1  звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення кредитної заборгованості в якому вказувало, що 24 липня 2006 року між позивачем та відповідачкою був укладений кредитний договір НОМЕР_1 , відповідно до якого банк надав ОСОБА_2  кредитні  кошти в сумі 4000,00 гривень терміном на 24 місяці, а відповідачка зобов’язалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 24,1 % річних від суми залишку заборгованості.

Наслідками порушення його умов в частині своєчасного виконання зобов’язань позичальником є право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.  

Проте, позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та процентів за користування ним виконувала не належним чином, в зв’язку з чим станом на 20 жовтня 2008 року в неї виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 3321,41 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту в сумі 3140,52 грн.;

- заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 180,89.

Враховуючи вказані обставин, позивач просив про стягнення з відповідачки суми заборгованості по кредиту, а також всіх судових витрат, понесених ним.

В судове засідання представник позивача не з’явилася, суду надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлена, причина її неявки суду не відома.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих стороною доказів суд вважає, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, судом встановлено, що 24 липня 2006 року ОСОБА_1  уклало в письмовій формі з ОСОБА_2  кредитний договір НОМЕР_1 , в якому сторони узгодили всі його умови (а.с. 13).

З договору та інших письмових доказів, що містяться в матеріалах справи вбачається те, що банк зобов’язався видати позичальнику кредит (відкрити кредитну лінію) в сумі 4000,00 гривень на строк до 24 липня 2008 року шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача та видачі останньому кредитної картки.

Зі своєї сторони позичальник зобов’язався щомісячно (до 15 числа кожного місяця) частинами повертати отриманий кредит в розмірі 1/10 від  залишку заборгованості по кредиту та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,1% річних, а в разі прострочення платежу – в розмірі 24,1 % річних від суми простроченого платежу (п.п. 2.4, 5.1. Договору).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов’язку виконання зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, відсотків за користування ним, в зв’язку з чим станом на 20 жовтня 2008 року в неї виникла заборгованість по кредитному договору в  сумі 3321,41 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту в сумі 3140,52 грн.;

- заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 180,89 грн., тому вказана заборгованість підлягає стягненню з неї на підставі  ст.ст. 526, 530, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 30 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи, а також 51 грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення кредитної заборгованості   – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1   заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1  від 24 липня 2006 року , що утворилася станом на 20 жовтня 2008 року в сумі 3 321 (три тисячі триста двадцять одна) гривня 41 копійка, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також в повернення 30 (тридцять) гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 51   (п’ятдесят одна) гривня державного мита, перерахувавши вказану суму на цей же рахунок.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                         О.В. Вуїв