Справа № 2-500/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 лютого 2009 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:                

              головуючого -   судді Вуїва О.В.,  

              при секретарі – Літвінов С.С.,  

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  до виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: орган приватизації Вознесенської міської ради Миколаївської області, про визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2009 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Вознесенської міської ради про визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру в якій вказували, що в квітні 1994 року ОСОБА_1  та ОСОБА_2  звернулися до органу приватизації радгоспу ІНФОРМАЦІЯ_1  з заявою про передачу наймачу у власність однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

04 квітня 1994 року орган приватизації радгоспу ІНФОРМАЦІЯ_1  своїм розпорядженням за НОМЕР_1  вирішив передати квартиру в спільну сумісну власність позивачів.

На підставі розпорядження 22 квітня 1994 року було видано свідоцтво про право власності на житло.

Позивачі вважають, що приватизація не відповідала їх внутрішній волі та була проведена внаслідок помилки останніх щодо обставин, що мають істотне значення, а саме:

•   наймачі помилялися щодо тієї обставини, що приватизація займаного ними житла має обов’язковий характер;

•   вважали, що приватизація квартири, житловою площею 23,4 кв.м. здійснюється лише на квартиронаймача без використання такого права, належного членам його сім’ї.

Крім цього, позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4  маючи у власності частку однокімнатної квартири через недостатність житлової площі не можуть зі своєю сім'єю проживати разом з батьками та позбавлені у майбутньому можливості отримати на свою сім'ю окреме житлове  приміщення за встановленими нормами на всіх членів сім'ї.

В той же час вказували на те, що скасування акту органу приватизації в адміністративному порядку не є можливим в зв’язку з припиненням діяльності органом, що її здійснював та відсутністю документів, що стали підставою для видачі відповідного свідоцтва.

Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4   просили про задоволення позову.

Ухвалою суду від 23 лютого 2009 року до участі в справі в якості третьої особи залучено орган приватизації Вознесенської міської ради Миколаївської області.

В попередньому судовому засіданні позивачі та їх представник – ОСОБА_5  – уточнили свої вимоги, надали пояснення, аналогічні зазначеним в позові. В той же час звертали увагу на ту обставину, що про своє порушене право вони дізналися лише в 2008 році, коли звернулися до органу приватизації Вознесенської міської ради, тому просили визнати недійсним свідоцтво на право власності на квартиру та повернути житло в комунальну власність м. Вознесенська.

Представник відповідача та третьої особи – ОСОБА_6  в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, пояснивши, що в зв’язку з недосконалістю законодавства України, що регулює порядок проведення приватизації державного житлового фонду вона була проведена з порушеннями прав позивачів, оскільки останні внаслідок неналежного інформування помилялися щодо її обов’язковості та складу учасників, які беруть участь в приватизації.

Про своє порушене право позивачі дізналися лише в 2008 році, коли звернулися за роз’ясненнями до органу приватизації Вознесенської міської ради.

Тому, враховуючи те, що скасування приватизації в адміністративному порядку не є можливим в зв’язку з припиненням діяльності органом, що її здійснював та відсутністю необхідних документів, вважала, що єдиним способом захисту порушених прав позивачів є визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру та повернення житла в комунальну власність м. Вознесенська.

Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи   в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного

Так, судом встановлено, що 04 квітня 1994 року орган приватизації радгоспу ІНФОРМАЦІЯ_1  своїм розпорядженням за НОМЕР_1  вирішив передати в спільну сумісну власність наймача ОСОБА_1  та членів його сім’ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі розпорядження 22 квітня 1994 року було видано свідоцтво про право власності на житло та майнові права власників було зареєстровано КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 5).

Відносини, пов’язані з приватизацією державного житлового фонду регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року зі змінами (далі – Закон), «Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05 вересня 1992 року №56 зі змінами та доповненнями (далі – Положення).

Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках (що належать до житлового фонду місцевих Рад народних депутатів та житлового фонду, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) на користь громадян України – наймачів житла, що вказує на договірний характер цих правовідносин.

Однокімнатна квартира підлагає безоплатній передачі наймачу і кожному члену його сім’ї незалежно від її розміру за письмовою згодою всіх повнолітніх осіб та з долученням довідки про склад сім’ї з зазначенням усіх неповнолітніх та новонароджених дітей, які проживають в квартирі (будинку) та приймають участь в приватизації.

Наслідком розгляду заяв є прийняття органом приватизації відповідного розпорядження, що є підставою отримання правовстановлюючого документа щодо займаного житла.

Отже, документально передача житла проведена органом приватизації з дотриманням чинного законодавства України.

Проте проведення перевірки обставин приватизації в зв’язку з припиненням діяльності органу приватизації та втратою документів, що стали підставою для видачі відповідного свідоцтва неможливе.

Однак з пояснень позивачів, представника відповідача та третьої особи встановлено, що всі дії щодо приватизації здійснював ОСОБА_1 , який діяв під впливом помилки щодо своїх дій, наслідків таких дій.

При цьому наймач помилково вважав, що отримання житла у власність є його обов’язком, а не правом, нехтування ним може призвести до негативних наслідків, а також помилявся щодо суб’єктного складу учасників угоди, вважаючи, що приватизація квартири (яка є малогабаритною) здійснюється лише на його ім’я без використання такого права, належного іншим членам його сім’ї.

Таким чином, маючи у власності частку малогабаритної однокімнатної квартири, члени сім’ї наймача не можуть в повному обсязі користуватися житлом та позбавлені у майбутньому можливості отримати на свою сім'ю окреме житлове  приміщення за встановленими нормами на всіх членів сім'ї.

Згідно ч. 1 ст.56 ЦК України (ред.1963р) угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.

Враховуюи те, що про своє порушене право позивачі дізналися лише в 2008 році, звернувшись за роз’ясненнями до органу приватизації Вознесенської міської ради, тому суд вбачає всі підстави для задоволення позову.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги   ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  до виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: орган приватизації Вознесенської міської ради Миколаївської області, про визнання недійсним свідоцтва на право власності на квартиру – задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво на право власності на житло – квартиру АДРЕСА_1 , видане 22 квітня 1994 року органом приватизації радгоспу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути квартиру АДРЕСА_1  в комунальну власність територіальної громади м. Вознесенська Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя:             /підпис/

Згідно з оригіналом: суддя: