Справа №2-481/2009 р .

      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К РА Ї Н И

27 лютого 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Вуїва О.В., при секретарі – Бінько М.А., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до виконавчого комітету Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора: ОСОБА_2  про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

В С Т А Н О В И В:

В січні 2009 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до виконкому Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, в якій вказувала, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Крім цього їй належить земельна ділянка, площею 2500,00 кв.м., призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

За час проживання в будинку ОСОБА_1  на земельній ділянці було самочинно побудовано: гараж З-1, площею 45,2 кв.м., гараж Г-1, площею 40,0 кв.м., сарай Ж-1. площею 15,7 кв.м..

Зважаючи на те, що вказані об’єкти самочинної забудови зведені нею особисто на земельній ділянці, переданій у власність з дотриманням архітектурних, будівельних, санітарних і екологічних норм, відповідають правилам протипожежної безпеки, не порушують права інших осіб, позивачка просила суд визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Позивачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача – виконкому Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в попереднє судове засідання не з’явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Третя особа – ОСОБА_2  в попереднє судове засідання не з’явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 жовтня 2007 року за реєстровим номером НОМЕР_1  є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 5, 6, 14).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09 жовтня 2008 року (виданого на підставі рішення Дорошівської сільської ради № 1 від 17 квітня 2008 року) позивачка також є власником земельної ділянки, площею 2500,00 кв.м., призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за цією ж адресою (а.с. 13).

На зазначеній земельній ділянці ОСОБА_1  самочинно побудовано: гараж Г-1, площею 40,0 кв.м., гараж З-1, площею 45,2 кв.м., сарай Ж-1, площею 15,7 кв.м..

Вказані будівлі були побудовані нею без затвердженого проекту та без дозволу на будівництво (самочинне будівництво), що є порушенням ст. 24 Закону України «Про планування і забудову території», ст. 25 Закону України «Про основи містобудування в Україні», а тому згідно ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України  особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Проте, відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 375 ЦК України власник (користувач) земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Гараж Г-1, площею 40,0 кв.м., гараж З-1, площею 45,2 кв.м., сарай Ж-1, площею 15,7 кв.м. відповідають архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам, не порушують права інших осіб, самочинно побудовані ОСОБА_1  на земельній ділянці, яка була відведена їй для цієї мети.

За таких обставин суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України цивільне право позивачки підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

На підставі викладених обставин, керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до виконавчого комітету Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора: ОСОБА_2  про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1   як власником житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на самочинно побудоване нерухоме майно, а саме: гараж Г-1, площею 40,0 кв.м., гараж З-1, площею 45,2 кв.м., сарай Ж-1, площею 15,7 кв.м.,  які є невід’ємною частиною будинку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя:                                                                      Вуїв О.В.