ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року Справа № 876/76/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Здинянчин Р.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Тернопільського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними, скасування наказів та поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року по справі за його позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Тернопільського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними, скасування наказів та поновлення на роботі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. В якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, в якому заяву задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено повністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції.

ОСОБА_3 з 1991 року по березень 2010 року, перебував на службі в органах внутрішніх справ на різних посадах. Має присвоєне спеціальне звання - полковник міліції.

19.03.2010 року, займаючи посаду начальника УДАІ УМВС України в Тернопільській області, ОСОБА_3 подав рапорт про звільнення його із вищезазначеної посади.

29.03.2010 року наказом МВС України №493 о/с «По особовому складу», на підставі вищезазначеного рапорту та подання Департаменту ДПІ МВС України від 24.03.2010 року №4/10-2961 - ОСОБА_3 було звільнено з посади начальника УДАІ УМВС України в Тернопільській області та залишено в розпорядженні УМВС України в Тернопільській області.

Після цього, з 29.03.2010 року по березень 2011 року, позивач перебував в розпорядженні УМВС України в Тернопільській області та на будь-яку посаду - не призначався.

УКЗ УМВС України в Тернопільській області направляло листи та повідомлення ОСОБА_3 про необхідність його прибуття на засідання кадрової комісії 01.04.2011 року на 10 год. 00 хв. - для вирішення питання про його подальше працевлаштування, однак судом не підтверджено отримання таких.

31.03.2011 року за вх. №602 до Управління МВС України в Тернопільській області надійшла телеграма МВС України від 30.03.2011 року №5191/ПП, метою якої було визначено усунення порушень вимог Положення про проходження служби у зв'язку з неналежним вирішенням питання подальшого проходження служби працівниками, звільненими з посад із зарахуванням до розпорядження органів внутрішніх справ, а також - здійснення контролю за реєстрацією в амбулаторно-клінічних закладах МВС України листків непрацездатності, виданих працівникам ОВС державними та комунальними закладами охорони здоров'я протягом доби після закінчення лікування. Строк для виконання вказаної телеграми МВС України та для доповіді про вжиті заходи було встановлено до 04.04.2011 року.

01.04.2011 року відбулось засідання кадрової комісії УМВС України в Тернопільській області, де вирішувалось питання про подальше працевлаштування ОСОБА_3 на якому він не був присутній.

Наказом №75 о/с «По особовому складу», від 01.04.2011 року на підставі подання заступника начальника УКЗ УМВС України в Тернопільській області, у зв'язку зі службовою необхідністю та відповідно до п.21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, - полковника міліції ОСОБА_3 (С-434617), який перебував у розпорядженні УМВС України в Тернопільській області, - призначено на посаду старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції 1-ого міського відділу міліції Тернопільського міського відділу Управління МВС України в Тернопільській області з 01.04.2011 року. При цьому, на підставі даного наказу визначено, що двомісячну перепідготовку ОСОБА_3 повинен пройти за індивідуальним планом.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області, Тернопільського міського відділу Управління внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу про призначення на посаду №75 о/с від 01.04.2011 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2012 року та прийнято нову, якою адміністративний задоволено, скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 01 квітня 2011 року №75 о/с про призначення позивача, полковника міліції, на посаду старшого дільничного інспектора міліції СДІМ 1-ого МВМ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2014 року. Судом встановлено незаконність прийняття наказу, оскільки оскаржуваний наказ був прийнятий з порушенням Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та під час перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до положення ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наказ про призначення ОСОБА_3, яким його було призначено на посаду 01.04.2011 року був скасований судом, а тому звільнення з органів внутрішніх справ є неправомірним з огляду на таке.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 26.05.2010 року № 753/11/13-10, під час вирішення спорів щодо проходження публічної служби пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

В Положенні про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів УРСР від 27.07.1991 року № 114 (далі Положення), подальше просування по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які були переміщені на нижчі посади провадиться в порядку, встановленому пунктом 43 цього Положення і Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Таким, чином поняття «переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу» та поняття «призначення на посади осіб, які перебувають у розпорядженні відповідного органу» - у законодавстві розмежовані, так само як і розмежовані відповідний порядок переміщення тих осіб, які на час переміщення займають певні посади, та порядок призначення на посади тих осіб, які на момент призначення на посаду перебувають у розпорядженні відповідного органу.

З витягу з наказу №75о/с від 01.04.2011 року встановлено, що призначення позивача на посаду старшого дільничного інспектора міліції СДІМ 1-ого МВМ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області відбулось «У зв'язку зі службовою необхідністю та відповідно до п.21 Положення» та на підставі подання заступника начальника УКЗ УМВС України в Тернопільській області. У даному наказі визначено, що призначення позивача на посаду відбулось із безпосереднього розпорядження УМВС України в Тернопільській області.

Водночас, абзацом 4 пункту 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - встановлено, що особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Однак судом встановлено що оскільки відповідачем не дотримано норми про призначення працівника внутрішніх справ на вказану посаду із врахуванням його спеціалізації та з дотриманням вказаного порядку, а тому відповідачем прийнято рішення, без дотримання норм спеціалізованого законодавства щодо проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Крім того, відповідачем перевищено строк перебування позивача в розпорядженні ОВС, з урахуванням періодів перебування позивача на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах, визначених підпунктом «в» пункту 40 Положення №114, та не призначено всупереч вимог підпункту «г» пункту 40 цього ж Положення позивача, який перебував у розпорядженні відповідного органу, на посаду в найкоротший строк, але не пізніше двох місяців із дня звільнення з посади.

Наказом Тернопільського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 23.09.2011 року № 382 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничного інспектора міліції Тернопільського МВ полковника міліції ОСОБА_3.» за систематичне порушення службової дисципліни, що виразилось у невиході на службу без поважних причин, старшому дільничному інспектору міліції СДІМ МГБ 1-го МВМ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області полковнику міліції ОСОБА_3 оголошено догану.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.10.2011 року № 1748 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника міліції ОСОБА_3.» за систематичний невихід на службу без поважних причин, порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 10.9 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11.11.2010 року № 550 «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі МВС України» полковника міліції ОСОБА_3, старшого дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ 1-го МВМ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.10.2011 року № 1129 «По особовому складу» полковника міліції ОСОБА_3, старшого дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ 1-го МВМ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановленням на військовий облік) за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

На виконання наказів Міністерства внутрішніх справ України від 20.10.2011 року № 1748 та № 1129 управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, з урахуванням того, що позивач проходив службу в управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, видано наказ від 21.10.2011 року № 249 о/с, яким полковника міліції ОСОБА_3, старшого дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ 1-го МВМ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, з 21.10.2011 року звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області рекомендованими листами від 01.04.2011 року № 2/27-1074 та від 07.04.2011 року № 2/27-1127 повідомляло позивача про призначення його на посаду старшого дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ 1-го МВМ Тернопільського МВ, однак, в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу вказаних листів.

Рапортом від 25.09.2011 року, який надійшов до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області 05.10.2011 року, позивач повідомив заступника начальника управління кадрового забезпечення УМВС України в Тернопільській області Мокрія О.І. про те, що він перебуває на лікуванні, після закінчення якого представить листки непрацездатності починаючи з березня 2011 року.

В підтвердження поважності причин невиходу на службу в період з 02.04.2011 року по 23.09.2011 року позивачем під час розгляду справи суду першої інстанції надано ряд документів, а саме: - довідку від 18.04.2011 року № 286, видану Тернопільською комунальною міською лікарнею № 2 (в підтвердження факту непрацездатності в період з 02.04.2011 року по 18.04.2011 року); - довідку про тимчасову непрацездатність № 133, видану Тернопільською міською комунальною лікарнею швидкої допомоги (в підтвердження факту непрацездатності в період з 18.04.2011 року по 20.04.2011 року); - довідку № 12, видану Тернопільською обласною комунальною клінічною психоневрологічною лікарнею (в підтвердження факту непрацездатності в період з 21.04.2011 року по 22.04.2011 року); - довідку від 18.05.2011 року № 1193, видану комунальною установою «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» (в підтвердження факту непрацездатності в період з 23.04.2011 року по 18.05.2011 року); - листок непрацездатності серія АВИ № 091185, виданий Обласною комунальною установою «Чернівецька обласна клінічна лікарня» (в підтвердження факту непрацездатності в період з 19.05.2011 року по 06.06.2011 року); - листок непрацездатності серія АВЗ № 122467, виданий Чернівецькою лікарнею швидкої медичної допомоги (в підтвердження факту непрацездатності в період з 07.06.2011 року по 27.06.2011 року); - листок непрацездатності серія АВЗ № 255768, виданий Державним закладом «Вузлова клінічна лікарня станції Чернівці» (в підтвердження факту непрацездатності в період з 29.06.2011 року по 08.07.2011 року); - довідку від 25.10.2011 року № 44/67, видану Благодійною установою «Шпиталь імені митрополита Андрея Шептицького» (в підтвердження факту непрацездатності в період з 08.07.2011 року по 25.10.2011 року).

Слід зазначити, що згідно п. 2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001року (далі за текстом - Інструкція № 455) у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

Згідно пункту 1.9 Інструкції № 455, листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

З огляду на досліджені медичні документи позивача судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_3 хворів та проходив лікування у вищезазначених лікувальним закладах, що не оспорюється відповідачем.

Зазначені обставини спростовують висновки службового розслідування від 23.09.2011 року, що позивач був відсутній з 02.04.2011 року по 23.09.2011 року на роботі без поважної причини.

Більше того, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначається Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-ІV.

Відповідно до ст. 12 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Стаття 14 визначає, що відповідно до вимог даного Закону про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Відповідно до статті 18 даного Закону визначено порядок виконання та зняття дисциплінарних стягнень. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби. Особи, з вини яких накладені дисциплінарні стягнення не виконані без поважних причин, несуть відповідальність за цим Статутом. У разі подання скарги виконання накладеного дисциплінарного стягнення припиняється. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу (абз. 5 ст. 18 Закону).

Дисциплінарне стягнення, яке було накладене на позивача є прийнятим з порушенням норм статуту, оскільки не доведено до позивача у встановлений спосіб, також не досліджено всіх обставин відсутності його на службі без поважних причин з 01.04.2011 року в міському відділі міліції Тернопільського міського відділу Управління МВС України в Тернопільській області та можливості виконання посадових обов'язків на вказаній посаді, призначення на яку було скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що результат перегляду судового рішення повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору, за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Згідно ч.1 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно ч.1, 2 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального справа, що призвело до неправильного вирішення справи, тому її слід скасувати.

Разом з тим, на думку колегії суддів, не підлягає задоволенню вимога апеляційної скарги про скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року, оскільки цю вимогу не належить розглядати в межах даного провадження.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 245, 253, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 року у справі №2а-1970/3771/11 про перегляд за нововиявленими обставинами скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року у справі №2а-1970/3771/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Тернопільського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними, скасування наказів та поновлення на роботі - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Тернопільського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 23.09.2011 року № 382 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого дільничного інспектора міліції Тернопільського міського відділу УМВС України полковника міліції ОСОБА_3.», наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20.10.2011 року № 1748 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника міліції ОСОБА_3.», наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20.10.2011 року № 1129 о/с «По особовому складу», наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 21.10.2011 року № 249 о/с.

Поновити ОСОБА_3 на роботі в органах внутрішніх справ ГУ МВС в Тернопільській області.

У задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2015 року