26.01.07
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
23 січня 2007р. справа №14/195/45
За позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства „Пісківське”, вул.Гайова,43, с.Піски, Бахмацький р-н, 16542
До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Старт”, вул.Калініна,87, м.Бахмач, 16500
Про стягнення 20085грн. 66коп.
Суддя Книш Н.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН
Від позивача: Лозіцька Л.М. юрисконсульт дов.№202 від 15.05.06р.
Від відповідача: Кучер В.Г. юрисконсульт дов.№6 від 22.01.07р., Сафронов О.М. директор СТОВ
СУТЬ СПОРУ
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20085,66грн. за поставлений ячмінь по накладній №13 від 18.04.06р. та довіреності ЯМГ№042703 від 18.04.06р.
Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов №6 від 19.01.07р., в якому зазначив, що згідно усної домовленості між керівниками позивача та відповідача про продаж ячменя посівного у квітні 2006р., ПСП „Пісківське” відпустило СТОВ „Старт” по довіреності ЯМГ №042703 від 18.04.06р. через Крисенко В.М. 18380кг ячменя посівного по ціні 0,91грн. за 1 кг на суму 20085,66 грн. з ПДВ, що ячмінь був виписаний по ціні посівного матеріалу і згідно домовленості оплату СТОВ „Старт” повинне провести після збирання врожаю. Відповідач у відзиві вказує на те, що при отриманні ячменя, сортового свідоцтва про те, що це ячмінь посівний сорту Пасадена 1-репродукції позивач не надав, що зібрано врожаю 176т та із-зі відсутності сортового свідоцтва ячмінь після збирання врожаю був реалізований як ячмінь фуражний по ціні 520грн. за 1т, що ціна пивоварного ячменя в 2006р. складала 680грн., що господарство понесло збитки на суму 28160грн. У відзиві відповідач зазначає, що акт звірки не підписали, так як в акті об’єднано кілька вимог (ячмінь, дизпаливо) і сума в акті не відповідає сумі позову, що точної дати розрахунку не вказали, відповідач вважає що позовні вимоги не відповідають дійсності і пред’явлені з порушеннями ст.58 ГПК України, та просить суд у позові відмовити, зобов’язати ПСП „Пісківське” визначитися з реальною сумою боргу.
Розглянувши матеріали справи та документи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.
Позивач здійснив відпуск відповідачеві ячменю у кількості 18380кг на підставі накладної №13 від 18.04.06р. на суму 20085,66грн., в тому числі ПДВ 3347,61грн, видав податкову накладну №79 від 18.04.2006р. на суму 20085,66грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю ЯМГ №042703 від 18.04.06р.
Єдиний письмовий договір купівлі-продажу товару між сторонами не укладався.
Угода купівлі –продажу, відповідно до ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем .
У відповідності до ч.2 ст.666 Цивільного кодексу України якщо приналежність товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Як вбачається із копії накладної №13 від 18.04.06р. поданої позивачем до позовної заяви, накладна не містить будь-яких відомостей щодо відпуску позивачем ячменя посівного сорту Пасадена 1-репродукції.
Відповідачем не подано доказів домовленості стосовно надання позивачем сортового свідоцтва на насіння, яке отримано відповідачем по накладній №13 від 18.04.06р., та стосовно іншої ціни, вартості ячменя чим вказано у накладній №13. Як свідчать матеріали справи, відповідач не відмовлявся від договору купівлі-продажу ячменя на суму 20085,66грн. та не повертав його позивачеві.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідачем не подано доказів домовленості сторін стосовно проведення ним оплати отриманого ячменя у кількості 18380кг на суму 20085,66грн. після збирання врожаю. Посилання відповідача на понесення збитків у сумі 20085,66грн. судом не приймаються, оскільки не підтверджені документально та є окремим предметом спору між сторонами. Що стосується заперечень відповідача проти акту звірки розрахунків наданого позивачем, слід зазначити, що у випадку непогодження з даними вказаними позивачем, відповідач має право вказати свої дані та відповідні розбіжності.
Приймаючи до уваги, що сторонами не визначено строк виконання зобов’язання відповідачем по оплаті отриманого товару і такий строк не зазначено у накладній, тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Пред’явлення позивачем претензії №7 від 29.11.06р. щодо оплати відповідачем отриманого товару, суд розцінює як пред’явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у семиденний строк.
Як свідчить відмітка на претензії, відповідач отримав примірник претензії 01.12.2006р.
У відповіді на претензію №221 від 05.12.06р. відповідач проти вимог позивача заперечував та зазначив, що при одержанні ячменю позивачем не був наданий сертифікат якості, що весь ячмінь одержаний відповідачем після збирання урожаю був реалізований як ячмінь фуражний, замість ячменю пивовареного і при цьому господарство понесло збитки в сумі 28160грн.
Відповідач на день розгляду справи в суді не надав доказів оплати отриманого товару. Заборгованість відповідача в сумі 20085,66грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.
Посилання відповідача на пред’явлення позивачем позову з порушенням ст.58 ГПК України безпідставні, оскільки текст позовної заяви №451 від 22.12.06р. свідчить про пред’явлення позивачем єдиної вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 20085,66грн. та не містить будь-якого об’єднання вимог.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно не розрахувався, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі 20085,66грн.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито у сумі 200грн.86коп. та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Старт” (вул.Калініна,87, м.Бахмач, р/р 26006301204 Ощадбанк м.Бахмач, МФО 343013, код ЄДРПОУ 00449935) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства „Пісківське” (вул.Гайова,43, с.Піски, Бахмацький р-н, р/р 260021567 в ЧОД АППБ „Аваль” м.Чернігів МФО 353348 ідентифікаційний код 03794785) 20085грн.66коп. боргу, 200грн.86коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Ю.Книш
Рішення підписано 25.01.2007р.
Суддя Н.Ю.Книш