Справа № 1-3

2009 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

02 лютого  2009  року   Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:

                                   головуючого                       - голови суду, судді Бойка Г.В.,

                                 при секретарі                          - Оданець С.В.,

                                   за участю  прокурора         - Комар Р.В.,

                                               за участю адвоката             - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працює, раніше не судимого

передбаченого ст.185 ч.1КК України, -

           На підставі досліджених доказів, суд:

В С Т А Н О В И В :

Так, у період часу з 28.08.2008 року по 03.09.2008 року, точна дата в ході досудового слідства не була встановлена, перебуваючи в будинку ОСОБА_3, який розташований за адресою АДРЕСА_2, діючи навмисно, з корисних спонукань, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів мобільним телефоном «Самсунг SGH P 920», який належав ОСОБА_3, після чого зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд. ОСОБА_2 передав мобільний телефон ОСОБА_4для подальшої реалізації, тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 1313,00 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області НОМЕР_1від 06.10.2008 року.   

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав і заперечував  проти  факту скоєння ним злочину, але звернувся до суду з проханням закрити провадженням кримінальну справу у зв'язку із застосуванням до нього Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року та пояснив суду, що дійсно в серпні 2008 року, точної дати він не пам'ятає, ОСОБА_5запросив його разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7до себе додому відпочивати, так як батьків не було дома.

Протягом усього тижня він приходив доОСОБА_5., крім нього, приходили ОСОБА_7., ОСОБА_6., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., де вони дивились телевізор, грали на комп'ютері, який знаходився в спальній кімнаті і одного разу, він бачив  мобільний телефон «Самсунг SGH P 920», який держав в руках ОСОБА_7., він роздивився його й поклав назад,ОСОБА_5. при цьому в кімнаті не було, в цей час він був на вулиці.

02.09.08 року йому додому зателефонував ОСОБА_5. і запитав  чи не бачив він телефон, а в подальшому сказав, що такий телефон бачили у мешканця с.Пекельне ОСОБА_4 і попросив його зайти після школи до ОСОБА_4й дізнатись про телефон, на що він дав свою згоду, але про телефон він нічого не дізнався, так як ОСОБА_4не було дома.

В цей же ввечір, до нього додому приїхали ОСОБА_12, ОСОБА_5., ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_14. і стала стверджувати про його причетність до крадіжки телефону, яку він не скоював. 

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1  просив суд задовольнити клопотання про застосування по відношенню до підсудного ОСОБА_2. Закону України «Про амністію» й закрити кримінальну справу. 

У зв'язку з тим, що підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав і заперечував  проти  факту скоєння ними злочину, але звернувся до суду з проханням закрити провадженням кримінальну справу на підставі Закону України «Про амністію», а відповідно до ст. 10 даного Закону рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів справи, суд, з урахуванням думки учасників процесу, прийняв рішення про проведення повного, всебічного вивчення обставин справи з повним дослідження матеріалів справи для встановлення його вини або невинуватості по вказаному вище факту крадіжки телефону.

Суд, допитавши підсудного ОСОБА_2., потерпілу ОСОБА_3, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що вина ОСОБА_2. у вчиненні крадіжки мобільного телефону в судовому засіданні доведена  повністю й підтверджується показами свідків та матеріалами кримінальної справи.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 заявила клопотання про розгляд справи в повному обсязі для встановлення особи, яка скоїла крадіжку мобільного телефону й пояснила суду, що протягом останніх півтора року вона працювала за кордоном в Італії, провінція Венеція м.Трівізо, де купила мобільний телефон „Самсунг SGH P 920 за 600 євро.

23.08.2008 року вона зі своїми батьками та сином поїхали відпочивати на море, вдома залишився її брат ОСОБА_5., телефон  знаходився вдома. Коли 03.09.08 року вони повернулися з моря, то виявили, що телефон відсутній, на що ОСОБА_5. пояснив, що востаннє телефон він бачив 28.08.08 року на столі в спальній кімнаті й розповів, що за час їхньої відсутності до нього приходили ОСОБА_2., ОСОБА_7.,  ОСОБА_6.   Крім них в будинок ніхто не заходив.

05.09.08 року їй стало відомо, що такий самий телефон бачили у мешканця с.Пекельне - неповнолітнього ОСОБА_4..  Від матері ОСОБА_4вона дізналась, що дійсно мобільний телефон йому дав ОСОБА_2., щоб той його продав. Коли вона зустрілися з ОСОБА_2 та його батьками, він категорично відмовився від того, що брав телефон й передав його ОСОБА_4.

При з'ясуванні обставин крадіжки телефону, їй стало відомо від ОСОБА_15., що він був свідком як ОСОБА_2 передав ОСОБА_4. мобільний телефон «Самсунг», схожий на її. 

Через деякий час їй зателефонував працівник міліції ОСОБА_16і повідомив, що знайшов її телефон і його необхідно викупити за 500 грн. в м. Перещепино, вона повідомила про це своїй матері ОСОБА_12., яка і викупила телефон за 500 грн. 

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5. пояснив суду, що 23.08.08 року його батьки поїхали відпочивати на море, а він залишився вдома. Вдома залишився й мобільний телефон„Самсунг SGH- P 920”, який з Італії привезла його сестра ОСОБА_3  Телефон спочатку лежав у нього на комп'ютерному столі, а потім він переклав його до шухляди столу. 

З 25.08.08 року по 31.08.09 року до нього додому кожен день приходили друзі: ОСОБА_2., ОСОБА_7. та ОСОБА_6. і він один раз дав їм подивитись телефон, тому вони бачили, де саме лежить телефон.

03.09.08 року, коли повернулися батьки, він виявив, що мобільний телефон зник і почав відразу телефонувати ОСОБА_2, ОСОБА_7та ОСОБА_6чи не брали вони телефон, але всі сказали, що телефон не брали.

05.09.08 року у школі до нього підійшов ОСОБА_17. і сказав, що бачив у ОСОБА_4  мобільний телефон, який схожий на той що зник. Він запропонував ОСОБА_2 сходити до ОСОБА_4., на що той відповів, що краще він сходить один, так як вони товаришують з ОСОБА_4і якщо телефон дійсно у нього, він обов'язково йому покаже.

Того ж дня ОСОБА_2. повідомив, що він був  у ОСОБА_4., але телефона у нього немає, тому він розповів про це батькам і вони разом з ОСОБА_3 поїхали до ОСОБА_4 додому. Вдома його не було, та мати ОСОБА_14. сказала, що дійсно її син ОСОБА_4 приніс 02.09.08 року додому мобільний телефон. Коли їй показали коробку з мобільного телефону, то вона відразу впізнала і сказала, що зі слів Михайла, телефон дав йому продати ОСОБА_2., і що ОСОБА_15 бачив як той  передавав її сину телефон.

Після цього вони поїхали до ОСОБА_2, де ОСОБА_2 сказав що телефон він не брав і телефона в нього не було, а коли йому сказали що ОСОБА_15 бачив як він віддавав ОСОБА_4телефон,  то всі разом поїхали на АЗС, де той працює, він спочатку сказав, що нічого не бачив, а коли ОСОБА_2пішли, то зізнався, що насправді бачив, як ОСОБА_2. давав ОСОБА_4телефон «Самсунг SGH P 920». 

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7. зазначив суду, що він товаришує з ОСОБА_5., який наприкінці серпня 2008 року залишився вдома сам, наглядати за господарством, бо його батьки поїхали на море відпочивати. ОСОБА_5. запропонував йому та іншим товаришам приходити до нього додому, тому ОСОБА_7. разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_2 декілька разів приходили до нього додому, при цьому дивились фільми, розважались. Спиртні напої вони не вживали. Під час їхнього перебування уОСОБА_5., крім перелічених вище осіб, приходили й інші друзі, але хто саме він не пам'ятає.

Одного разу ОСОБА_5. показав їм мобільний телефон, який, як він сказав, привезла з-за кордону його сестра ОСОБА_3 Подивившись на телефон вони віддали йому і більше телефон не бачили.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6пояснив суду, що він з ОСОБА_2., ОСОБА_7. та ОСОБА_5. знайомий давно, навчаються в одній школі. Під час навчання в  школі ОСОБА_5. показував їм мобільний телефон, який за його словами привезла з-за кордону старша сестра, більше жодного разу ОСОБА_6телефон не бачив.

Наприкінці серпня 2008 року ОСОБА_5залишився вдома сам - його батьки та сестра поїхали відпочивати до моря, і він запросив їх до себе додому. Вони протягом кількох днів приходили до нього втрьох: він, ОСОБА_7. та ОСОБА_2.

ОСОБА_6зазначив, що також бачив у ОСОБА_5. вдома його родича ОСОБА_8 та ОСОБА_18   За весь цей час ОСОБА_6не бачив мобільний телефон та не знав, де він знаходиться. Останній раз ОСОБА_6був у ОСОБА_8 01.09.08 року, про те що зник мобільний телефон дізнався відОСОБА_5. в телефонній розмові. Хто міг взяти мобільний телефон і де він подівся йому невідомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дала свідчення, що 23.08.08 року вона  разом із своїм чоловіком ОСОБА_13., донькою ОСОБА_3, онуком ОСОБА_19 поїхали на море відпочивати. Вдома залишився доглядати за домоволодінням син ОСОБА_5. Повернулись додому 03.09.08 року та виявили, що з будинку зник мобільний телефон.

ЇЇ син ОСОБА_5. розповів, що телефон він поклав у шухляду стола в спальній кімнаті і що за час їхньої відсутності до нього приходили  товариші: ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_2., які бачили телефон і знали де він лежить. Крім них про телефон нікому не було відомо.

05.09.08 року син прийшов зі школи і розповів, що такий самий мобільний телефон бачили у ОСОБА_4..  Того ж дня вона разом з сином та ОСОБА_3 поїхали до ОСОБА_4., але його вдома не було. Мати ОСОБА_14сказала, що дійсно, її син приносив такий телефон, йому його дав продати ОСОБА_2

Після цього вони разом поїхали до ОСОБА_2, в присутності батьків ОСОБА_2 відповів, що до крадіжки телефону він непричетний і ніякого телефону ОСОБА_4не давав.

Крім того, ОСОБА_12 зазначила, що 09.09.08 року, близько 19.30 години, до них додому приїздив ОСОБА_20., батько ОСОБА_2. і запропонував гроші за викрадений телефон, пояснивши, що син в крадіжці телефону не зізнався, але гроші він пропонує, щоб у його родини не було проблем. ОСОБА_12 гроші не взяла і більше вони не розмовляли.

Через деякий час до неї додому приїхав працівник міліції ОСОБА_16і повідомив, що знайшов телефон. Вони разом поїхали в м. Перещепино Новомосковського району Дніпропетровської області, як потім вона дізналася - до ОСОБА_21, у якого вона викупила телефон «Самсунг SGH P 920», що належав її донці, за 500 грн.

В судовому засіданні начальник сектору дільничних інспекторів міліції Зачепилівського РВ ГУМВС України ОСОБА_16пояснив суду, що дійсно ним проводилися оперативно-пошукові дії щодо розшуку викраденого мобільного телефону «Самсунг SGH P 920». В ході проведених дій ним було встановлена особа, якій ОСОБА_4продав викрадений телефон. Тому він повідомив потерпілій ОСОБА_3 і разом з її матір'ю  ОСОБА_12 поїхали в м. Перещепино, де він залишив ї розмовляти з ОСОБА_21, у якого потім було викуплено мобільний телефон за 500 грн.

В подальшому було встановлено, що мобільний телефон з домоволодіння ОСОБА_19 був викрадений ОСОБА_2.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14. пояснила, що ввечері 02.09.08 року додому повернувся її син ОСОБА_4і розповів, що ОСОБА_2 дав йому мобільний телефон, щоб той продав його. Телефон був моделі „Самсунг SGH- P 920”. Зі слів сина вона зрозуміла, що ОСОБА_2 сказав сину, що телефон він підібрав на подвір'ї ОСОБА_19 в с.Пекельне.

05.09.08 року до них додому приїхали ОСОБА_12 та ОСОБА_3. й сказали, що у них вдома пропав мобільний телефон, показали коробку з-під телефона, по якій вона впізнала телефон, який приносив додому її син.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4. підтвердив, що дійсно у вечірній час 02.09.08 року він допомагав своєму другу ОСОБА_15. в с. Пекельне Зачепилівського району встановлювати телевізійну антену. До них підійшов ОСОБА_2 і відізвав його в бік, щоб поговорити й показав мобільний телефон „Самсунг SGH- P 920”, пояснивши, що даний телефон він знайшов у дворі ОСОБА_5.

ОСОБА_2 попросив його продати вказаний телефон за 900 грн., на що він погодився і взяв телефон. Він  повернувся до ОСОБА_15. з телефоном і про все йому розповів, цього ж дня, близько 19.00 години він повернувся додому і показав телефон своїй мамі та сестрі, сказав що телефон йому дав продати ОСОБА_2 

Близько 20.00 години 02.09.08 року в с. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області він в залі ігрових автоматів, біля автостанції, зустрів свого знайомого ОСОБА_22, мешканця с. Перещепине, попросив його допомогти реалізувати телефон, він погодився і вони продали телефон невідомому чоловіку за 250 гривень. Отримані гроші вони витратили з ОСОБА_22на свої потреби. 

Наступного дня він зустрів ОСОБА_2 і сказав йому, що телефон у нього відібрали. Після цього він з ОСОБА_2.  не бачився і за телефон не розмовляли. В будинку ОСОБА_5. він не був жодного разу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15. підтвердив, що 02.09.08 року він з ОСОБА_4. у нього вдома встановлювали телевізійну антену. Близько 15.00 години вони сиділи курили на території покинутого домоволодіння, яке розташоване по сусідству. Коли виходили на вулицю, то до них на велосипеді під'їхав ОСОБА_2, він хотів поговорити з ОСОБА_4. При їхній розмові він присутнім не був, але ОСОБА_4. через 10 хвилин повернувся й дістав з кишені мобільний телефон марки „Самсунг”, корпус сірого кольору, розкладний, у телефона обертався екран, була телескопічна антена, сказав, що телефон йому дав продати ОСОБА_2 й сповістив, що телефон належить ОСОБА_19  Він зрозумів, що ОСОБА_2 телефон вкрав. Приблизно через годину ОСОБА_4. пішов, де він подів телефон йому невідомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23пояснила, що 02.09.2008 року вона побачила у свого брата ОСОБА_4. мобільний телефон, якого раніше в нього не було, брат пояснив, що телефон дав йому ОСОБА_2 щоб він його продав.

06.09.2008 року близько 22.00 години на вулиці в с.Пекельне Зачепилівського району до неї підійшов ОСОБА_2, просив номер мобільного телефону брата, який на той час поїхав до родичів у м. Славянськ, й пояснив, що йому необхідно домовитись з ним щоб той дав неправдиві свідчення в міліції, стосовно телефону. ОСОБА_2 пропонував сказати, що нібито телефон вкрав ОСОБА_8іктор, а потім дав його ОСОБА_4. 

ОСОБА_2 пояснював, що він запевнив своїх батьків в тому, що телефон не брав, і якщо звернути крадіжку на родича ОСОБА_19, то вони заберуть заяву.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20. пояснив суду, що його син товаришує з ОСОБА_5., часто бував у нього вдома, але мобільний телефон він не брав і не має ніякого відношення до його зникнення.

В судовому засіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_24. пояснила суду, що її син завжди добре себе поводив, ніколи не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, навчається в школі й має добру характеристику. Про те що він скоїв їй повідомили в міліції.

Крім свідчень свідків, в судовому засіданні були досліджені інші матеріали справи:

-     заяву про вчинення злочину ОСОБА_3 від 06.09.2008 року,

-     протокол огляду місця події від 06.09.2008 року,

-     довідка експерта №85 від 16.09.2008 року про вартість мобільного телефону,

-     характеристики з місця навчання наОСОБА_5., ОСОБА_8., ОСОБА_6.,

-     протокол огляду місця події від 18.09.2008 року,

-     потсанову про визнання особи потерпілою від 01.10.2008 року,

-     заяву ОСОБА_3 від 01.10.2008 року,

-     заява ОСОБА_2. від 29.10.2008 року про відмову від показань,

-     запис акта про народження ОСОБА_2. від 16.10.1992 року НОМЕР_2

-     довідку-характеристику Новомажарівської сільської ради на ОСОБА_2. від 23.09.2008 року №208/02-12,

-     характеристика з місця навчання ОСОБА_2., де вказано, що він товариський, добрий, але не завжди відвертий, 

-     довідку УІТ ГУМВС України в Харківській області про відсутність судимостей у ОСОБА_2.,

-     медичну довідку Зачепилівської ЦРЛ №85 від02.10.2008 року,

-     протокол очної ставки від 18.12.2008 року між ОСОБА_5. та ОСОБА_2.,

-     протокол очної ставки від 18.12.2008 року між ОСОБА_4. та ОСОБА_2.,

-     протокол очної ставки від 18.12.2008 року між ОСОБА_23та ОСОБА_2.,

-     постанову про призначення судово-товарозначої експертизи від 29.09.2008 року,

-     висновок експерта НОМЕР_1від 06.10.2008 року,

-     протокол огляду предмета від 01.10.2008 року,

-     постанову про визнання та приєднання до матерілаів справи речових доказів від 01.10.2008 року.

Так, в судовому засіданні  підсудний ОСОБА_2, свідки ОСОБА_5., ОСОБА_7, ОСОБА_6підтвердили, що дійсно в серпні 2008 року вони були в будинкуОСОБА_5.А. і він показував їм мобільний телефон, що належав потерпілій ОСОБА_3   Про те, що телефон зник вони дізналися відОСОБА_5. 

05.09.2008 року до нього підійшов ОСОБА_17. і повідомив, що такий же телефон бачили у ОСОБА_4.  Цей факт був підтверджений в судовому засіданні свідченнями ОСОБА_14., яка повідомила суду, що дійсно ввечері 02.09.2008 року її син ОСОБА_4. прийшов додому з мобільним телефоном, якого у нього раніше не було і розповів, що ОСОБА_2 дав йому телефон, щоб той продав його. Зі слів сина вона зрозуміла, що ОСОБА_2 телефон підібрав на подвір'ї ОСОБА_19. Коли до них додому приїхали ОСОБА_12 та ОСОБА_3. й показали коробку з-під телефону, ОСОБА_14. відразу ж  впізнала телефон, який приносив додому її син.

Аналогічні свідчення дала ОСОБА_23., яка підтвердила,  що 02.09.2008 року її брат ОСОБА_4. приніс додому мобільний телефон і розповів, що ОСОБА_2 просив його продати. Крім того, ОСОБА_23повідомила суду, що під час їхньої розмови з ОСОБА_2. 06.09.2008 року, він зізнався, що викрав мобільний телефон з будинкуОСОБА_5., але просив ОСОБА_4. дати неправдиві свідчення й обмовити ОСОБА_8

Під час допиту, в судовому засіданні, свідок ОСОБА_4. вказав, що дійсно 02.09.2008 року ОСОБА_2 приніс йому мобільний телефон, який він викрав з будинкуОСОБА_5., й попросив його продати в м. Перещепино Новомосковського району Дніпропетровської області.  Їхню розмову бачив ОСОБА_15, який в судовому засіданні також підтвердив, що після розмови з ОСОБА_2., ОСОБА_4. повернувся з мобільним телефон, який той йому дав і просив продати. Цей телефон ОСОБА_2 взяв у будинкуОСОБА_5. і він належав ОСОБА_3

Свої свідчення ОСОБА_5., ОСОБА_4., ОСОБА_23підтвердили на очних ставках, проведених 18.12.2008 року.

Крім того, аналогічні свідчення вони давали послідовно при досудовому слідстві, тому суд їх свідчення вважає правдивими, доведеними іншими доказами, які містяться в кримінальній справі.

В судовому засіданні вина ОСОБА_2. у вчиненні навмисного злочину - крадіжки мобільного телефону  «Самсунг SGH P 920», який належав ОСОБА_3, є повністю доведеною і тому суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2. були правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 185 ч. 1 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, а його свідчення про непричетність до крадіжки мобільного телефону суд вважає неправдивими, вони надані суду щоб уникнути покарання за скоєний злочин.  

            Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КПК України, якщо обставини про застосування амністії виявляються на стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця, за доведеності вини особи постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від покарання на підставі Акту про амністію. 

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив умисний злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, до опублікування Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року №660-VІ і на момент вчинення злочину був неповнолітнім, що підтверджується свідоцтвом про народження, тому суд вважає можливим застосувати відносно ОСОБА_2. положення ст. 1 п. А Закону України “Про амністію”, ст. 86 ч.2 КК України й звільнити його від відбуття призначеного кримінального покарання на підставі акту про амністію.

В ході досудового слідства цивільний позов не було заявлено. Проте в матеріалах кримінальної справи міститься заява потерпілої ОСОБА_3, в якій вона повідомляє про намір пред'явлення цивільного позову в судовому засіданні (а.с. 33).

Відповідно до ст. 28 ч. 3 КПК України цивільний позов може бути пред'явлений під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Однак потерпіла ОСОБА_3 порушила вимоги даної статті, тому суд вважає за необхідне залишити її цивільний позов без розгляду, роз'яснивши право на звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.  

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 89 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.323, 324, ч.2 ст.6 КПК України, ст.ст. 74 ч. 1, 86 ч. 2 КК України,  ст. 1 п. «А» Закону України «Про амністію»  суд, -

З А С У Д И В :

            Визнати винним  ОСОБА_2 за статтею 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання за ст. 185 ч. 1 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. 

На підставі ст. 1 п. А Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року №660-VІ ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

Речові докази: мобільний телефон «Самсунг SGH P 920», який знаходиться на зберіганні під сохранною розпискою у ОСОБА_3 (а.с. 114), після вступу вироку в законну силу, залишити законному власнику ОСОБА_3

Цивільний позов залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілій ОСОБА_3 право на звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Зачепилівський районний суд.

Голова суду, суддя                                                                      Г.В.Бойко