Справа № 354/606/14-ц

Провадження по справі № 2/354/28/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Гребик Л.В.

секретаря Мельник Н.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Федюк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_4 до Верховинської райдержадміністрації , Верховинської центральної районної лікарні, Верховинської районної ради, третя особа на стороні відповідача : Департамент охорони здоров"я Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани ; скасування розпорядження та наказу про звільнення з посади; поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовними вимогами до Верховинської районної державної адміністрації , Верховинської центральної районної лікарні, третя особа на стороні відповідача : Департамент охорони здоров"я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани ; скасування розпорядження та наказу про звільнення з посади; поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Яремчанського міського суду від 06 квітня 2015 року до участі в справі як співвідповідача залучено Верховинську районну раду.

Позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 , позивач мотивує тим, що працював головним лікарем Верховинської центральної районної лікарні. Наказом Верховинської центральної районної лікарні № 64 від 18.07.2014 року відповідно до розпорядження Верховинської районної державної адміністрації № 187-к від 18.07.2014 року його звільнено із займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України та припинено дію контракту, укладеного 20.04.2012 року , про що зроблено запис у трудовій книжці за №10.

Звільнення позивач вважає незаконним та протиправним з наступних підстав.

Відповідно до розпорядження Верховинської райдержадміністрації № 182-к від 17.07.2014 року йому оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, на виконання подання прокуратури Верховинського району від 18.04.2014 року № 740 вих-14 «Про усунення порушення законодавства України при управлінні об'єктами державної та комунальної власності, в тому числі при передачі їх в оренду» та відповідно до акту проведення службового розслідування від 17.07.2014 року.При винесенні догани грубо порушено чинне законодавство , оскільки головний лікар центральної районної лікарні не уповноважений здійснювати управління об'єктами комунальної власності. Майно Верховинського молокозаводу на баланс Верховинської ЦРЛ у встановленому законом порядку не передавалося. Із розпоряджень Верховинської районної державної адміністрації від 03 червня 2005 року №200,26 вересня 2005 року №358 вбачається, що обладнання Верховинського цеху молокозаводу перебувало в користуванні підприємця ОСОБА_6, якому для забезпечення відновлення роботи обладнання цеху та налагодження переробки молока виділялися з місцевого бюджету кошти. Розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації від 09 лютого 2006 року №53 «Про Верховинський цех молокозаводу» Управлінню агропромислового розвитку районної державної адміністрації доручено створити комісію з інвентаризації обладнання цеху Верховинського молокозаводу та одночасно затверджено склад цієї комісії.Цим розпорядженням доручено Управлінню агропромислового розвитку звернутися з клопотанням до сесії районної ради щодо передачі молокопереробного обладнання Верховинського цеху молокозаводу на баланс центральної районної лікарні.На виконання вищевказаного розпорядження, комісією 12 квітня 2006 року проведено інвентаризацію майна та складено «Акт приймання та інвентаризації майна, інвентаря та обладнання на Верховинському молокопереробному пункті».Разом з тим, приймання-передача основних засобів є господарською операцією і тому підлягає належному оформленню первинними документами. Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Відповідно, акт приймання-передачі повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені п. 2.4 Положення № 88, в іншому випадку, акт не відповідає нормам законодавства.В акті від 12.04.2006 року відсутні будь-які відомості про приймання - передачу матеріальних цінностей, підписи відповідальних осіб про прийняття або передачу основних засобів та інвентаря, вартісний вираз операції та інші відомості, передбачені типовою формою акту прийняття-передачі, фактично це є акт інвентаризації майна , а не приймання - передачі.Рішення Верховинської районної ради від 10 травня 2006 року у частині передачі майна на зберігання Верховинській ЦРЛ залишилося не реалізованим, оскільки фактично після його прийняття майно не передавалося та відповідний акт прийому - передачі не складався. Майно молокозаводу фактично залишилося у користуванні підприємця ОСОБА_6, який у травні 2006 року приступив до переробки молока, у зв'язку із чим обладнання не могло бути передано на збереження Верховинській ЦРЛ.

Тому позивач вважає , що будь-які звинувачення його у не взятті майна на баланс та не визначенні матеріально відповідальної особи є необгрунтованими та безпідставними, у зв»язку з чим підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності немає.

У подальшому на наступний день після оголошення догани, розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації №187-к від 18.07 2014 року та наказом Верховинської ЦРЛ № 64від 18.07.2014 року його звільнено із посади головного лікаря за п.3 ч.1 .ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для звільнення, згідно розпорядження, слугувало подання прокуратури Верховинського району від 26.06.2014 року «Про усунення порушень вимог Законів України «Основ законодавства України про охорону здоров'я», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про лікарські засоби». Наказ про звільнення прийнято з порушенням вимог законодавства про працю, зокрема п. 10.7 укладеного з ним контракту, без попередження за два тижні. Позивач зазначає, що догана оголошена 17.07.2014 року , а на наступний день - 18.07.2014 року його звільнено з роботи. Тобто після застосування дисциплінарного стягнення він не вчинив і не міг вчинити ніякого іншого дисциплінарного проступку, а отже його звільнено з роботи безпідставно.

Крім того , при звільненні відповідачами порушено вимоги трудового законодавства щодо отримання попередньої згоди профспілкового органу на розірвання трудового договору, а такої згоди профспілка Верховинської ЦРЛ на його звільнення не давала. Також звільнення відбулося з порушенням вимог ч.3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» , оскільки він є депутатом Верховинської районної ради і про розірвання трудового договору з ним відповідну місцеву раду не було повідомлено не менш ніж за 15 днів.

Просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Верховинської районної держадміністрації № 182-к від 17.07.20014року про оголошення йому догани; скасувати розпорядження № 187-к від 18.07.2014 року Верховинської райдержадміністрації як незаконне та протиправне та наказ № 64 від 18.07.2014 року Верховинської ЦРЛ; поновити його на роботі на посаді головного лікаря Верховинської ЦРЛ з 18 липня 2014 року; стягнути з Верховинської райдержадміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача Верховинської райдержадміністрації в судове засідання не прибув на повторний виклик суду, про час і місце судового розгляду на 21.04.2015 року та 07.05.2015 року Верховинська райдержадміністрація була повідомлена належним чином, що стверджується розпискою представника Скуматчука Я.Ю. від 06.04.2015 року про повідомлення про час і місце розгляду справи та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення 23.04.2015 року . Про причини неявки представника в судові засідання 21.04.2015 року та 07.05.2015 року Верховинська райдержадміністрація суд не повідомила. Тому розгляд справи слід проводити у відсутності представника Верховинської райдержадміністрації.

В процесі розгляду справи представник Верховинської райдержадміністрації Скуматчук Я.Ю. позовні вимоги не визнав , зазначаючи, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани та звільнення позивача з роботи відбулося з дотриманням вимог чинного трудового законодавства. Зокрема, позивачем як головним лікарем Верховинської центральної районної лікарні не було вжито заходів до збереження обладнання колишнього Верховинського молокозаводу, яке відповідно до рішення районної ради від 10.05.2006 року було передано на зберігання Верховинській ЦРЛ , що призвело до розтрати вказаного майна комунальної власності , за що розпорядженням № 182-к від 17.07.2014 року йому було оголошено догану . Позивач ОСОБА_4 систематично неналежно виконував свої службові обов»язки, що полягало у порушенні трудових прав працівників лікарні у зв»язку з незаконними переведеннями на 0,5 та 0,25 ставки , допущенні помилок в штатному розкладі, незатвердженні штатного розкладу лікарні станом на 18.07.2014 року, перевищенні повноважень при укладенні договорів з ТОВ «Прикарпатська енергозберігаюча компанія» в 2013 році при відсутності запланованих кошторисних видатків, що завдало матеріальну шкоду, порушенні «Основ законодавства України про охорону здоров»я», « Про лікарські засоби», які були виявлені прокуратурою Верховинського району. Тому представник Верховинської райдержадміністрації вважав, що застосування дисциплінарного стягнення та звільнення позивача з посади відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства , в зв»язку з чим позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Представник Верховинської центральної районної лікарні Федюк В.Д. позовні вимоги заперечила з аналогічних підстав, а також зазначила, що наказ №64 від 18.07.2014 року про звільнення ОСОБА_4 з посади головного лікаря лікарні видано на підставі розпорядження №187 -к від 18.07.2014 року Верховинської райдержадміністрації , законність якого в.о. головного лікаря лікарні не вправі був перевіряти. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник відповідача Верховинської районної ради в судове засідання не прибув на повторний виклик суду, про час і місце судового розгляду на 21.04.2015 року та 07.05.2015 року Верховинська районна рада була повідомлена належним чином, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Про причини неявки представника в судові засідання 21.04.2015 року та 07.05.2015 року Верховинська районна рада не повідомила. Тому розгляд справи слід провести у відсутності представника Верховинської районної ради.

Представник третьої особи Департаменту охорони здоров"я Івано-Франківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з»явився. Про час і місце розгляду справи третя особа повідомлялася належним чином , в матеріалах справи міститься клопотання директора департаменту про розгляд справи у відсутності представника департаменту .

Суд заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу Верховинської центральної районної лікарні №85 від 15.07.2005 року за погодженням з управлінням охорони здоров»я Івано-Франківської облдержадміністрації від 25.06.2005 року позивача ОСОБА_4 було призначено на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні. Розпорядженням Верховинської райдержадміністрації від 02.04.2012 року позивача призначено на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з укладенням трудового договору (контракту ) терміном на 5 років.

Розпорядженням Верховинської райдержадміністрації №182-к від 17.07.2014 року ОСОБА_4 оголошено догану за неналежне виконання службових обов»язків.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення послужило подання прокуратури Верховинського району від 18.04.2014 року «Про усунення порушення законодавства України при управлінні об»єктами державної та комунальної власності, в тому числі при передачі їх в оренду», отримане Верховинською райдержадміністрацією 13.05.2014 року. Як зазначено в поданні прокурора Верховинського району , в результаті проведеної перевірки встановлено, що в період 2006 -2014 років службовими особами Верховинської центральної районної лікарні не було вжито належних заходів до схоронності переданого на зберігання обладнання колишнього Верховинського молокозаводу , внаслідок чого має місце розтрата майна комунальної власності і прокуратурою району розпочато кримінальне провадження. Факт недостачі майна виявлено внаслідок проведеної інвентаризації , про що складено акт від 12.04.2014 року.

Дисциплінарне стягнення застосоване відповідно до акту проведення службового розслідування від 17.07.2014 року , згідно якого створена комісія прийшла до висновку , що головним лікарем Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_4 не було вжито належних заходів до схоронності майна та не призначено матеріально відповідальну особу, а також на підставі письмового пояснення ОСОБА_4 від 08.07.2014 року.

Позивач оспорює застосоване дисциплінарне стягнення з тих підстав, що він, як головний лікар Верховинської центральної районної лікарні , не уповноважений здійснювати управління об»єктами комунальної власності, майно Верховинського молокозаводу на баланс Верховинської центральної районної лікарні у встановленому законом порядку не передавалося, акт приймання-передачі встановленої форми не складався, будь-які правові підстави для передачі майна лікарні були відсутні, з травня 2006 року майно молокозаводу залишилось в користуванні підприємця ОСОБА_6 , в зв»язку з чим не могло бути передано на збереження Верховинській центральній районній лікарні, рішення сесії Верховинської районної ради в частині передачі майна на збереження залишилось не реалізованим.

Однак, факт прийняття на зберігання посадовими особами Верховинської центральної районної лікарні обладнання Верховинського молокопереробного пункту стверджується розпорядженням Верховинської райдержадміністрації від 09.02.2006 року № 53 "Про Верховинський цех молокозаводу", зверненням Верховинської райдержадміністрації до Верховинської районної ради від 04.04.2006 року № 327/01-27/34, рішенням сесії Верховинської районної ради від 10.05.2006 року, яким дано згоду передати на збереження обладнання Верховинській ЦРЛ з додатком, який містить перелік майна, а також Актом приймання та інвентаризації майна, інвентаря та обладнання на Верховинському молокопереробному пункті від 12 квітня 2006 року, складеним з участю позивача.

Таким чином, твердження позивача про те, що рішення сесії Верховинської районної ради від 10.05.2006 року в частині передачі майна на збереження Верховинській ЦРЛ залишилось не реалізованим, про відсутність правових підстав передачі 12.04.2006 року на збереження обладнання для переробки молока Верховинській ЦРЛ та про неналежне оформлення акта приймання та інвентаризації майна є безпідставними.

Відповідно до ухвали Верховинського районного суду від 20.05.2014 року, постанови слідчого СВ Верховинського РВ УМВС в Івано-Франківській області від 21.05.2014 року про призначення ревізії, на забезпечення розслідування кримінального провадження № 420114090130000007 від 16.04.2014 року , проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Верховинської центральної районної лікарні за період з 01.05.2006 року по 30.04.2014 року, за результатами якої виявлено недостачу 16 одиниць інвентаря та молокообладнання колишнього Верховинського молокозаводу в кількісному виразі, яке перебувало на зберіганні у Верховинській ЦРЛ, про що зазначено в акті від 03.06.2014 року.

Згідно посадової інструкції головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні та контракту від 20.04.2012 року, позивач ОСОБА_4 зобов»язаний здійснювати керівництво лікувально-профілактичним закладом відповідно до чинного законодавства України , організовувати лікувально-профілактичну , адміністративно - господарську та фінансову діяльність закладу, здійснювати оперативне управління лікарнею , організовувати їхню господарську діяльність, а також виконувати інші обов»язки і функції, покладені на нього відповідно до законодавства України статутом лікарні.

Згідно ч.1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисциплiни до працiвника може бути застосовано тiльки один з таких заходiв стягнення : догана або звільнення.

Стаття 148 КЗпП України передбачає , що дисциплiнарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пiзнiше одного мiсяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звiльнення працiвника вiд роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебування його у вiдпустцi.

Виявлення проступку означає не лише виявлення факту ( події ), а й визначення працівника , що порушив трудові обов»язки , характеру порушення, шкідливих наслідків, причинного зв»язку між правопорушенням і шкідливими наслідками , вина працівника.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплiнарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати вiд порушника трудової дисциплiни письмовi пояснення. За кожне порушення трудової дисциплiни може бути застосовано лише одне дисциплiнарне стягнення. При обраннi виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступiнь тяжкостi вчиненого проступку i заподiяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, i попередню роботу працiвника. Стягнення оголошується в наказi (розпорядженнi) i повiдомляється працiвниковi пiд розписку.

Таким чином, суд приходить до висновку , що дисциплінарне стягнення у виді догани застосоване до позивача ОСОБА_4 за неналежне виконання своїх службових обов»язків, як на керівника Верховинської центральної районної лікарні, з дотриманням вимог ст.ст.147, 149 КЗпП України та в строки , передбачені ст. 148 КЗпП України ( один місяць з дня виявлення, не рахуючи часу звільнення від роботи у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю).

Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Верховинської райдержадміністрації № 182-к від 17.07.2014 року про оголошення догани ОСОБА_4 до задоволення не підлягають.

Судом також встановлено, що розпорядженням Верховинської райдержадміністрації №187-к від 18.07.2014 року та наказом Верховинської центральної районної лікарні №64 від 18.07.2014 року позивача ОСОБА_4 звільнено із займаної посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне неналежне виконання службових обов»язків та припинено дію контракту від 20.04.2012 року.

Як вбачається з змісту розпорядження №187-к від 18.07.2014 року, підставою звільнення позивача послужило подання прокуратури Верховинського району «Про усунення порушень вимог законів України» «Основ законодавства України про охорону здоров»я», «Про місцеве самоврядування в Україні», « Про лікарські засоби» від 26.06.2014 року , отримане Верховинською райдержадміністрацією 09.07.2014 року. У поданні прокурора Верховинського району зазначено , що прокуратурою Верховинського району в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів із залученням державної служби з лікарських засобів в Івано-Франківській області в червні 2014 року проведено перевірку щодо дотримання вимог законодавства України про лікарські засоби у Верховинській центральній районній лікарні, за результатами якої виявлено ряд порушень вимог «Основ законодавства України про охорону здоров»я», « Про лікарські засоби», що свідчить про відсутність належного контролю та невиконання посадових обов»язків головним лікарем ОСОБА_4

З вищезазначеного подання прокурора вбачається , що виявлені в результаті перевірки порушення вимог «Основ законодавства України про охорону здоров»я», « Про лікарські засоби» мали місце до 26.06.2014 року , тобто до застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у виді догани згідно розпорядження № 182-к від 17.07.2014 року.

За змістом ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю та гарантує захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженнi роботи.

Стаття 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує правовий захист вiд необгрунтованої вiдмови у прийняттi на роботу i незаконного звiльнення, а також сприяння у збереженнi роботи.

Згідно п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір , укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку , якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз»яснено , що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Як встановлено судом, дисциплінарне стягнення в виді догани до позивача ОСОБА_4 застосовано згідно розпорядження № 182-к від 17.07.2014 року , а розпорядження № 187-к про звільнення його з роботи за систематичне неналежне виконання службових обов»язків видано Верховинською райдержадміністрацією на наступний день - 18.07.2014 року .

У пунктах 18, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз»яснено , що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 ст.40 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення тощо.

Як вбачається із змісту розпорядження № 187-к від 18.07.2014 року про звільнення позивача з посади, підставою його звільнення було подання прокуратури Верховинського району «Про усунення порушень вимог законів України» «Основ законодавства України про охорону здоров»я», «Про місцеве самоврядування в Україні», « Про лікарські засоби» від 26.06.2014 року , згідно якого в результаті проведеної перевірки були виявлені порушення посадовими особами Верховинської центральної районної лікарні вимог «Основ законодавства України про охорону здоров»я», « Про лікарські засоби», які полягали в наступному: встановлення мінімальної орендної плати по об»єктах комунальної власності, відсутність фінансування програм по забезпеченню медикаментами хворих на онкологічні захворювання, СНІД та туберкульоз, відсутність ліцензії на медичну практику, виявлення в хірургічному відділенні препарату термін призначення якого закінчився. Саме ці порушення , а не будь-які інші послужили підставою звільнення позивача з роботи.

Тому посилання представника Верховинської райдержадміністрації Скуматчука Я.Ю., надані в процесі розгляду справи, на те, що позивача звільнено з роботи за триваючий дисциплінарний проступок , який полягав в незатвердженні штатного розкладу лікарні станом на 18.07.2014 року , суд не приймає до уваги як надумані , безпідставні та нічим не обґрунтовані.

Надані відповідачами на підтвердження систематичності порушення позивачем своїх службових обов»язків докази , зокрема, показання свідка ОСОБА_7 , повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, штатні розклади, лист Верховинської об»єднаної фінансової інспекції від 03.03.2015 року, Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Верховинської центральної районної лікарні за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року № 820 -21/006 від 24.02.2015 року суд не приймає до уваги , оскільки відповідачі не пов»язували звільнення з посади позивача виходячи із зазначених у вказаних документах обставин, вказані обставини не послужили підставою звільнення позивача з роботи.

Отже, звільнення позивача відбулося за проступки на роботі, виявлені 09.07.2014 року внаслідок отриманого подання прокуратури Верховинського району. Зазначені в поданні прокуратури порушення «Основ законодавства України про охорону здоров»я», « Про лікарські засоби» мали місце до застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Тобто, після застосування дисциплінарного стягнення позивач не вчинив жодного дисциплінарного проступку, а тому звільнення його з роботи за систематичне невиконання службових обов»язків по п. 3 ст. 40 КЗпП України є безпідставним та незаконним .

Крім того , при звільненні позивача , який є депутатом Верховинської районної ради, відповідачами порушено вимоги ч.3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», якою передбачено, що депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду. Зокрема, позивач звільнений з займаної посади без попередження в порядку , встановленому законом.

У зв»язку з цим розпорядження №187-к від 18.07.2014 року Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року про звільнення з роботи позивача по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 5 розд. IV Порядку обчислення середньої заробітної плати основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Враховуючи наведене, суд вважає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 83611,84 грн., виходячи з довідки №262 / 01-08 від 28.07.2014 року про середньомісячну заробітну плату та з кількості робочих днів вимушеного прогулу.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі та стягнення у межах платежу за місяць належить звернути до негайного виконання.

Питання судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та ст.43 Конституції України , ст.ст. 5-1 , п.3 ч.1 ст.40 , 147,148, 149, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 213-215, 88, 367 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Скасувати розпорядження №181-к від 18.07.2014 року Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_4 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту.

Поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року.

Стягнути з Верховинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 83611,84 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот одинадцять гривень 84 копійки)

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Верховинської районної державної адміністрації в дохід держави 836, 12 грн. (вісімсот тридцять шість гривень 12 копійок) судового збору.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення в повному обсязі складене 12.05.2015 року.

Суддя: Л. В. Гребик