Справа № 2-878/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 травня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого -   судді Вуїва О.В.,  при секретарі - Літвінов С. С. ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Вознесенську цивільну справу за позовом комунального підприємства «Санітарна очистка міста» (далі - КП «СОМ») до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2008 року КП «СОМ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,  ОСОБА_2про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги в якому вказувало,  що відповідачі є наймачами житлового будинку АДРЕСА_1 та проживають в ній.

Відповідачі договір на отримання послуг з вивезення твердих побутових відходів з позивачем не укладали,  але отримували комунальні послуги та користувалися ними.

Враховуючи те,  що споживачі надані послуги не оплачували,  тому КП «СОМ» просило стягнути з них в солідарному порядку заборгованість за період з 01 січня 2003 року по 01 лютого 2008 року в загальній сумі 121, 44 грн.,  а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача змінила позовні вимоги в частині періоду стягнення та суми нарахованої заборгованості,  пояснивши,  що відповідачі за період з 01 січня 2003 року по 01 травня 2008 року постійно проживали в будинку АДРЕСА_1,  отримували комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів,  однак не вчасно та не в повному обсязі сплачували їхню вартість,  внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 103, 99 грн.,  яка підлягає стягненню з них в солідарному порядку на користь позивача.

Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги не визнали,  пояснивши,  що з 01 січня 2008 року вони дійсно є абонентами КП «СОМ» та споживають послуги з вивезення твердих побутових відходів,  що надаються позивачем.  Проте зазначили,  що в період з 01 січня 2003 року по 01 січня 2008 року єдиним користувачем послуг,  що надавалися КП «СОМ»,  була ОСОБА_2(як особа,  що проживала в будинку АДРЕСА_1 в цей період та повністю сплачувала вартість спожитих комунальних послуг). Просили врахувати ці обставини,  застосувати позовну давність до частини позовних вимог та як наслідок,  повністю відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача,  відповідачів,  дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів,  суд прийшов до наступного.

Так,  судом встановлено,  що відповідачі є наймачами житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Суд вважає встановленим той факт,  що ОСОБА_2проживала в будинку за період з 01 січня 2003 року по 01 травня 2008 року.

Вказана обставина визнана сторонами в судовому засіданні,  тому відповідно до ч. 1  ст.  61 ЦПК України не підлягає подальшому доказуванню.

Разом з тим,  з наданих сторонами доказів вбачається,  що за період з 27 жовтня 2007 року по 01 травня 2008 року в будинку також проживав ОСОБА_1

Вказане повністю підтверджується наступним:

·  частково - поясненнями самого ОСОБА_1,  який підтвердив факт свого постійного проживання в будинку АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2008 року по 01 травня 2008 року;

·  показаннями свідка ОСОБА_3 ,  що повністю узгоджується з копією акту контролера Асоціації «Центр» від 27 жовтня 2007 року (за підписом самого абонента) про склад сім'ї ОСОБА_1,  які користуються послугами підприємств,  що надають комунальні послуги(а.с. 7).

Проте суд не вважає встановленим факт проживання відповідача ОСОБА_1 та його користування послугами,  що надаються КП «СОМ» в період з 01 січня 2003 року по 27 жовтня 2007 року.

Доводи представника позивача в цій частині спростовуються:

- копією договору на вивезення твердих побутових відходів від 22 серпня 2003

року (а.с. 30),  укладеного між ОСОБА_2та КП «СОМ»,  згідно якого

сторонами було узгоджено всі його істотні умови,  а також кількість осіб-

споживачів послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Так,  згідно п.2.1 Договору єдиним споживачем цієї послуги на момент укладення договору булОСОБА_2;

- копією розрахункової книжки КП «СОМ» по сплаті за комунальні послуги

(а.с. 31),  виданої на ім'я ОСОБА_2,  як єдиного споживача послуг.

Належних та допустимих доказів протилежного представником позивача суду надано не було.

Однак положення ч. 3  ст.  10,   ст.  60 ЦПК України передбачають обов'язок кожної зі сторін довести за допомогою належних та достатніх доказів ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.

При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом також встановлено,  що з 22 жовтня 2003 року споживачі (що проживали в будинку) знаходилися в цивільно-правових відносинах з надавачем послуг на підставі письмового договору,  а в період до 22 серпня 2003 року відповідачка ОСОБА_2відповідно до ч. 1  ст.  11 ЦК України знаходилася з КП «СОМ» в фактичних договірних відносинах,  оскільки отримувала послуги та користувалася ними (а.с. 30).

Судом встановлено,  що споживачам за весь період їх проживання в будинку надавалися належної якості послуги з вивезення твердих побутових відходів,  доказів протилежного сторонами не надано.

Відповідно до п.5 ч. 3  ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,   ст.  15 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року,  п.п. 1.1,  2.4 Договору споживачі зобов'язані повністю сплачувати надані їм житлово-

комунальні послуги у строки,  встановлені договором або законом (щомісячно в строк до 25 числа поточного місяця).

Зі своєї сторони ОСОБА_1,  ОСОБА_2надані послуги сплачували вчасно та в повному обсязі,  за винятком останніх декількох місяців,  що передували дню пред'явленню позову до суду,  внаслідок чого з 01 січня 2008 року виникла відповідна заборгованість.

Разом з тим,  як вбачається з матеріалів справи (виписки з особового рахунку),  відповідачі після звернення позивача за судовим захистом повністю сплатили заборгованість за отримані послуги,  виходячи з рівня користування ними та затверджених тарифів.

За такого суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.

В силу  ст.  88 ЦПК України в зв'язку з ухваленням рішення на користь відповідачів не підлягають відшкодуванню витрати,  понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  88,  209,  212,  213,  214,  215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви комунального підприємства «Санітарна очистка міста» до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.