Справа №2-32

                                                                                                                                                         2009

                                             Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                                  

                             І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И

   11  лютого  2009р. Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

                              головуючого   -  судді    Криворучка П.В.,

                             при секретарі                   Маньковській Л.В.,

            за участю:       позивача                   ОСОБА_1,

                                відповідача                 ОСОБА_2,

        представника відповідача                   ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Красні Окни,

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди за втрачену худобу, та за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних та моральних збитків, - 

                                            В С Т А Н О В И В :

               ОСОБА_1 звернувся в суд, з позовом до ОСОБА_2про стягнення матеріальних збитків в сумі 1645 грн. 26 коп. та моральної шкоди в сумі 5000 грн., посилаючись на те, що відповідач 18.04.2007р. вдень, на пасовищі біля с.Гулянка, Красноокнянського району Одеської області, застрелив його власне восьмимісячне лоша, чим спричинив йому зазначені матеріальні збитки та моральну шкоду.

               Відповідач, не визнаючи вказаних позовних вимог, пред”явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 645 грн. 56 коп. та моральної шкоди в сумі 7000 грн., зазначаючи, що навесні 2007 року посіви озимого ячменю, на його земельній ділянці площею 0,93га., були знищені кіньми, належними гр.ОСОБА_1., що завдало йому матеріальні збитки та моральну шкоду вказаних розмірів.

               Позивач по первісному позову, наполягаючи на своїх позовних вимогах та заперечуючи проти зустрічного позову, в судовому засіданні пояснив, що восьмимісячне лоша багато пошкодити посіву на ділянці ОСОБА_2не могло, однак його застрелили. Лоша було виявлене мертвим ввечері, в 200-300 метрах від посівуОСОБА_2, тобто на загальному пасовищі.         

               Відповідач по первісному позову, та його представник, в судовому засіданні пояснили, що лоша позивача неодноразово паслось на його посіві, і він  говорив ОСОБА_1., щоб той прив”язав лоша. В той день він ходив з рушницею, і знову побачивши лоша на власному посіві, зробив постріл в сторону, щоб налякати його. Лоша, після пострілу, відійшло на пасовище і ходило там, а він пішов додому. Він наміру вбити лоша не мав і прицільного пострілу по ньому не робив, а це хтось інший, скориставшись ситуацією, застрелив лоша.                

               Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши всі подані сторонами докази, суд, на основі встановлених фактів та відповідних їм правовідносин, прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, виходячи із наступного:

                    допитана в якості свідка ветфельдшер ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що при розтині трупа лоша, нею були виявлені рани, які зафіксовані в акті про падіж тварин від 18.04.2007р., однак чим вони спричинені вона пояснити не може; 

                    із акту №1 від 18.04.2007р. на падіж тварин вбачається, що лоша належне ОСОБА_1. загинуло від ран (в області шиї, грудної клітини, живота,  легень та серця) несумісних з життям тварини, однак в ньому не зазначено яким способом та яким знаряддям завдані вказані рани;                         /ар.сп.      10      /

                    в матеріалах №463/2007р. Красноокнянського РВ ГУМВС України в Одеській області, про відмову в порушенні кримінальної справи “по факту повідомлення гр.ОСОБА_1”, містяться данні лише про загибель лоша позивача, однак відсутні належні, допустимі та достовірні докази того, що   вказана тварина загинула в результаті отриманих вогнепальних поранень, спричинених пострілом ОСОБА_2із власної мисливської рушниці;

                                                                                                     /відм.мат.№463/2007 /

                    показання свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9, довідки Красноокнянської центральної районної лікарні (лікар ОСОБА_10.) від 19.04.2007р., про погіршення стану здоров”я ОСОБА_1 та його рідних, накладну від 20.04.2007р. аптеки ПП ОСОБА_12, про придбання ліків, квитанцію до прибуткового касового ордеру №935 від 19.04.2007р., про оплату за розтин трупа лоша, супроводжувальний лист від 19.04.2007р., по направлення шлункових мас лоша  на дослідження, довідку виконкому Гулянської сільської ради Красноокнянського району Одеської області №162 від 24.04.2007р. про наявність в господарстві ОСОБА_1 кобили з лошем, та довідку Красноокнянського ринку Одеської споживспілки і показання, як свідка, директора зазначеного ринку, про вартість восьмимісячного лоша, суд не бере до уваги, оскільки вони не доводять факт загибелі лоша саме від пострілу, здійсненого ОСОБА_2 із його мисливської рушниці;                               /ар.сп. 5, 8, 14, ар.8 відм.мат №463/2007 /        

                    із акту про визначення збитків при землекористуванні від 25.04.2007р., затвердженого розпорядженням Красноокнянської райдержадміністрації від 25.04.2007р. №161/А-2007, та протоколу засідання постійно діючої комісії Красноокнянської райдержадміністрації по визначенню збитків при землекористуванні вбачається, що при обстеженні земельної ділянки ОСОБА_2виявлено пошкодження посівів озимого ячменю на площі 0,93га., шляхом випасання та витоптування поголів”ям коней, що завдало збитків землекористувачу на суму 645,56грн., однак в акті не вказано, що зазначені збитки завдані саме ОСОБА_1Крім цього, Гулянському сільському голові рекомендовано вжити заходів адміністративного впливу відповідно до ст.104 КУпАП до осіб, винних у бездоглядному випасі домашніх тварин та потраві посівів, натомість, як з”ясувалось в судовому засіданні, ОСОБА_1 до такої відповідальності не притягувався;                                                     /ар.сп.  35 - 37   /

                    у відповідності до п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993р. (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №21 від 14.01.2004р.), до складу комісій, крім  представників районних державних адміністрацій, представників державних органів земельних ресурсів, фінансових органів та власників землі чи землекористувачів,  включаються представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати. З огляду на викладене, суд відхиляє даний доказ, оскільки він не є допустимим та належним; 

                    свідок ОСОБА_11в судовому засіданні пояснив, що він декілька разів виганяв лоша із посівівОСОБА_2, однак не знав кому належало те лоша, тобто свідок не стверджував, що воно належало ОСОБА_1.

                    згідно ч.1 ст.1166 та ч.1 ст.1167 ЦК України, майнова та моральна шкоди відшкодовуються лише особою, яка її завдала;

                    ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень/

               Зважаючи на викладене, на переконання суду, первісний та зустрічний позови не підлягають  задоволенню, оскільки позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що загибель його домашньої худоби (восьмимісячного лоша) сталася від пострілу, здійсненого відповідачем із власної рушниці, і від витребування додаткових доказів, в тому числі проведення експертизи, він відмовився, а відповідачОСОБА_2 також не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що пошкодження його посівів озимого ячменю на площі 0,93га., „шляхом випасання та витоптування поголів”ям коней”, (як вказано в акті від 25.04.2007р.) вчинене саме лошем ОСОБА_1   

               На підставі ч.1 ст.1166 та ч.1 ст.1167 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

                                                    В И Р І Ш И В :

               В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди за втрачену худобу, відмовити.

               В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2до ОСОБА_1, про стягнення матеріальних та моральних збитків, відмовити.

               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                          Суддя