Справа № 149/467/15-ц

Провадження №2/149/228/15

Номер рядка звіту 58

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.05.2015 року м.Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І.В.

за участі секретаря Янюк А.Й.

сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник на підставі договору

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представник на підставі договору

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач є співвласниками житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 у 2014 році побудувала вигрібну яму для рідких відходів, яка розташована на відстані трьох метрів від належної позивачу частини житлового будинку. Позивач зазначає, що він звертався до відповідача з вимогою припинити будівництво вигрібної ями та розмістити її в іншому місці, оскільки подальше введення її в експлуатацію може негативно вплинути на його здоров'я та призвести до руйнування належної йому частини будинку. Однак, відповідач ОСОБА_3 ігнорує вимоги позивача та відмовляється демонтувати і засипати вказану вигрібну яму. Також позивач зазначає, що за результатами його звернень до Хмільницької міської ради, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було встановлено, що вигрібна яма збудована з порушенням п.3.26 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" та рекомендовано звернутись до суду.

За таких обставин, позивач просить зобов'язати ОСОБА_3, розібрати та засипати вигрібну яму, яка знаходиться на її присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, та розташована на відстані 3 метрів від частини його житлового будинку, не допустивши зливу в неї нечистот.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, з наведених в позовній заяві підстав та пояснили, що експлуатація даної вигрібної ями може негативно вплинути на здоров'я позивача та призвести до пошкоджень належної позивачу частини житлового будинку.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення. Зазначили, що побудувати вигрібну яму в іншому місці не представляється технічно можливим, на даний час будівництво вигрібної ями не завершено та вигрібна яма не введена в експлуатацію, а тому доводи позивача та його представника про можливий негативний вплив вигрібної ями на здоров'я позивача та можливе руйнування його частини будинку є передчасними. Будівництво вигрібної ями коштувало для відповідача значних коштів. Також представник відповідача зазначив, що в подальшому у відповідача є технічна можливість встановити вентиляцію, провести бетонування та гідроізоляцію вигрібної ями, що забезпечить її безпечну експлуатацію.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Ухвалою Хмільницького міського суду Вінницької області від 12.01.1983 року (а.с. 43), яка набула законної сили 22.01.1983 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. ОСОБА_3 на праві приватної власності виділено кімнату 2-4 розміром 21,7 кв.м., приміщення 2-1 розміром 7,3 кв.м., 2-2 розміром 12,2 кв.м. та 2-3 розміром 6,8 кв.м., що становить 23/50 житлового будинку Б, що розташований по АДРЕСА_1. ОСОБА_1 на праві приватної власності виділено кімнати 2-5, 2-6 та 2-7, що становить 27/50 житлового будинку Б, що розташований по АДРЕСА_1.

Згідно листа КП "ВООБТІ" №120 від 18.02.2015 року (а.с.79) встановлено, що на виконання ухвали Хмільницького міського суду від 12.01.1983 року ОСОБА_1 було закладено дверні прорізи, облаштовано окремий вихід та добудовано веранду літ. "б", за рахунок чого, станом на 15.07.1985 року, змінилась нумерація приміщень та загальна площа житлового будинку літ. "Б". Приміщення житлових кімнат 2-5, 2-6, 2-7, зазначених в ухвалі Хмільницького міського суду від 12.01.1983 року, відповідають приміщенням житлових кімнат 1-2, 1-3, 1-4, зазначених в технічному паспорті від 15.07.1985 року.

Довідкою Управління містобудування та архітектури №318 від 29.12.2014 року (а.с.80) підтверджено, що відповідно до проведеної інвентаризації житлової забудови м. Хмільника будинковолодіння, співвласником якого є ОСОБА_1, значиться за адресою: АДРЕСА_1, а колишня адреса АДРЕСА_1.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень сторін, ОСОБА_3 на своїй частині земельної ділянки збудувала вигрібну яму, розташувавши її на відстані близько 3 метрів від кута частини будинку АДРЕСА_1, а саме кімнати 1-4 що належить ОСОБА_1 Вказане підтверджується фотографіями (а.с.39-41), інвентаризаційними відомостями (а.с.8-13). Та обставина, що відстань від кута будинку до вигрібної ями становить близько 3 метрів визнається сторонами, підтверджується листом Хмільницького міськрайонного управління головного управління Держсанепідемслужби у Вінницькій області (а.с.77), витягом з протоколу Хмільницької міської ради №214 від 07.06.1983 року, а тому не потребує доказування.

Відповідними листами Хмільницької міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Хмільницького міськрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Вінницькій області (а.с.76,77,78), у відповідь на звернення позивача ОСОБА_1 з приводу будівництва ОСОБА_3 вигрібної ями, повідомлено, що вигрібна на даний час не функціонує, але побудована з порушенням будівельних норм і правил, а саме п.3.26 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", оскільки збудована на відстані менше 3 метрів від частини житлового будинку ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Стаття 375 ЦК України надає право власникові земельної ділянки зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Як встановлено судом з досліджених доказів, ОСОБА_3 в жовтні 2014 року збудувала на належній їй земельній ділянці вигрібну яму, яка розташована на відстані близько 3 метрів від належної ОСОБА_1 кімнати 1-4, житлового будинку АДРЕСА_1.

Вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства (Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України № 145 від 17.03.2011 року).

Як встановлено з пояснень сторін у судовому засіданні дозвіл на розташування вигрібної ями на відстані близько 3 метрів від частини житлового будинку ОСОБА_1 відповідач не отримувала.

Статтею 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 року передбачено, що органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

Відповідно до п.п. 2.21 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України №145 від 17.03.2011 року, рідкі відходи, що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об'єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується. Відповідно до п.п. 2.22 цих Норм і правил, вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.26 Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" ДБН 360-92 очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 20 м від джерела водопостачання, не ближче 15 м від житлових будинків, у тому числі і сусідніх садиб.

Отже встановлено, що наявність вигрібної ями, яка побудована ОСОБА_3 самовільно без будь-яких дозвільних документів, на відстані близько 3 метрів від частини житлового будинку АДРЕСА_1 належного ОСОБА_1 не відповідає як вимогам п. 3.26 Державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" так і п.п. 2.21, 2.22 Державних санітарних норм та правил "Утримання території населених місць".

Також судом встановлено, що не заперечується сторонами, на даний час вигрібна яма не функціонує.

Доводи відповідача та його представника, що у зв'язку з тим, що вигрібна яма не функціонує, а тому права позивача не порушені і його звернення до суду є передчасним суд відхиляє, враховуючи наступне.

Статтею 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 104 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Враховуючи те, що факт будівництва ОСОБА_3 вигрібної ями в безпосередній близькості від частини будинку позивача, не погодження з позивачем місця її розташування, а також не дотримання при будівництві як будівельних так і санітарних норм має місце, права позивача порушені та підлягають захисту.

Разом з тим, на підтвердження своїх доводів про те, що експлуатація вигрібної ями призведе до руйнування будинку або шкідливо вплине на стан здоров'я позивача, останнім не надано доказів. Клопотання ж про призначення по справі експертиз, сторонами не заявлялись, хоча право на заявлення вказаного клопотання судом роз'яснювалося.

Суд, у відповідності до ст. 59 ЦПК України, не приймає до уваги як доказ акт комісії від 03.03.2015 року, створеної згідно розпорядження міського голови за №66-р від 02.03.2015 року, в складі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Пятківського С.А., депутата міської ради ОСОБА_8, начальника структурного підрозділу КП "ВООБТІ" ОСОБА_9, начальника управління містобудування і архітектури міської ради, головного архітектора міста ОСОБА_10, заступника начальника управління інспекції ДАБК у Вінницькій області, начальника відділу по північному регіону Подоляна А.І., співвласника житлового будинку за АДРЕСА_1 ОСОБА_3, з якого вбачається, що в результаті обстеження вигрібної ями по АДРЕСА_1 було встановлено, що стіни конструкції вигрібної ями та розміщення об'єкта відповідають нормативним вимогам, рекомендовано ОСОБА_3 оформити технічне заключення на будівництво вигрібної ями в установленому законом порядку. Після завершення будівництва споруди рекомендовано ОСОБА_3 оформити декларацію на об'єкт для здійснення її експлуатації.

Так, свідок ОСОБА_8, який згідно акту від 03.03.2015 року входить до складу комісії пояснив, що акт він підписував, однак присутній при обстеженні вигрібної ями побудованої ОСОБА_3 не був.

Свідок ОСОБА_9, яка є начальником структурного підрозділу КП "ВООБТІ" пояснила, що до неї прийшов ОСОБА_10 та повідомив, що її включено до складу комісії та їй необхідно підписати акт, вона підписала, однак на місце огляду вигрібної ями не виїздила. Також свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона повідомляла ОСОБА_10, що побудована ОСОБА_3 вигрібна яма, у відповідності до чинного законодавства, не є самочинно збудованою.

Свідок ОСОБА_10, який є начальником управління містобудування і архітектури міської ради, головним архітектором міста пояснив, що вигрібна яма побудована ОСОБА_3 на даний час є ямою фільтруючого типу, тому у випадку проведення її гідроізоляції, встановлення вентиляції дана вигрібна яма може бути введена в експлуатацію. Також свідок ОСОБА_10 пояснив, що 03.03.2015 року, під час обстеження вигрібної ями побудованої ОСОБА_3 він присутній не був. Акт від 03.03.2015 року був складений ним особисто зі слів начальника служби містобудівного кадастру ОСОБА_12 Розміри встановлені в акті від 03.03.2015 року є орієнтовними, заміри не проводились. Також додав, що оглядав яму пізніше, підтримує висновки що вказані в акті від 03.03.2015 року і зазначив, що за умови встановлення вентиляції, проведення бетонування та гідроізоляції стін вигрібної ями, буде можливо її безпечно використовувати на тій відстані на якій вона знаходиться від будинку.

Таким чином судом встановлено порушення прав позивача, а відтак ці права підлягають захисту. Разом з тим, позивач просить зобов'язати ОСОБА_3, розібрати та засипати вигрібну яму, яка знаходиться на її присадибній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, та розташована на відстані 3 метрів від частини його житлового будинку, не допустивши зливу в неї нечистот.

Однак, знесення, збудованої з істотним порушенням будівельних норм і правил споруди, можливе лише за умови, що неможлива її перебудова відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами.

З огляду на це, права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_3 за власний рахунок привести вигрібну яму, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до п. 3.26 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", п. 2.21, п. 2.22 Державних санітарних норм та правил "Утримання території населених місць".

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 121 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок привести вигрібну яму, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до п. 3.26 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", п. 2.21, п. 2.22 Державних санітарних норм та правил "Утримання території населених місць".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 121 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний на протязі 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Олійник І. В.