АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/21750/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 22-ц/789/553/15 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Гурзель І. В., Фащевська Н. Є.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 лютого 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" пред"явила позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1335474.04 грн.

У квітні 2014 року позивач зменшив розмір позовних вимог, з врахуванням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13.08.2009 року, яким стягнуто із відповідачки заборгованість в сумі 621042.59 грн., просив стягнути заборгованість по нарахованих відсотках та пені за період з 13.08.2009 по 11.11.2013 року у розмірі 85 538,85 доларів США, що еквівалентно 683 375,52 гривні, а саме: 32674.30 доларів США, що еквівалентно 261067,66 гривень заборгованість за відсотками; 52864,55 доларів США, що еквівалентно 422307.86 гривень заборгованість по пені.

Позивач зазначив, що 11 жовтня 2007 року ОСОБА_3 та ПАТ «Сведбанк» уклали кредитний договір №1901/1007/71-269, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит в розмірі 78 000 доларів США, а ОСОБА_3 в порядку та на умовах визначених кредитним договором зобов'язувалась повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші платежі у строки та на умовах визначених у ньому. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13.08.2009 року у цивільній справі за позовом ВАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості вирішено стягнути на користь ВАТ «Сведбанк» заборгованість по укладеному кредитному договору від 11.10.2007 року у розмірі 81517,50 доларів США, що еквівалентно 621 042,59 гривень. 28 листопада 2012 року ПАТ «Омега Банк» відступило ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" відповідно до договору факторингу №15 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору.

Посилаючись на те, що відповідачка неналежним чином виконує свої зобов"язання за кредитним договором, позивач просив його вимоги задовольнити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 24 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТзОВ "ФК"Вектор Плюс" просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги TOB «ФК «Вектор Плюс» задовольнити посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні представник ТзОВ "ФК"Вектор Плюс" апеляційну скаргу підтримав, представник відповідачки її заперечив, вважає рішення суду законним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним банком «TAC - Комерцбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1901/1007/71-269, відповідно до якого банк надав ОСОБА_3 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 78 000 доларів США на строк з 11 жовтня 2007 року по 11 жовтня 2037 року на умовах передбачених у договорі, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.

ВАТ «Сведбанк» є правонаступником акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк».

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 серпня 2009 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі за позовом ВАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3, вирішено стягнути із ОСОБА_3 в користь ВАТ «Сведбанк» заборгованість по кредитному договорі в розмірі 81517,50 доларів США, що еквівалентно 621042,59 гривень, а також судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «TAC Комерцбанк» та ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», банк відповідно до умов даного Договору відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених із боржниками зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимоги якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором. Згідно витягу з реєстру заборгованостей боржників №1-Б від 28 листопада 2012 року під порядковим номером 1021 зазначено ОСОБА_3, у якому зазначено заборгованість по тілу кредиту станом на 28.11.2012 року 75596 доларів США. заборгованість по процентах станом на 28.11.2012 року 38028.20 доларів США. заборгованість по пені станом на 28.11.2012 року 53456.25 доларів США., загальна сума боргу, що відступається складає 167080,45 доларів США.

14 грудня 2012 року ПАТ «Сведбанк» направило ОСОБА_3 повідомлення(вих. №0031611) про те, що право вимоги її заборгованості включаючи суми кредиту, проценти нараховані банком за користування кредитом, комісії, штрафні санкції та інші можливі платежі по кредитному договору №1901/1007/71-269 від 11.10.2007 року відступлене ТзОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», а також зазначено про суму заборгованості станом на 28 листопада 2012 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що повідомлення банку про відступлення прав вимоги заборгованості за кредитним договором від 14 грудня 2012 року №0031611 адресоване ОСОБА_3 (том 1 а. с.18) не містить інформації про укладення між ПАТ «Сведбанк» та ТзОВ «Факторингова компанія Вектор Плюс» договору факторингу; позивачем не надано суду даних про отримання відповідачем повідомлення про заміну кредитора.

З такими висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає вимогам закону та не грунтується на матеріалах справи, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Так, відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням ст. 124 Конституції України. Крім того, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.

Постановляючи рішення суд на наведене уваги не звернув та прийшов до хибного висновку про безпідставність вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором №1901/1007/71-269 за період з 13.08.2009 по 11.11.2013 року в розмірі 32674.30 доларів США, що еквівалентно 261067,66 гривень.

З врахуванням наведеного, колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками підлягають до задоволення.

Разом з тим, колегія вважає, що не можна погодитися із позовними вимогами про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, аналіз норм ст. 549 та ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах загального строку позовної давності за основною вимогою.

Як вбачається з матеріалів справи, пеня нарахована за несвоєчасне виконання умов кредитного договору за період з 13.08.2009 по 28.11.2012 року. Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості 21.11..2013 року. Розрахунків про нарахування неустойки (пені, штрафу) за останні 12 місяців перед зверненням кредитора позивач до суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, колегія вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ТзОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" 32674.30 доларів США, що еквівалентно 261067,66 гривень заборгованості за відсотками за кредитним договором №1901/1007/71-269 за період з 13.08.2009 по 11.11.2013 року а також судовий збір в сумі 2610,67 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський