308/4341/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2015 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 308/4341/15-ц за позовною заявою першого позивача - ОСОБА_1 та другого позивача – ОСОБА_2 до першого відповідача – ОСОБА_3, другого відповідача – ОСОБА_4, третього відповідача – ОСОБА_5, четвертого відповідача – Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Управління Держземагентства в Ужгородському районі, Державна реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції, про захист права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Перший позивач - ОСОБА_1 та другий позивач – ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою до першого відповідача – ОСОБА_3, другого відповідача – ОСОБА_4, третього відповідача – ОСОБА_5, четвертого відповідача – Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Управління Держземагентства в Ужгородському районі, Державна реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції, про захист права власності, за яким він просить суд:

· визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради № 942 від 18.12.2008 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0379 га в м. Ужгороді по вул. Підгірній, 4;

· Визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 468803, виданий 05.03.2009 Ужгородською міською радою ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0379 га в м. Ужгороді по вул. Підгірна, 4, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:05:002:0188, який зареєстрований у книзі актів на право власності за № 010970000301;

· Визнати недійсним з моменту його вчинення договір дарування земельної ділянки в м. Ужгороді по вул. Підгірна, 4, кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:05:002:0188, укладений між ОСОБА_4 (даритель) та ОСОБА_6 (обдарований), який посвідчено 28.07.2010 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за № 2963;

· Визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 538333, виданий 25.12.2007 року Ужгородською міською радою ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,05 га в м. Ужгороді по вул. Фединця, 11, кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:05:002:0162, який зареєстрований у книзі актів на право власності за № 2110100000-0107070001630.

Першим позивачем ОСОБА_1 подана до суду заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження у будь – який спосіб: земельної ділянки в м. Ужгород по вул. Фединця, 11, яка належить відповідачу ОСОБА_3, код НОМЕР_1, мешканці с. гайдош, буд. 71, Ужгородського району та земельної ділянки в м. Ужгород по вул. Підгірна, 4, яка належить відповідачу ОСОБА_5, код НОМЕР_2, мешканцю с. Минай, вул. Українська, 35, Ужгородського району до завершення розгляду справи по суті на набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що у разі невжиття адекватних заходів до забезпечення позову відповідачі знаючи про обставини спору оцінюючи обґрунтований ризик визнання недійсними у судовому порядку рішення, акту на право власності на земельну ділянку, а також вправі відчужувати зазначені вище нерухоме майно і унеможливити виконання рішення суду у справі про захист прав власності.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглянувши подану позивачем заяву та матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

Матеріали справи містять довідку Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» від 09.12.2008 № 593, з якої вбачається, що будинок № 4 по вул. Підгірній в м. Ужгороді зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 (1/2 частина), яка є другим відповідачем у цій справі, та ОСОБА_8 (1/2 частина).

Зазначене може свідчити, що спірна земельна ділянка площею 0,0379 га в м. Ужгороді по вул. Підгірна, 4, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, була виділена та належала ОСОБА_4 – другому відповідачу у справі на законних підставах.

Крім того, з наданої позивачем позовної заяви Прокуратури міста Ужгорода від 14.01.2013 № 13-202вих-13 вбачається, що ще в 2013 році був поданий до суду позов із аналогічними позовними вимогами щодо земельної ділянки в м. Ужгороді по вул. Підгірна, 4. Відомостей щодо розгляду судом зазначеного позову та наявності/відсутності забезпечення позову в ході розгляду цієї справи суду заявником не надано. Що позбавляє суд можливості достовірно встановити наявність порушеного права позивача та необхідність вжиття заходів щодо забезпечення цього позову.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того факту, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Що стосується забезпечення позову по земельній ділянці в м. Ужгород по вул. Фединця, 11, яка належить відповідачу ОСОБА_3, суд зазначає, що позовна вимога за цією земельною ділянкою є похідною від основних позовних вимог за земельною ділянкою по вул. Підгірна, 4, в м. Ужгороді, оскільки можє бути задоволена судом лише у випадку визнання права власності позивачів на земельну ділянку по вул. Підгірна, 4, в м. Ужгороді, проте така позовна вимога позивачем взагалі не заявлялася, тобто відсутні підстави для забезпечення позову.

З урахуванням викладеного у задоволенні заяви першого позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210, 293 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви першого позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Дергачова