№ 2-34/2008 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судці     -    Савинської І.О., при секретарі        -    Убейник Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу по договору позики у розмірі 396930 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 35723,70 грн., суму інфляції грошових коштів у розмірі 161009,86 грн., сплачене держмито у сумі 1700 грн., сплачені витрати на ІТЗ у сумі 30 грн.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що 29.12.2003 р. був укладений між сторонами договір позики на строк в один рік, який оформлений розпискою. Згідно умов договору відповідач взяв в борг 78 600 доларів США і прийняв зобов'язання на протязі одного року повернути зазначену суму або автомобілі NB-S500(220 кузов 2003 р. випуску) та RAV-4(2003р. випуску), однак до цього часу умови договору не виконав.

Представник позивача - ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений через засоби масової інформації.

Вислухавши пояснення з'явившихся учасників процесу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як встановлено у судовому засіданні 29.12.2003 р. між сторонами на строк в один рік був укладений договір позики грошей на суму 78 600 доларів США, за яким відповідач прийняв зобов'язання на протязі одного року повернути зазначену суму або автомобілі NB-S500(220 кузов 2003 р.випуску) та RAV-4(2003р. випуску).

Договір позики був оформлений в присутності свідка у простій письмовій форми у вигляді розписки власноруч відповідачем.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що 29.12.2003 р. в її присутності був укладений між сторонами договір позики, по якому ОСОБА_2 взяв у борг 78600 доларів США, вона бачила як останній отримав ці гроші від ОСОБА_1 та власноруч написав розписку. Далі свідок пояснила, що до теперішнього часу борг

2

відповідач не повернув.

За даними, опублікованими на офіційному сайті Національного банку України курс долара США станом на 24.12.2007р. становить 505,00 гривень України за 100 доларів США. Таким чином, сума боргу становить 396930 гривень (78600 доларів США х 5,05). Сума 3% річних за три роки прострочення виконання зобов'язання становить 35723,70 грн. (7074 долари США х 5,05). Сума інфляції становить 161009,86 грн. (31883,14 доларів США х 5,05).

Будь-яки доказі виконання відповідачем належних йому згідно умов договору зобов'язань, що передбачені нормами ст. 545 ЦК України, відсутні.

Наявність розписки у позивача є доказом факту невиконання грошових зобов'язань збоку відповідача.

Згідно зі ст. 104 6 ЦК України по договору позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або так ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Розписку з переліком суттєвих умов договору суд вважає як таку, що засвідчує виконання сторонами вимог закону щодо укладання договору позики у письмової форми.

Факт передачі позивачем спірної суми грошей ОСОБА_2  у судовому засіданні доведено.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦІІК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

У судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору, позивач має право відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України на стягнення суми боргу з урахуванням встановлених індексів інфляції, що за період з 29.12.2003 р. по 20.12.2007 р. складає 161009,86 грн.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України відповідач за період заборгованості зобов'язаний сплатити позивачу проценти за користування грошима у розмірі 3 % річних за три роки прострочення виконання зобов'язання становить 35723,70 грн. (7074 долари США х 5,05).

Як вбачається із приєднаних до справи документів позивач здійснив додаткові витрати по сплаті держмита у сумі 1700 грн., сплачені витрати на ІТЗ у сумі 30 грн., які суд також стягує з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 545, 625, 1046-1050 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу по договору позики у розмірі 396930 грн., 3% річних у сумі 35723,70 грн., суму інфляції грошових коштів у розмірі 161009,86 грн., сплачене держмито у сумі 1700 грн., сплачені

3

витрати на ІТЗ у сумі 30 грн., а всього стягнути 595393,56 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.