УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2015 р. Справа № 876/10290/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 р. у справі №2а-3253/09/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7» про стягнення податкового боргу,
встановив:
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 р. у справі №2а-3253/09/1370 за позовом ДПІ у Пустомитівському районі Львівській області до ВАТ «Львівська ПМК-7» про про стягнення податкового боргу в сумі 234719,22 грн., позов було задоволено повністю.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 р. у справі № 71811/09/9104 апеляційну скаргу ВАТ «Львівська ПМК-7» залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2009 року у справі №2а-3253/09/1370 - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2013 р. у справі № К-26156/10 касаційну скаргу ВАТ «Львівська ПМК-7» задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного адміністративного суду. При цьому, Вищий адміністративний суд України вказав, що суд апеляційної інстанції не перевірив правильності встановлених судом першої інстанції обставин та їх правової оцінки, дотримання судом норм матеріального та процесуального права, не дослідив обставин, якими сторони обґрунтовували власні вимоги та заперечення, зокрема обставин, якими відповідач обґрунтовував вимоги апеляційної скарги щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача, скасування в судовому порядку першої і другої податкових вимог, що покладено в основу постанови суду першої інстанції, та постановив ухвалу без встановлення обставин із посиланням на докази та положень закону, якими він керувався. При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також надати правову оцінку встановленим обставинам на підставі норм законів, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права: ч.ч. 3, 4, 5 ст. 7, ст. 11, ст. 12, ст. 47, ст. 49, ч. 2 ст. 51 КАС України, що призвело до вирішення справи за відсутності відповідача, ст. 159 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного дослідження в судовому засіданні всіх обставин, доказів, що безпосередньо стосуються справи - рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2006 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.04.2009 у справі № 5/1899-19/362А, норм матеріального права: п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого суд обґрунтував постанову нечинними першою та другою податковою вимогами та визнав обов'язок відповідача сплатити штрафні санкції та податковий борг за скасованими податковими повідомленнями-рішеннями.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Як встановив суд першої інстанції, 29.09.1998 року Пустомитівською районною державною адміністрацією проведено державну перереєстрацію ВАТ «Львівська ПМК № 7» (ідентифікаційний код 05513158), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи №1620. Скаржник включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою № 444 від 30.09.1998 р., а 01.07.1992 р. скаржник взятий на облік платника податків за № 02500120, що підтверджується довідкою № 1038 від 18.12.2007 р.
29.03.2006 року позивачем надіслано ВАТ «Львівська ПМК № 7» першу податкову вимогу форми «Ю 1» № 1/140 від 28.03.2006 р., згідно з якою загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 28.03.2006 року становить 57795,67 грн. (у тому числі, за основним платежем 0,00 грн., за штрафними санкціями 57795,67 грн.), яку відповідач отримав 31.03.2006 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 305382.
12.05.2006 року позивачем надіслано другу податкову вимогу форми «Ю 2» №2/174 від 06.05.2006 року, згідно з якою загальна сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 06.05.2006 року становить 59583,22 грн. (у тому числі за основним платежем 3614,69 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 55950,67 грн., за пенею 17,86 грн.).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 23.11.2006 у справі №5/1899-19/362А та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2009 у справі № 5/1899-19/362А скасовано первісні (вихідні) податкові повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі від 09.03.2006 року, а відтак, і нечинними є податкові вимоги №1/140 від 28.03.2006 року та №2/174 від 12.05.2006 року. Однак зазначене не підтверджується матеріалами справи.
Так, постановою Господарського суду Львівської області від 23.11.2006 року визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення - рішення №000214550/0 від 09.03.2006 року, яким ВАТ «Львівська ПМК-7» донараховано штраф за прострочення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 58745,05 грн., №0002151550/0 від 09.03.2006 року, яким відповідачу донараховано штраф за несвоєчасну сплату суми узгодженого зобов'язання в розмірі 355,00 грн., та №0002164550/0 від 09.03.2006 року, яким відповідачу донараховано штраф за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 66,30 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2007 року скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 23.11.2006 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.04.2009 року в справі №5/1899-19/362 А скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2007 року та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За наслідками нового розгляду Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.03.2010 року в справі №25800/09/9104 скасував постанову Господарського суду Львівської області від 23.11.2006 року в справі №5/1899-19/362А та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень відмовлено.
Відтак, зазначеним підтверджується узгодженість податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями - рішеннями №000214550/0 від 09.03.2006 року, №0002151550/0 від 09.03.2006 року, №0002164550/0 від 09.03.2006 року, а також спростовується посилання апелянта на недійсність податкових вимог №1/140 від 28.03.2006 року та №2/174 від 12.05.2006 року.
16.05.2007 року виникла податкова застава на майно відповідача, про що внесено запис у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з Реєстру № 12534850.
21.01.2008 року подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2007 року, згідно з якою податкове зобов'язання відповідача складає 25141 грн.; 22.09.2008 року подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2008 року, згідно з якою податкове зобов'язання відповідача складає 50320 грн.; 20.10.2008 року подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2008 року, згідно з якою податкове зобов'язання відповідача складає 35241 грн.
30.10.2008 року ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято рішення № 11/24-13 про розстрочення податкових зобов'язань відповідача. 30.10.2008 року між ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області та ВАТ «Львівська ПМК № 7» укладено договір про розстрочення податкових зобов'язань № 12/240, згідно з яким ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області надає ВАТ «Львівська ПМК № 7» розстрочення сплати податкових зобов'язань на загальну суму 29900 грн. під проценти терміном з 30.10.2008 року по 10.12.2008 року. За умовами вказаного договору сума сплати у терміни: 10.11.2008 року - 14950 грн., 10.12.2008 року 14950 грн.
20.11.2008 року подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року, згідно з якою податкове зобов'язання відповідача складає 1328 грн.; 22.12.2008 року подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2008 року, згідно з якою податкове зобов'язання відповідача складає 117478 грн.; 19.02.2009 року подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2009 року, згідно з якою податкове зобов'язання відповідача складає 392 грн.; 16.04.2009 року подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2009 року, згідно з якою податкове зобов'язання відповідача складає 1163 грн. 28.01.2009 року подано податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, згідно з яким податкове зобов'язання відповідача становить 5084,43 грн.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації. Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Відповідно до п.п. 6.2.1, п. 6.2, ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно з п.п. 6.2.3, п. 6.2, ст.. 6 цього ж Закону України податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно абз. 2, п.п. 8.2.1, п. 8.2 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Згідно п.п 17.1.7., п. 17.1., ст. 17 цього ж Закону України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим же Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відтак, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача - ВАТ «Львівська ПМК № 7» становить 234719,22 грн., яка у встановлені законом строки не сплачена, та є узгодженою.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівська ПМК-7» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 р. у справі №2а-3253/09/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Запотічний І.І.