УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р. Справа № 876/10741/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.,

за участю:

представника прокуратури - Чоп Ю.В.,

представника позивача 1 - Боберського І.М.,

представника позивача 2 - Свідерського Р.О.,

представника позивача 3 - Матвіїва Б.М.,

представника третьої особи - Левка С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Військової прокуратури Західного регіону, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Військової прокуратури Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області та Виконавчого комітету Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Національний природний парк "Сколівські бескиди", Навчально-спортивна база зимових видів спорту "Тисовець", комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про визнання незаконними рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Військова прокуратура Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова звернулися з позовом до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області та Виконавчого комітету Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Національний природний парк "Сколівські бескиди", Навчально-спортивна база зимових видів спорту "Тисовець", комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про визнання незаконними рішень.

В позовній заяві прокурор зазначив, що він дізнався про незаконність рішень Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області у 2011 році після завершення перевірки, а відповідно до ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, яким порушено його право власності або інше речове право. Норми ЦК України, що стосуються строку позовної давності, застосовуються до позовів у яких однією з вимог є визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування, що порушує цивільні права і охоронювані цивільним законом інтереси фізичної чи юридичної особи і які у подальшому підлягають відновленню. Вважає, що фактично прокурором не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, однак з метою не створення формальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду, просить поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 року - адміністративний позов Військової прокуратури Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області та Виконавчого комітету Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Національний природний парк "Сколівські бескиди", Навчально-спортивна база зимових видів спорту "Тисовець", комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про визнання незаконними рішень - залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Військова прокуратура Західного регіону та Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" подали апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких просять оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційних скарг мотивують тим, що судом першої інстанції неповністю та поверхнево з'ясовано обставини, які мають значення для справи, грубо порушено норми процесуального права, що в наслідку призвело до не вирішення заявленої вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, мотивуючи це наступним.

Суд першої інстанції приймаючи рішення не врахував ряд обставин, які суттєво впливають на вирішення питання щодо поновлення строку звернення до суду. Зокрема, безпідставно відхилено посилання прокурора на п. 1 ч. 4 ст. 268 ЦК України, однак відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 268 ЦК України (в редакції, що діяла на момент подачі позову військовою прокуратурою), позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, яким порушено його право власності або інше речове право.

Слід зазначити, що при зверненні до суду прокурор діяв в інтересах власника - держави в особі Міністерства оборони України та постійного користувача ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», оскаржуваними розпорядженнями порушено вказані інститути цивільного права, а саме право власника та користувача.

Пунктом 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відтак, посилання прокурора на ч. 1 п. 4 ст. 268 ЦК України є підставним та вмотивованим, адже за наведених обставин строк позовної давності слід рахувати не пропущеним.

Додатково застерігаючись від можливого залишення позову без розгляду з формальних підстав, прокурор належно звернувся з клопотанням про поновлення строку звернення до адміністративного суду та навів обставини поважності пропущення строку.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано й того, що отримавши у 2009 році оскаржувані рішення, прокуратурі не було відомо про їх незаконність, оскільки в ході проведення перевірки їх прийняття відповідач зазначав, що згідно з рішенням Міністра оборони України від 27.01.2006 року за №803/з, земельні ділянки щодо яких прийняті оскаржувані рішення були вилучені у Міністерства оборони України та прийняті на баланс Росохацькою сільською радою.

У квітні 2011 року, після встановлення того, що земельні ділянки з приводу яких винесено оскаржувані рішення не співпадають з межами земельної ділянки площею 10,2 га, згода на передачу якої надана Міністром оборони України та фактично є іншими земельними ділянками, згода на передачу яких не надавалась, прокурором було порушено кримінальну справу та заявлено ряд позовів до суду, у тому числі щодо скасування оскаржуваних рішень.

Так, 17 листопада 2011 року до Сколівського районного суду Львівської області про визнання протиправними та скасування рішень Росохоцької сільської ради (справа № 2-а-697/11). 17 травня 2011 року до Львівського окружного адміністративного суду про скасування рішення Міністра оборони України (справа №2а-5599/11/1370). 21 квітня 2011 року до Сколівського районного суду Львівської області з аналогічним позовом (справа №2а-293/11). В липні 2011 року до Львівського окружного адміністративного суду про визнання недійсними розпоряджень Сколівської районної державної адміністрації № 216-218, 221-224, 235 від 29 березня 2007 року (справа № 2а-8672/11/1370).

Відтак, без встановлення факту очевидної незаконності прийняття оскаржуваних рішень прокурор не міг звернутись до суду з належним позовом.

Попри це, лише 8 вересня 2011 року на виконання припису Генеральної прокуратури України № 10827/з від 25 серпня 2011 року щодо усунення порушень законодавства при використанні земель оборони стосовно скасування рішення Міністром Оборони України від 27 січня 2006 року № 804/з в частині, що стосується передачі земельної ділянки Сколівського військового лісгоспу (навчально - спортивної бази «Тисовець» Міністерства оборони України) площею 10,2 га, Міністром оборони України прийнято рішення про скасування вказаного рішення.

Отже, фактично прокурор дізнався про незаконність оскаржуваних рішень та про порушення інтересів держави тільки в квітні 2011 року, після завершення проведення додаткової перевірки. Тому причина, на яку прокурор посилається, як на поважну виникла в межах строку звернення до суду та є поважною, а строк звернення до суду є таким, що підлягає поновленню.

Згідно п.3 ст. 199 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду уповноважений скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що при винесені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неповно та не всебічно з'ясовано фактичні обставини по справі, які мають суттєве та визначальне значення для вирішення спірних взаємовідносин, а тому апеляційну скаргу необхідно задоволити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року - скасувати, а справу направити в той же суд для продовження її розгляду.

Керуючись ст. 155, ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Військової прокуратури Західного регіону та Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" - задоволити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №813/2864/14 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті позовних вимог.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 05.05.2015 року