УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 11399/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року у справі № 813/6445/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Трускавці Львівської області про спонукання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Трускавці Львівської області, у якому просило постановити рішення, яким зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Трускавці Львівської області: прийняти до заліку виплачені суми пенсій - 900 грн. за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року та включити до щомісячних актів звірок суми пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва гр.. ОСОБА_1 не прийнятих до відшкодування; стягнути виплачені суми пенсій - 900 грн. за період з 01.03.2014 року по 31.08.2014 року по інвалідності внаслідок трудового каліцтва гр.. ОСОБА_1.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом порушено п.5 ч.3 ст. 105 КАС України та п.2, п.5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відмовляючи у задоволенні позову Львівський окружний адміністративний суд, як на підставу послався на те, що обраний у справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права на думку суду не відповідає змісту прав управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат. У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затвердженого спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (надалі Порядок) відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст.. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові, в тому числі і пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, лише у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення га соціальних послуг.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора, що сталися процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

З наявних у справі письмових доказів судом першої інстанції встановлено, що 26.12.1989 р. комісією у складі трьох осіб з числа адміністрації Управління геофізичних робіт № 2, складено акт № 2 форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві стосовно ОСОБА_1.

Порядок проведення розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві, на час виникнення спірних правовідносин, було врегульовано Положенням, яке затверджено Постановою Президіуму Всесоюзної центральної ради професійних спілок СРСР від 13.08.1982р. № 11-6. Відповідно до п. 1.5 вказаного Положення адміністрація підприємства, якщо дійде висновку про відсутність зв'язку між нещасним випадком та виробництвом, зобов'язана винести це питання на розгляд профспілкового комітету підприємства. За наявності згоди профспілкового комітету з висновками адміністрації підприємства з цього приводу, на акті форми 11-1 (в правому верхньому куті) проставляється запис: "Нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. Рішення профспілки від , протокол ». Цей запис завіряється печаткою.

Судом першої інстанції встановлено, що на вказаному вище акті про нещасний випадок на виробництві, проставлено запис щодо рішення профспілкового комітету Управління геофізичних робіт № 2 про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 не пов'язаний з виробництвом (протокол № 11 від 29.12.1989р.). Вказаний запис завірений печаткою підприємства.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права щодо зобов'язання відповідача прийняти до заліку виплачені ОСОБА_1 суми пенсії та включити їх до щомісячних актів звірок суд вважає таким, що не відповідає змісту прав УПФ України щодо відшкодування понесених ним витрат.

При наявності спору між суб'єктами владних повноважень та недосягненні згоди щодо підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, спір повинен вирішуватись шляхом пред'явлення адміністративного позову про стягнення відповідних коштів, а не шляхом пред'явлення вимог щодо підписання актів звірки розрахунків, оскільки така дія передбачає обопільну згоду та відсутність спору між сторонами.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.. 41, ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року у справі № 813/6445/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко