УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 876/157/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2014 року у справі № 594/1482/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі (далі - УПФУ в Борщівському районі), в якому просив визнати незаконною відмову УПФ в Борщівському районі Тернопільської області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Визнати право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати УПФ в Борщівському районі Тернопільської області призначити пенсію на пільгових умовах.

Постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2014 р. позов було задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області призначити з 03 листопада 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1, пенсію зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації на Чорнобильській АЕС на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС"

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржило УПФУ в Борщівському районі. Апеляційну скаргу мотивує тим, що позивачем не надано для призначення пенсії встановленого законодавством документу, який би дав можливість встановити періоди робіт, населений пункт чи об'єкт, де позивачем проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому і відсутні підстав для призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до УПФУ Борщівському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням відповідача від 11 листопада 2014 року № 8/Х-11 у задоволенні заяви відмовлено на підставі відсутності довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122 та через відсутність інших первинних документів, що визначають час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що позивач має усі необхідні умови для призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Частиною 1 ст. 55 цього Закону передбачено призначення пенсій за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років особам, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 7 вищезазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків авари на Чорнобильській АЕС у 1986 році серія НОМЕР_1, виданого 15.11.1992 р. Тернопільською обласною державною адміністрацією.

Вказане посвідчення відповідає вимогам абз. 3 ст. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 р. «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Наявність у позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії ніким не оспорювалась, а тому посвідчення є чинним і воно вказує на те, що позивач, згідно абз. 3 п. 3 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 р., дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській катастрофі 1986 році.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у позивача були наявні та подані всі необхідні документи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Борщівському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2014 року по справі № 594/1482/14-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко