УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 10692/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року у справі № 813/6246/14 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 року № 0015761702,-

В С Т А Н О В И В:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулося до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 № 0015761702.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року позов задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення рішення від 26.08.2014 року № 0015761702. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» 182 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Як зазначає ДПІ у Тячівському районі в апеляційній скарзі, судом першої інстанції не враховано того, що внаслідок перевірки ВП "УДЗП" встановлено, що даний платник податків, всупереч вимог п.п. 168.4.3 п.168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), перерахував податок з доходів фізичних осіб до бюджету м. Ужгород, тобто за місцем знаходження адміністративно-господарського управління та бухгалтерії, а не до місцевих бюджетів за місцем знаходження своїх підрозділів. На цій підставі і було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке на думку Відповідача є правомірним і підстав для його скасування немає. Просить постанову від 22.10.2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу в позові.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що ВП "УДЗП" зареєстрований виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, місцезнаходженням суб'єкта господарювання є: м. Ужгород, вул. Тихого, 8. ВП "УДЗП" взято на податковій облік в органах державної податкової служби 02.11.2000 року за № 281-1/668, на момент проведення перевірки перебував на обліку в ДПІ у м. Ужгороді.

Відповідно до Положення про Відокремлений підрозділ "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" зі змінами та доповненнями останній входить до складу Львівської залізниці і діє відповідно до статті 64 Господарського кодексу України як відокремлений підрозділ без права юридичної особи.

ДПІ у м. Ужгороді провела документальну позапланову виїзну перевірку ВП "УДЗП" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 2120/07-01-22-01/25449675 від 11.08.2014 року (далі - акт перевірки від 11.08.2014 року).

На підставі акта перевірки ДПІ у Тячівському районі прийняла податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 року № 0015761702, згідно з яким ВП "УДЗП" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників у розмірі 81600,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 47326,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34273,04 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ВП "УДЗП" складається з окремих станцій, в тому числі на території Тячівського району.

Обов'язок в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету ВП "УДЗП" повністю виконав, сплативши (перерахувавши) суми податку з доходів фізичних осіб до бюджету м. Ужгород, тобто за своїм місцезнаходженням, про що зазначено в самому акті перевірки від 11.08.2014 року. Крім того факт сплати податкових зобов'язань підтверджується обліковими та платіжними документами, згідно яких ВП "УДЗП" здійснював перерахування податку до бюджету протягом охопленого перевіркою періоду.

Повно та правильно встановивши фактичні обставини справи, суд вірно застосував відповідні їм норми матеріального права.

Так, згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 63.2. статті 63 ПКУ взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків. Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Відокремленим підрозділом юридичної особи, відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений у статі 168 ПКУ. У підпункті 168.1.1 названої статті передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Згідно з підпунктом 168.4.1 тієї ж статті податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до підпункту 168.4.4 та 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПКУ, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Згідно зі статтею 64 Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Враховуючи встановлені у справі обставини, а саме те, що ВП "Ужгородська дирекція залізничних перевезень", як відокремлений підрозділ ДТГО "Львівська залізниця" діє на підставі Положення про цей відокремлений підрозділ, взятий на облік як платник податку з доходів фізичних осіб за своїм місцезнаходженням і на підставі ст. 168 ПКУ йому надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Отже, в розумінні положень ПКУ ВП "УДЗП" юридично наділений статусом податкового агента.

Позиція податкового органу, який прирівнює правовий статус окремої ланки відокремленого підрозділу до правового статусу самого відокремленого підрозділу, є помилковою та ґрунтується на невірному тлумаченні податкового законодавства. Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що залізничні станції є виробничими структурними підрозділами та не мають затверджених ДТГО "Львівська залізниця" положень, які б надавали їм статусу відокремлених підрозділів, а також законодавчо не наділені повноваженнями податкового агента (нараховувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб).

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам статті 71 КАС України, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів які б доводили наявність передбачених у пункті 123.1 статті 123 ПКУ підстав для визначення податкових зобов'язань, вже сплачених Позивачем до бюджету, та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а, отже, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з цим позовні вимоги обґрунтовані та доведені належними та допустимими доказами, тому на законних підставах задоволені судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року у справі № 813/6246/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко