УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2015 року Справа № 10616/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2014 року у справі № 344/8851/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання провести перерахунок пенсії з урахуванням суми матеріальної допомоги та виплачених сум пенсії та в подальшому виплачувати пенсію з врахуванням проведеного розрахунку,-
В С Т А Н О В И В:
У червні 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Позивач позовні вимоги мотивувала тим, що вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". Надала всі необхідні документи, в тому числі довідки про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Однак, відповідачем при перерахунку пенсії не включено до складу її заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та на матеріально-побутові потреби, індексація заробітної плати, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути. Вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, з них фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2014 року позов задоволено частково. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код - 20550895, провести ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, перерахунок пенсії державного службовця з 18 грудня 2013 року, з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням фактично отриманих ним сум починаючи з 18 грудня 2013 року.
Стягнуто з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 - 73 грн. 08 коп. (сімдесят три гривні 08 копійок) судового збору.
В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що у травні 2014 року позивачка звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Однак, листом №128/С-8 від 28 травня 2014 року УПФ України в м. Івано-Франківську позивачці було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", оскільки індексація та матеріальна допомога не є надбавками та не можуть бути враховані для розрахунку пенсії.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що, державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.
Системний аналіз наведеного дає змогу зрозуміти, що матеріальна допомога на оздоровлення, індексація та компенсація за невикористані дні відпустки входила до системи оплати праці державного службовця.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у який зазначено, що є неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.10.2014 року у справі № 344/8851/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
І.В. Глушко