Справа - 22ц-277/09 Головуючий в їй інстанції - Мороховець О.В.,
Категорія - 27 Доповідач - Сіромашенко Н.В.,
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Петренко І.О.,
суддів - Котушенко С.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Шило С.Ю., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Українські кредити» на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2008 року про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2008 року накладена заборона нотаріусу ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 32, вчиняти нотаріальний напис на основі договору іпотеки від 28 березня 2008 року, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Кредитною спілкою «Фінансово-кредитна компанія «Українські кредити» серія ВКІ №892020, посвідчений приватним нотаріусом Новомоскоського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за №394 та на забороні відчуження предмету іпотеки, який належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що значиться в документі серії ВКІ №892020 та зареєстрована в реєстрі за №395.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про скасування ухвали, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення їхнього позову до Кредитної спілки «Фінансово-кредитної компанії «Українські кредити», 3-і особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору та про визнання недійсним договору іпотеки, суд виходив з того, що на підставі ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в тому числі й шляхом встановлення заборони вчиняти певні дії, що відповідає вимогам ст.152 ЦПК України.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду 1-ї інстанції, оскільки в даному разі вид забезпечення позову не відповідає предмету вимог, а також є втручанням в діяльність нотаріуса, який діє на підставі ЗУ «Про нотаріат» та Інструкції про вчинення нотаріальних дій.
Окрім того, відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позву допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову надійшла до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 6 жовтня 2008 року (а.с.28-29), ухвала щодо забезпечення позову була постановлена судом 9 жовтня 2008 року (а.с.32), 13 жовтня 2008 року судом було відкрито провадження у даній цивільній справі (а.с.34), що суперечить вимогам зазначеного вище пункту постанови Пленуму Верховного Суду України.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що за таких обставин ухвала суду, яка є предметом оскарження, підлягає скасуванню, а в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Фінансово-кредитна компанія «Українські кредити» задовольнити.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 жовтня 2008 року скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.