справа № 2-а-6 /09 р.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У К Р А Ї Н И
04 лютого 2009 р. Тростянецький районний суд Сумської області в складі колегії суддів
головуючого судді - Янової Л.М.
суддів - Жаворонок В.П.
- Литовченко Н.О.
при секретарі - Голубничій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання бездіяльності неправомірною, зобов»язання здійснення нарахування заборгованої пенсії та стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
02 червня 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності неправомірною, зобов»язання здійснення нарахування заборгованої пенсії та стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія1), має пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідодок Чорнобильської катастрофи», являється інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- інвалідів війни, на що розповсюджується Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області.
При нарахуванні пенсії позивачу постійно не застосовуються норми чинного законодавства України з приводу особливості умов нарахування пенсії та її щомісячної виплати відповідно до статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з інвалідністю. За останні роки пенсія нараховувалася та виплачувалася позивачу у занижених розмірах, що призвело до заподіяння йому шкоди в наслідку недотримання розміру пенсійних нарахувань відповідно до норм законодавства України.з урахуванням прпойденого часу та вимог ст.257 ЦК України про застосуання давності, нарахування заборогованості проводиться за останні три роки - з травня 2005 року по 31.12.2007 року включно, коли нарахування та виплата пенсії були реглаиентовані діючим законодавством України. Згідно ст.50 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, для інвалідів 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком та виплачується повністю, незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для інвалідів 3 групи - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.13 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам 3 групи - у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Заборгованість по даним виплатам складає 60тис.700грн.37коп.
Позивач просить суд:
визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області з приводу не нарахування позивачу та недовиплати пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок чорнобильської аварії 1 категорії та інваліду 3 групи.
зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області здійснювати нарахування пенсії позивачу як особі постраждалій внаслідок чорнобильської катастофи 1 категорії інваліда 3 групи за період з травня 2005 року по 31.12.2007 року з урахуванням 50% мінімальної пенсії за віком, 6 мінімальних пенсій за віком, 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області на користь позивачу суму недорахованої та недоплаченої пенсії як особі постраждалій внаслідок чорнобильської катастофи 1 категорії інваліда 3 групи, за період з травня 2005 року по 31.12.2007 року в сумі 60тис.700грн.37коп.
зобов»язати Міністерство фінансів України та Державне казначейство України перевести кошти в сумі 60тис.700грн.37коп. Управлінню Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області для їх виплати позивачу за цільовим призначенням суми заборгованості.
Судові витрати покласти на державу, в тому числі за правову допомогу в сумі 400 грн. стягнути на користь позивача.
11 серпня 2008 року позивач уточнив позовні вимоги по п.3 і збільшив суму стягнень до 79тис.670грн.41коп. Та судові витрати на 100 грн.
Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі Сумської області позов не визнало, надало суду заперечення проти позову та в його обгрунтування наведено, що пенсія позивачу призначена не за Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а за спеціальним законом, а саме за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ч.5 ст.54 якого передбачено, що порядок обчислення пенсії, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України».
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року №523, згідно з якою пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастофи відповідно до ст.ст.54,57 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Відповідно до ч.4 ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.
Розрахункова величина мінімального розміру пенсії за віком, яка застосовується для обчислення пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 у розмірі 19 грн.91 коп. Ця ж величина застосовується і при визначенні розміру додаткової пенсії зазначеним інвалідам.
Абзацем 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Проте ч.3 ст.28 встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений п.1. ч.1 ст.28 цього ж закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто мінімальний розмір пенсій, визначений п.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» щодо розрахунку пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуватись не може.
Зазаначені норми застосовуються і щодо нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю.
Постановою КМУ від 27.12.2005р. №1293 з 01.01.2006 року збільшено розміри пенсій по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, призначених відповідно до ч.1 ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2,5 рази, а також підвищено мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи до 467 грн.
Первинно інвалідність ОСОБА_1, встановлена 04.07.1998 року. Він має страхового стажу 31 рік 9 місяців 24 днів, а тому має право отримувати пенсію і на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», тобто має право вибору на той чи інший вид пенсії, який йому вигідніше отримувати. До 01.01.2006 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а з 01.01.2006 року за його письмового заявою від 20.12.2005 року зареєстрованою за №407 було переведено на пенсію по інвалідності відповідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 01.01.2008 року Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме текст статті 50 викладено в такій редакції: «особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю інвалідам 3 групи в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ст.54 в новій редакції стосовно розмірів пенсії інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв»язок з Чорнобильською катастофою для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках не повинен бути нижчим по 3 групі інвалідності 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії ОСОБА_1. з 01.01.2008 року перераховано згідно змін внесених до Закону.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Державне казначейство України в судове засідання не з»явився, хоча належним чином увідомлені про час і місце розгляду справи в суді.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позову у відповідності до вищевикладених заперечень.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд дійшов наступного. Судом було встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, захворювання якого пов»язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом війни, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідченням інваліда 3 групи.
Згідно довідки Управління Пенсійого Фонду України в Тростянецькому районі ОСОБА_1. до 01.01.2006 року нараховувалася пенсія по інвалідності у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а з 01.01.2006 року він одержує пенсію по інвалідності відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.22).
Позивачу з 01.01.2008 року дійсно у відповідності до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» де було внесено зміни до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме текст статті 50 викладено в такій редакції: «особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю інвалідам 3 групи в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При зверненні позивача до Управління Пенсійого Фонду України в Тростянецькому районі йому було відмовлено у перерахунку розміру його пенсії. Відповідач мотивував свою відмову в перерахунку розміру пенсії тим, що вимоги позивача безпідставні та протирічать чинному законодавству України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.
У відповідності до ч.4 ст.54 Закону України від 28.02.1991 року №796-Х11(із змінами) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастофою, не можуть бути нижчими по групі інвалідності 6 мімімальних пенсій за віком. На виконання цього закону КМУ ухвалив свою постанову «Про затвердження Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастофи» від 30.05.1997 року №523, згідно п.4 якої в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-Х11(із змінами) особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю. У розмірах - інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-Х11(із змінами) особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю. У розмірах - інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, із системного аналізу чинного пенсійного, бюджетного законодавства України випливає таке:
Згідно ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до ч.2 ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Із змісту абз.7 ч.1 ст.5 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування» випливає, що загальнообов»язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом шляхом надання пенсій, які є основним джерелом існування.
Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожитковго мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.28 цього Закону. Перерахунок пенсій провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Із змісту абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» випливає, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком виходячи з вимог Конституції України та законів України. Із змісту ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум» випливає, що прожитковий мінімум встановлюється КМУ, а затверджується щороку Верховною Радою України законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік був затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб. Які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня-380 грн., з 1 квітня-406грн., з 1 жовтня-411грн. Крім того, було втсановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня по 1 жовтня 2007 року повинен застосовуватися прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацем 5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1%.
Відповідно до п.28 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1, норми статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладені з фактичним скасуванням пільг та компенсацій відповідно до чинного законодавства України. Але рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1 пунктів 61-63, 66 розділу 11, пункту 3 розділу 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік ... визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст.67 розділу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пп.7 п.19, пунктів 20-22, 24, в тому числі п.28 щодо Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У відповідності до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожитковго мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додатковї пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Виходячи із засад пріритетності законів над підзаконними актами суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню положення ст.46 Конституції України, як норми прямої дії, які мають найвищу юридичну силу: ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; ст.5 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування»; ст.ст.7,28,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; ст.ст.2,4 Закону України «Про прожитковий мінімум»; ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а не п.1 Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року» від 26.07.1996 року №831 і не п.2 Постанови КМУ «Про відвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, оскільки їх застосуванням Управлінням Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області було запроваджено обмеження та зменшення розміру пенсії позивача, що призвело до звуження змісту та обсягу його права на пенсійне забезпечення, всупереч вимогам ст.64 Конституції України. Крім того, підзаконні акти, подібно законам, обов»язкові для виконання та мають необхідну юридичну силу. Але їх дія обмежена законом: вони не можуть виходити за межі законодачого регулювання, їх норми носять вторинний у порівнянні з законом характер. Підзаконні акти не можутть змінювати або скасовувати норми законів.
Крім того, Рішенням Коституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005 було визнано такими, що не відпоівдають Коституції України (є неконституційними) положення абз.3 та 4 п.13 розділу ХV «Прикінцеві положення2 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», якими встановлене обмеження розміру пенсій окремим громадянам України, у тому числі й особам, котрі мають право на отримання пенсії згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастофи». Таким чином, з моменту визнання Рішенням Коституційного Суду України неконституційними зазначених норм виникає право на проведення перерахунку пенсії певним категоріям пенсіонерів.
Крім того, ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при виникненні права на підвищення пенсії перерахунок провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.
Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання неправомірними дій суб»єкта владних повноважень та про зобов»язання вчинити певні дії.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, вважає вимоги позивача законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зібрані в справі докази та їхня належна оцінка вказують на наявність необхідних і достатніх підстав для визнання дій посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, які виразилися у відмові здійснити перерахунок розміру пенсії позивача, неправомірними та для зобов»язання Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області здійснити перерахунок розміру пенсії позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,21,22,24,46,55,64 Конституції України, ст.ст.11,47,69,76,88,110,120,139,152,158-163,167 Кодексу адміністративного судовчинства України, ст.17 Закону України»Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст.5 Закону України «Основи законодавства України загальнообов»язкове державне соціальне страхування», ст.ст.7,28,42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.2,4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 50,54,67 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст.65 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 року №8-рп/2005, колегія суддів-
В И Р І Ш И Л А :
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання бездіяльності неправомірною, зобов»язання здійснення нарахування заборгованої пенсії та стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність посадових осіб управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі, які виразилися у відмові здійснити перерахунок розміру пенсії за заявою ОСОБА_1, неправомірними.
Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок розміру державної пенсії ОСОБА_1, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком у відповідності до вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, ОСОБА_1 - особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду 3 групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Перерахунок розміру пенсії позивача здійснити з часу його звернення з заявою до управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі.
В разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, затвердженого Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, управління Пенсійного Фонду України в Тростянецькому районі зобов»язане здійснювати перерахунок розміру пенсії з дня його встановлення.
Судові витрати покласти на державу, в тому числі за правову допомогу в сумі 400 грн. стягнути на користь позивача.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається Харківському апеляційному адміністративному суду через Тростянецький районний суд Сумської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий ____________________
Судді 1.________________________
2.________________________