Справа № 310/11534/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2015 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого - судді Ревуцького С.І.

при секретарі - Мазняк О.Ю.

розглянувши в судовому засіданні в м.Бердянську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК» про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому вказує, що 28.11.2012р. між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк», та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, у відповідності до якого банк відступив свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі з відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 В той же день між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, у відповідності до якого банк відступив свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі з відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 Внаслідок укладання вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статус нового кредитора за договором від 12.03.2008р. №0705/0308/45-006 між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та фізичною особою ОСОБА_1, у відповідності до якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 51200,00 доларів США із сплатою за користування кредитом. Відповідач порушує умови договору, не сплачує заборгованість за кредитом та відсотками. Сума заборгованості відповідача за вказаним договором станом на 12.07.2013р. склала: заборгованість за кредитом - 37169,08 доларів США, що за курсом НБУ складає 297092,46 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 22284,39 доларів США, що за курсом НБУ складає 178119,13 грн.; пеня - 37075,49 доларів США, що за курсом НБУ складає 296344,39 грн., а всього - 771555,98 грн.

В забезпечення вказаних зобов'язань 12.03.2008р. між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір поруки №0705/0308/45-006-з, у відповідності до якого відповідач ОСОБА_2 взяв на себе солідарну відповідальність за виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором. Тому в своєму позові позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь борг за вказаним кредитним договором в сумі 771555,98 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 3441 грн.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», третя особа - ПАТ «Омега Банк» про визнання договору поруки припиненим, в якому вказує, що 12.03.2008р. ним був укладений договір поруки №0705/0308/45-006-Р-1 з ВАТ «Сведбанк», який, як вважає позивач, він повністю виконав, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання відповідач не пред'явив вимоги до поручителя. Здійснивши право на дострокове повернення кредиту та звернувшись з позовом до суду, по якому 27.08.2010р. було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення основного зобов'язання, кредитор, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, у 6-місячний строк, тобто у 2010 році повинен був звернутися до суду та пред'явити свої вимоги до поручителя, що зроблено не було.

В судовому засіданні 11.03.2014р. представник позивача за первинним позовом - відповідача за зустрічним позовом Сосницький Д.В. позовні вимоги за первинним позовом підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив позов задовольнити, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав та пояснив, що на його думку дострокового стягнення за договором позики фактично не було, оскільки це не вказано у відповідному рішенні суду, тому доводи позивача є безпідставними, просив в задоволенні позову за зустрічним позовом відмовити.

До судових засідань 24.04.2014р. та 20.05.2014р. позивач свого представника не направив, у зв'язку з чим ухвалою від 20.05.2014р. первинний позов було залишено без розгляду. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02.09.2014р. вказана ухвала суду першої інстанції була скасована на підставі того, що в матеріалах справи є заява позивача від 02.12.2013р. про розгляд справи за відсутності представника позивача. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті за відсутністю представника позивача, не зважаючи на його неявку в судові засідання в подальшому.

В судовому засіданні 11.03.2014р. відповідач за первинним позовом - відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги за первинним позовом не визнав та вважав їх недоведеними, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав. До судового засідання 11.02.2015р. надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні 11.03.2014р. представник відповідачів за первинним позовом - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 позовні вимоги за первинним позовом не визнав та вважав їх недоведеними, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив зустрічний позов задовольнити. До судового засідання 11.02.2015р. представник позивача ОСОБА_3 надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, просив також застосувати строк позовної давності до вимог стосовно стягнення пені.

Відповідач за зустрічним позовом - ПАТ «Омега Банк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») до судових засідань свого представника жодного разу не направило, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення первинного позову та задоволення зустрічного позову на підставі наступного.

Згідно кредитного договору №0705/0308/45-006 від 12.03.2008р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, він отримав від банку кредит в сумі 51200 доларів США.

Згідно договору поруки №0705/0308/45-006-Р-1 від 12.03.2008р. між ВАТ «Сведбанк» та позивачем ОСОБА_2, позивач поручився перед банком за виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним договором та взяв на себе солідарну відповідальність за це.

Згідно договору факторингу від 28.11.2012р. між ПАТ «Сведбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс», а також договору факторингу від 28.11.2012р. між Факторинговою компанією «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідач - ТОВ «Кредитні ініціативи» набув статусу нового кредитора/стягувача за вказаним кредитним договором.

Згідно рішення Бердянського міськрайонного суду від 27.09.2010р., звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, у спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів; за рахунок коштів, отриманих від реалізації цієї квартири, задовольнити вимоги ПАТ «Сведбанк» в сумі заборгованості за кредитним договором №0705/0308/45-006 від 12.03.2008р. За змістом та суттю вказаного судового рішення, вказане є достроковим поверненням коштів за кредитом.

За умовами договору поруки №0705/0308/45-006-Р-1 від 12.03.2008р., позивач ОСОБА_2, як поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 його зобов'язань перед Банком за кредитним договором №0705/0308/45-006 від 12.03.2008 року (п.1 Договору поруки).

Згідно п.10 договору поруки, цей договір набирає чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючись умовами частини четвертої ст. 559 ЦК України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим Договором є повне виконання Позичальником або Поручителем своїх обов'язків, передбачених Основним зобов'язанням.

Згідно п.11.6. Кредитного договору №0705/0308/45-006 від 12.03.2008 року (основного зобов'язання), цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (строк дії договору).

Проте, така умова не є встановленим строком поруки, оскільки поняття строку встановлено ст.252 ЦК України, а саме строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Отже у договорі поруки не встановлено строк поруки.

Відповідно до умов підписаних договорів кредиту та поруки, дані договори є такими, строк дії яких не встановлений.

Відповідно до цього, та до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений, або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч.1 ст.252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч.2 ст.252 ЦК України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Договір поруки був укладений 12 березня 2008 року, строк дії договору згідно договору поруки та основного зобов'язання не вказаний, протягом року кредитор не пред'явив позову до поручителя, отже порука припинилася 13 березня 2009 року.

При цьому, умови надання кредиту, які закріплені в п.1.1. кредитного договору не є строком зобов'язання, оскільки по-перше, ці умови містяться в п.1.1. розділу «Предмет Договору», а умови про строк прямо передбачені в п.11.6. кредитного договору.

Крім цього, відповідно до п.9.1. кредитного договору, у випадку невиконання Позичальником будь-яких своїх зобов'язань за цим Договорам та/або умов договору іпотеки, зазначеного в п.2.1. цього Договору, та/або у випадку порушення Позичальником строків платежів, встановлених п.3.1., 3.3 цього Договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а Позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому п.9.2., 9.3. цього Договору.

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору, вимога про дострокове повернення кредиту, та процентів за користування ним направляється Позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її надіслання Банком за адресою Позичальника... Сторони досягли згоди, що датою якою починається відлік зазначеного вище тридцяти денного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні Позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 9.3. кредитного договору, у випадку невиконання Позичальником зазначеної у п.9.2. цього Договору письмової вимоги Банку про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним у строк, визначений в п. 9.2 Договору Банк має право звернути стягнення на Предмет іпотеки будь-яким способом за власним вибором банку, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу, відповідно до вимог чинного закшодавства України та умов договору іпотеки чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань за ним Договором та/або пред'явивши позов у відношенні Позичальника та задовольнити свої вимоги, що випливають із цього Договору, з будь-якого майна Позичальника.

При цьому, видами забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитним договором є іпотека та порука.

Згідно до цих пунктів договору, ПАТ «Сведбанк» направив листа Позичальнику про дострокове повернення кредиту та звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, строк виконання основного зобов'язання настав на тридцятий день з моменту відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту банком.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правових акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, здійснивши право на дострокове повернення кредиту та звернувшись з позовом до суду, по якому 27.08.2010 року було прийнято рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення основного зобов'язання, кредитор, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, у 6-місячний строк, тобто у 2010 році повинен був звернутися до суду та пред'явити свої вимоги до поручителя, що Банком зроблено не було.

За таких обставин, кредитором були пропущені строки пред'явлення вимог до поручителя (6-ти місячний та річний строки), тому договір поруки є припиненим, а тому зустрічний позов підлягає задоволенню і, відповідно не підлягає задоволенню первинний позов в частині вимог до поручитеся - відповідача ОСОБА_2

В той же час, відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В даному конкретному випадку кредитодавець - ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») умови кредитного договору виконав в повному обсязі, грошові кошти в передбаченому договором розмірі відповідачу ОСОБА_1 видані. Відповідач в свою чергу умови вказаного договору не виконує.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі викладеного, суд вважає встановленим та доведеним наданими доказами існування заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед кредитором (позивачем) у сумі, вказаній в позові, у всякому випадку доказів протилежного до суду надано не було.

В той же час, відповідно до п.1 ст.2 ст.258 ЦК України, для позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

В наданому до суду розрахунку заборгованості вказаний лише розмір пені, розрахований починаючи з 28.11.2012р., що складає 5352,09 доларів США, що за курсом НБУ складає 42763,20грн. За час розгляду справи суд неодноразово приймав заходи для витребування у відповідачів розрахунок пені за попередній час, але ці заходи виявилися безрезультатними. За таких обставин суд вважає за необхідне прийняти рішення на підставі наявних доказів, тобто стягнути з відповідача пеню в сумі 42763,20 грн., що з урахуванням дати звернення позивача до суду (09.10.2013р.) майже становить строк позовної давності, за який ця пеня може бути стягнута. Вирахувати точний розмір пені, нарахований за один рік (строк позовної давності), за наявними у справі доказами є неможливим. До цієї суми суд вважає за необхідне додати суму пені у 6520,88 грн., встановлену рішенням Бердянського міськрайонного суду від 27.09.2010р. станом на 23.12.2009р., що переглянутою або зміненою бути не може. Тобто, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 складає 49284,08 грн., тому в цій частині позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первинним позовом задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, бульвар Незалежності 14, заборгованість за кредитним договором №0705/0308/45-006 від 12.03.2008р. в сумі 524495,67грн., що складається з наступного: заборгованість за кредитом - 37169,08 доларів США, що за курсом НБУ складає 297092,46 грн.; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 22284,39 доларів США, що за курсом НБУ складає 178119,13 грн.; пеня - 49284,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ 35326253, р/р 26507010332001, місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, бульвар Незалежності 14, витрати на сплату судового збору в сумі 3441,00 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки № 0705/0308/45-006-Р-1 від 12 березня 2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:С. І. Ревуцький