Судове рішення #4215335

                                                      № 1 -79/09

ВИРОК

                                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Клименко CM.

при секретарі Мойленко А.О.

з участю прокурора Денисенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу про обвинувачення

ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Заруддя Кременчуцького району, українця, громадянина України, з середньою освітою, жонатого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого трактористом Комсомольського лісництва Державного підприємства «Кременчуцьке лісове господарство», жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого в відповідності до ст. 89 КК України

в скоєні злочину, передбаченого ст.191 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 працюючи згідно наказу № 43-К від 21 червня 2005 року на посаді майстра лісу Комсомольського лісництва Державного підприємства «Кременчуцьке лісове господарство», до службових обов»язків якого входила організація підготовки виробництва на дільниці, забезпечення розстановки бригад по об»єктах та робітників у бригадах та здійснення контролю за правильністю лісокористування, охороною та захистом лісу на закріпленій лісогосподарській дільниці № 2 та являючись матеріально-відповідальною особою, 23 грудня 2008 року по закінченню лісовідновлюваної рубки у виділі 17 квартал 12 не поставив на баланс порубану деревину в кількості 4,46 куб.м, а саме: пиловника м»яких порід всупереч вимог Положення про бухгалтерський облік в лісовому господарстві, вивіз її з території Комсомольського лісництва та розпорядився на власний розсуд, завдавши державним інтересам шкоди на суму 914 грн.30 коп., яку відшкодував добровільно.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому обвинуваченні

визнав повністю, про обставини вчиненого пояснив так, як це викладено в мотивувальній частині

вироку, правильно розуміючи обставини справи і у суду немає сумнівів в істинності та

добровільності його позиції.                                             

Крім особистих визнань, винність ОСОБА_1 підтверджується всебічно, повно і об'єктивно матеріалами справи, які суд визнає достовірними, достатніми і допустимими, і які ніким із учасників процесу не оспорюються.

Оскільки обвинувачення визнано підсуднім ОСОБА_1, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, то в відповідності до ст.299 КПК України суд вважає недоцільним досліджувати докази в відношенні фактичних обставин справи, роз'яснивши підсудному ОСОБА_1, що він при таких обставинах позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Виходячи із наданих матеріалів і пояснень підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує його дії за ст.191 ч.2 КК України, оскільки він будучи службовою особою привласнив чуже майно зловживаючи своїм службовим становищем.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого, особу підсудного ОСОБА_1, який характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Так, ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, добровільно відшкодував спричинену шкоду, і суд визнає ці обставини пом'якшуючими його відповідальність.

Обставин, що обтяжують його відповідальність в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 має бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів не пов»язане з позбавленням волі з позбавленням права займати посади пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину

передбаченого ст. 191 ч.2 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі терміном на один рік з позбавленням права займати посади пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном один рік.

На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, куди періодично з'являтися для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 днів з дня його проголошення всіма учасниками процесу через Кременчуцький районний суд.

 

Суддя                                                                                  С.М. Клименко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація