Справа № 357/14444/14-ц Головуючий у І інстанції Рябченко Л. А.

Провадження № 22-ц/780/2193/15 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.

Категорія 26 16.04.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання договору про іпотечний кредит недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 09.01.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до п. 1.1. якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 227 000 грн. строком до 09.12.2032 року зі сплатою процентної ставки в розмірі 10,9% річних, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. У разі несвоєчасного повернення кредитних коштів та процентів ОСОБА_2 зобов»язався сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки НБУ, яка діє на період, за який сплачується пеня від суми простроченої заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_2 за кредитним договором, 09.01.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов»язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов»язань позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором.

Позивач свої обов»язки згідно умов договору виконав повністю, натомість відповідач ОСОБА_2 порушив покладені на нього обов»язки в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість, розмір якої з урахуванням збільшення позивачем позовних вимог станом на 10.12.2014 року становить 501 706,58 грн. Заборгованість складається з: поточної заборгованості по кредиту - 213 162,21 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 16 347,24 грн., поточної заборгованості за процентами - 1 226,98 грн., простроченої заборгованості за процентами - 143 327,20 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 76 746,98 грн., 3% річних від суми простроченої заборгованості - 13 726,33 грн., інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості по кредиту - 37 169,65 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість за кредитом в розмірі 501 706,58 грн. та понесені по справі судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов про визнання договору про іпотечний кредит недійсним з підстав порушення банком вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої кредитодавець перед укладенням договору про надання споживчого кредиту зобов»язаний повідомити споживача у письмовій формі про наявні форми кредитування, варіанти повернення кредиту та його сукупну вартість, вартість послуг тощо. Ці вимоги банком не були дотримані, що позбавило споживача можливості отримати повну та достовірну інформацію, тому договір укладений під впливом обману з порушенням вимог законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість в розмірі 223 094 грн. 44 коп., що складається з: простроченої заборгованості по кредиту - 16 374,24 грн., простроченої заборгованості за процентами - 143 327,20 грн., пені - 26 223,35 грн., інфляційних втрат - 37 169,65 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Родовід Банк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 654 грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Родовід Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права в частині відмови у задоволенні їхніх вимог, просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити рішення про стягнення з відповідачів поточної заборгованості за кредитом в розмірі 213 162,21 грн., поточної заборгованості за процентами в розмірі 1 226,98 грн. та 3% річних від суми простроченої заборгованості в розмірі 13 726,33 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» та задоволення його зустрічного позову про визнання договору про іпотечний кредит недійсним, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду в частині вимог до неї, просила рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні з неї, як поручителя, заборгованості з підстав припинення поруки згідно вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ПАТ «Родовід Банк» та відхилення апеляційних скарг ОСОБА_2, ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до п. 1.1. якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 227 000 грн. строком до 09.12.2032 року зі сплатою процентної ставки в розмірі 10,9% річних, а відповідач зобов»язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. У разі несвоєчасного повернення кредитних коштів та процентів ОСОБА_2 зобов»язався сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки НБУ, яка діє на період, за який сплачується пеня від суми простроченої заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_2 за кредитним договором, 09.01.2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов»язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов»язань позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором.

Також встановлено, що позивач свої обов»язки згідно умов договору виконав повністю, натомість відповідач ОСОБА_2 порушив покладені на нього обов»язки в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість, розмір якої з урахуванням збільшення позивачем позовних вимог станом на 10.12.2014 року становить 501 706,58 грн. Заборгованість складається з: поточної заборгованості по кредиту - 213 162,21 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 16 347,24 грн., поточної заборгованості за процентами - 1 226,98 грн., простроченої заборгованості за процентами - 143 327,20 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 76 746,98 грн., 3% річних від суми простроченої заборгованості - 13 726,33 грн., інфляційних втрат від суми простроченої заборгованості по кредиту - 37 169,65 грн.

Суд першої інстанції, встановивши факт неналежного виконання відповідачем умов договору про іпотечний кредит, наслідком чого стало утворення заборгованості за ним, вимоги позивача задовольнив частково, допустивши при цьому неправильне застосування норм матеріального права, що вбачається з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм та враховуючи те, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування ним, що привело до утворення заборгованості, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову ПАТ «Родовід Банк» в частині стягнення з відповідачів на користь банку простроченої заборгованості по кредиту - 16 374,24 грн., простроченої заборгованості за процентами - 143 327,20 грн., пені - 26 223,35 грн., інфляційних втрат - 37 169,65 грн., оскільки ця заборгованість утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про іпотечний кредит, укладеного між ним та позивачем.

При цьому судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у стягненні з відповідачів на користь позивача поточної заборгованості за кредитом в розмірі 213 162,21 грн., поточної заборгованості за процентами в розмірі 1 226,98 грн. та 3% річних від суми простроченої заборгованості в розмірі 13 726,33 грн., обов»язковість стягнення яких випливає з вищенаведених правових норм, зокрема ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Враховуючи викладене, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині рішення про стягнення з відповідачів поточної заборгованості за кредитом в розмірі 213 162,21 грн., поточної заборгованості за процентами в розмірі 1 226,98 грн. та 3% річних від суми простроченої заборгованості в розмірі 13 726,33 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про визнання договору про іпотечний кредит недійсним законності та обґрунтованості висновків суду не спростовують, оскільки правочин може бути визнано недійсним з підстав, передбачених законом, а відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання договору про іпотечний кредит від 09.01.2008 року недійсним.

Необгрунтованими є і доводи апеляційної скарги поручителя ОСОБА_3 про припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Тобто в разі зазначення в договорі поруки строку дії, порука припиняється лише після спливу цього строку, і положення статті щодо пред»явлення кредитором вимоги протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання в такій ситуації не застосовуються.

Згідно п. 4.2. договору поруки, укладеного 09.01.2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання за договором про іпотечний кредит, відповідно до п. 1.2. якого кредит наданий позичальнику строком погашення не пізніше 09.12.2032 року.

Враховуючи викладене, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів ОСОБА_3 про припинення поруки в силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не містять.

Враховуючи те, що судом першої інстанції при правильному встановленні обставин справи неправильно застосовано норми матеріального права в частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк», колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача поточної заборгованості за кредитом в розмірі 213 162,21 грн., поточної заборгованості за процентами в розмірі 1 226,98 грн. та 3% річних від суми простроченої заборгованості в розмірі 13 726,33 грн. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін як таке, що ухвалене на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, підтверджених доказами, перевіреними судом.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити.

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» поточну заборгованість за кредитом в розмірі 213 162,21 грн., поточну заборгованість за процентами в розмірі 1 226,98 грн. та 3% річних від суми простроченої заборгованості в розмірі 13 726,33 грн.

В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2015 року - залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :