Справа № 2-29/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 року. м. Алчевськ.
Алчевський міський суд луганської області у складі :
Головуючого - судді - Жогіної Л.О.
При секретарі - Павлюк В.В.
За участю прокурора - Боровик О.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, прокурора м. Алчевська в інтересах ОСОБА_1 до Алчевського відділення виконавчої дирекції фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Зоринської середньої школи № 10 Перевальського районного відділу освіти, Перевальському районному відділу освіти про стягнейня заборгованості та про стягнення щомісячних платежів та за зустрічним позовом Алчевського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про визнання недійсним акту форми Н-1,
встановив:
15 травня 1950 року ОСОБА_1 була травмована по дорозі на роботу автомобілем, який належав Підприємству "Феникс" Криворізьської автомобільної ПКФ. Рішенням Алчевського міського суду від 6 лютого 1996 року з Криворізьської АПКФ "Феникс" на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по регресним платежам і суму моральної шкоди. Заборгованість вона не отримувала але частково, бо підприємство було у важкому фінансовому стані. Після того, як підприємство було об'явлено банкрутом, ліквідаційною комісією їй було сплачено 7700 грн., заборгованість за регресними виплатами, щомісячні платежі їй не були сплачені. Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з ліквідатора ООО "Феникс" заборгованість по регресу у сумі 36847 грн 50 коп., моральну шкоду у сумі 10000 грн., а також зобов'язати ліквідатора ОАО "Феникс" передати її документи до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві для нарахування їй та сплати щомісячних платежів.
В судовому засіданні, прокурор м. Алчевську в інтересах ОСОБА_1 змінив позовні вимоги і звернувся до суду з позовом до Зоринської середньої загальноосвітньої школи № 10, Перевальського районного
відділу освіти Перевальскої районної міської ради, до Алчевського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і просить стягнути з Перевальського районного відділу освіти Перевальської районної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість за регрессними виплатами 36847 грн 50, зобов'язати Зоринську загальноосвітню школу 1-3 ступенів № 10 Перевальського відділу освіти Перевальської районної ради оформити нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 15 травня 1950 року, як нещасний випадок, пов'язаний з роботою та передати документи до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для призначення та виплати щомісячних страхових виплат. При цьому прокурор посилається на те, що 15 травня 1950 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Зоринською середньою школою № 10, була травмована о 7 годині 30 хвилин по дорозі на роботу в наслідок ДТП. З цього приводу було укладено акт форми № Н-1. Відповідно до висновку судової медичної експертизи втрата її працездатності складає 90 % безстроково, потребує постійного стороннього догляду. Підприємство, з вини якого ОСОБА_1 була травмована, ліквідовано, платежі за регресом не були капіталізовані. Акт форми Н-1 було укладено середньою школою № 10 шахти "Ніканор" Перевальського району Луганської області. Правонаступником його є середня школа 1-3 ступенів № 10 Перевальського районного відділу освіти. 07.03.2002 року ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою к керівництву школи з проханням передати документи до Алчевського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для отримання страхових виплат. В порушення ч.5 ст.3 Заключних положень до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, в наслідок якого втрачена працездатність, передача документів здійснюється підприємствами фонду соціального страхування. В порушення цієї норми Середня шкода № 10 не надала фонду документи за фактом травмування ОСОБА_1. Прокурор вважає, що щомісячні виплати повинні бути нараховані ОСОБА_1 з суми 344 грн 37 коп. відповідно до довідки Луганського обласного відділу статистики. Заборгованість на думку прокурора складає 107 місяців , лютого 1996 року по січень 2005 року 36847 грн. 59 коп.. В судовому засіданні прокурор в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_1 позов підтримали.
Представники Перевальського районного відділу освіти Перевальської районної ради позов не визнали та пояснили в судовому засіданні, що позов вони вважають не обґрунтованим з підстав того, що відповідно до рішення Алчевського міського суду від 09.07.1992 року, та від 06.02.1996 року з Криворізьській автомобільної ПКФ "Феникс" на користь ОСОБА_1 були стягнуті матеріальна та моральна шкоди а також щомісячні виплати з 01.12.1996 року безстроково. На підставі цього було виписано виконавчий лист. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 були виплачені частково гроші за рішенням суду підприємством "Феникс" а потім ліквідатором підприємства. Зобов'язання перед ОСОБА_1 виконував не відділ освіти Перевальської районної ради. Після ліквідації підприємства зобов'язання перед ОСОБА_1 були припинені. Відповідачі вважають, що документи до фонду повинно було передати підприємство "Феникс." Крім того, відповідач не може завести справу за травмою, яку отримала ОСОБА_1, бо вона не пов'язана з виробництвом і не підпадає під Положення про реєстрацію та облік нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, затвердженого постановою Президії ВЦСПС від 8 вересня 1939 року, яке діяло на час травмування ОСОБА_1 .
Представник Зоринської середньої школи 1-3 ступенів № 10 позов не визнав та пояснив, що оскільки ОСОБА_1 отримала травму 15 травня 1950 року не під час виконання своїх обов'язків, в наслідок ДТП о 7 годині 30 хвл. до початку роботи, акт форми Н-1 не повинен був укладений. Крім того в акті зазначено, що ОСОБА_1 була травмована машиною шахтоуправління Криворізьуголь . ОСОБА_1 отримала травму в наслідок своєї необережності, сама порушила правила дорожнього руху. її травмування не пов'язано з виробництвом, а тому відповідачі не повинні нести відповідальність за її позовом.
Представник Алчевського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві позов не визнав і звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві , що відбувся з ОСОБА_1 недійсним, посилаючись на те, що ОСОБА_1 була травмована 15 травня 1950 року по дорозі на роботу автомобілем, який належав автобазі № 150 АТО "Криворіжбуттранс", правонаступник АВКФ "Фенікс". Данна подія визначена, як нещасний випадок на виробництві, про що складено акт форми Н-1. Рішеннями Алчевського міського суду на користь ОСОБА_1 була стягнута матеріальна шкода з АВКФ "Фенікс". Це підприємство визнано винним у завданні шкоди ОСОБА_1. Таким чином вона отримала травму не під час виконання своїх обов'язків. Шкода була заподіяна джерелом підвищеної небезпеки і тому відповідальність повинна наступати відповідно до ст.450 ЦК
України /1963р/. АВКФ "Фенікс2 на теперішній час ліквідовано, правонаступника немає. Представник відділення фонду вважає, що випадок, який стався з ОСОБА_1 не може бути пов'язаний з виробництвом а тому, відповідно до Положення про рослідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", затвердженого Президією ВЦВПС від 08.09.1939 року, діючого на момент нещасного випадку з ОСОБА_1, нещасні випадки, які сталися по путі на роботу мають не виробничій характер. Відповідно до розділу 1 Положення реєстрації підлягають всі нещасні випадки, які трапились з робочими або службовцями у зв'язку з їх роботою на виробництві. В даному випадку ОСОБА_1 отримала каліцтво не під час виконання службових обов'язків. Акт форми Е-1 не відповідає вимогам Додатку 1-е Форма Н-1 до Положення. Відповідно до Положення вважаються пов'язаними з виробництвом тільки нещасні випадки, внаслідок погіршення стану здоров'я, що відбулися під впливом небезпечних або шкідливих факторів виробництва. під час нещасного випадку з ОСОБА_1 такі фактори були відсутні. Випадок, який стався з ОСОБА_1 не є страховим а акт є недійсним, вважає представник відділення Фонду.
Заслухав сторін, перевірив матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково, в задоволенні позову Алчевського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відмовити з наступних підстав:
Відповідно акту форми Н-1, укладеного середньою школою ш.Никанор на 15 травня 1950 року ОСОБА_1 працювала у Никанорівській школі діловодом. 15 травня 1050 року о 7 годині 30 хвилин ОСОБА_1 була травмована по путі на роботу в с. М. Іванівка Волошиловського району. Ворошиловградської області / на теперішній час Перевальського району Луганської області/. При цьому було укладено акт автоінспекції. Крім того за фактом нещасного випадку було проведено розслідування і укладено акт. Зазначений акт підписано директором та головою ПК./а.с.7 т.1/. Відповідно до довідок /а.с.8-9 т.1/ ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнана інвалідом 2 групи за трудовим каліцтвом, тому що відповідно до акту про нещасний випадок від 15 травня 1950 року, "по путі на роботу попала під автомобіль". Друга група була встановлена по 1962 рік, а з 1963 року інвалідність 1 групи.
Відповідно до рішення Алчевського мсіського суду від 6 лютого 1996 року з Криворізьської автомобільної ПКФ "Фенікс" було стягнуто заборгованість за виплатами матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 за період з 01.05.1995 року по 01.02.1996 року у розмірі 108 734 400 крб., моральна шкода у розмірі 12 млн крб., а також щомісячні платежі
10 873.740 крб. Починаючи стягнення з 01.02.1996 року безстроково /а.с. 16-17 т.1/.
Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2005 року /а.с. 52/ ПКФ "Фенікс" було ліквідовано. Правонаступника немає. ПКФ "Фенікс" було правонаступником автобази № 150 АТО Кривожсстройтранса Мінстроя Украини.
В судовому засіданні було достовірно було встановлено, що на час травмування ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з середньою школою ш.Никанор, встановлено, що саме Никанорівська середня загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 10 Перевальського районного відділу освіти Перевальської районної ради є правонаступником середньої школи ш.Никанор. Це відповідачі підтвердили в судовому засіданні.
В судовому засіданні встановлено також, що особи, право яких на одержання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або України про відшкодування шкоди, заподіяною працівнику унаслідок травмування, пов'язаним із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до закону від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності", що набрав чинності із 1 квітня 2001 року.
Посилаючись на цей Закон представник Фонду вважає, що відповідно ст.19 ОСОБА_1 не має права на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки травму вона отримала не в наслідок професійної діяльності і виконання певної роботи. Це зауваження представника Фонду суд не може прийняти до уваги, оскільки це має відношення тільки до подій, які мали місце після набрання чинності Закону. Відповідно до ст.37 того ж Закону відмовити у виплаті страхових виплат можливо тільки в тому випадку, коли мало місце навмисні дії потерпілого, спрямовані на настання умов страхування.
Під час розгляду справи не було встановлено, що ОСОБА_1 такі дії не вчиняла.
Крім того, відповідно до акту форми Е-1 акт було укладено після розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1.
Представники відповідачів, а саме школи і відділу освіти не надали суду ніяких письмових доказів за фактом травмування ОСОБА_1, пояснив в судовому засіданні, що такі данні у них відсутні і були вони чи ні вони не можуть сказати, бо документи не збереглися.
Таким чином суд приймає до уваги тільки акт форми Н-1, який було надано суду і який було укладено відповідно до розслідування нещасного випадку.
Крім того відповідно до Прикінцевих положень Закону встановлено, що якщо підприємства і організації не відшкодували шкоду потерпілому до набрання чинності Закону, вони повинні відшкодувати цю шкоду.
Посилення відповідачів на те, що підприємство, з вини якого ОСОБА_1 була травмована повинно було передати її документи до Фонду після ліквідації, суд не може прийняти до уваги, оскільки з цим підприємством ОСОБА_1 в трудових відносинах не перебувала. На час існування підприємства вона обрала для себе такий спосіб відшкодування шкоди, але після ліквідації підприємства вона 07.03.2002 звернулась до керівника школи № 10 з заявою про передачу її документів до Фонду. Але їй було відмовлено.
Цей факт в судовому засіданні відповідачі визнали.
Крім того, посилення відповідачів на Положення про реєстрацію та облік нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, затвердженого постановою Президії ВЦСПС від 8 вересня 1939 року, яке діяло на час травмування ОСОБА_1 суд приймає до уваги, але вважає, що відповідачі необгрунтовано вважають, що акт відносно ОСОБА_1 укладено незаконно та неправильно. Відповідно до п.2 Цього положення підлягають реєстрації усі нещасні випадки, які сталися з робочими та службовцями у зв'язку з їх РОБОТОЮ на виробництві
Посилення відповідачів, що відповідно до цього Положення реєстрації випадок, який з ОСОБА_1 не підлягає суд не може прийняти до уваги, оскільки до п.13 Положення на підставі актів адміністрації підприємства мова йде про квартальний звіт, в який вносяться тільки випадки, які пов'язані з виробництвом.
Відповідно до п.16 цього Положення реєстрації та обліку підлягають у усіх підприємствах та організаціях без винятку нещасні випадки, пов'язані з роботою:
В тому числі і важкі нещасні випадки, в наслідок яких наступила інвалідність.
Відповідно до п.18 Положення/1939р/ Кожний аварійний випадок повинен бути розслідуваним.
Відповідно до акту, який надала суду ОСОБА_1 розслідування за її нещасним випадком було проведено. Іншого відповідачі суду не надали.
Крім того, посилення відповідачів на те, що відповідно до Закону України року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності", що набрав чинності із 1 квітня 2001 року" нещасний випадок з ОСОБА_1 не є страховим, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 5 ч.2, 3 ГК відповідно до якої акт цивільного законодавства не має зворотної сили,
крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше и регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності", що набрав чинності із 1 квітня 2001 року не моє бути застосовані до випадку ОСОБА_1.
Додатком до Положення про порядок призначення та виплаті допомоги по державному соціальному страхуванню, яке було затверджено Постановою Президії ВЦСПС від 5 лютого 1955 року у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 січня 1955 року № 113 дається перелік нещасних випадків, які пов'язані з роботою. На підставі п.б к п.63 Положення нещасний випадок визнається пов'язаним з роботою, якщо він мав місце путі на роботу або з роботи. Нещасні випадки, пов'язані з виробництвом теж пов'язані з роботою.
Пункт 2 "Положення про реєстрацію та облік нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом", затвердженого постановою Президії ВЦСПС від 8 вересня 1939 року, яке діяло на час травмування ОСОБА_1, на яке посилаються відповідачі теж визнає, що реєстрації підлягають усі нещасні випадки, які сталися з робочими та службовцями у зв'язку з їх роботою на виробництві.
Таким чином суд прийшов до висновку, що акт форми Н-1 відносно нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 було укладено законно.
Суд не може погодитись з вимогами ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за регресними виплатами з лютого 1996 року, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 07.03.2002 року звернулась до організації в якій працювала на момент травмування з заявою про передачу її документів до Фонду соціального страхування.. А ні адміністрація шкоди, а ні Перевальський районний відділ освіти Перевальської районної ради цього не зробили і фактично з їх вини ОСОБА_1 до теперішнього часу не отримує виплат у зв'язку втратою працездатності. Саме з дня звернення з заявою до відповідачів і необхідно нараховувати суму заборгованості за регресними виплатами. Саме відповідачі, з якими ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах, відповідно, до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які причинили втрату працездатності" повинні були передати документи до Фонду.
Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідачів в тій частині, що ОСОБА_1 пропустила термін позовної давності для звернення до суду. Суду надані письмові докази, що ОСОБА_1 з 07.03.2002"року зверталась з цього приводу як до організації де вона працювала так і до Фонду соціального страхування, а також до Перевальського суду. До Алчевського міського суду вона звернулась 13 січня 2005 року. Справа розглянута по суті тільки зараз. Крім цього ці правовідносини не мають терміна позовної давності.
Саме з цього часу і треба нараховувати суму заборгованості за регресними виплатами. З 07.03.2002 року по 20 січня 2009 року заборгованість склала 82 місяця та 18 днів. Відповідно до довідки Луганського обласного відділу статистики грошовій сумі, яка була встановлена Рішенням Алчевського міського суду від 06.02.1996 року на 1.02.1996 року 73400 крб урахування інфляції на 1 грудня 2004 року відповідає сума 344 грн. 37 коп.. Саме з цієї суми виходячи, ОСОБА_1 та прокурор в її інтересах просять нарахувати суму заборгованості та стягнути її з Перевальського відділу освіти Перевальської районної ради, яке є юридичною особою і якому підпорядкована Зоринська середня загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 10. В судовому засіданні ця сума позивачем не змінилась. Таким чином з Перевальського районного відділу освіти Перевальської районної ради належить стягнути на користь ОСОБА_1 заборгованість за регрессними виплатами за період з 07.03.2002 року по 20.01.2009 року 28438 грн 30 коп../83 місяця 18 днів х 344 грн 37 коп..
вирішив:
Позов ОСОБА_1, прокурора м. Алчевська в інтересах в інтересах ОСОБА_1 до Алчевського відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Зоринської середньої школи № 10 Перевальського районного відділу освіти, Перевальському районному відділу освіти про стягнення заборгованості та про стягнення щомісячних платежів задовольнити частково. Стягнути з Перевальського районного відділу освіти Перевальської районної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість за регрессними виплатами за період з 07.03.2002 року по 20.01.2009 року 28438 грн 30 коп..
Зобов'язати Зоринську. загальноосвітню школу 1-3 ступенів № 10 Перевальського відділу освіти Перевальської районної ради оформити нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 15
травня 1950 року, як нещасний випадок, пов'язаний з роботою та передати документи до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для призначення та виплати щомісячних страхових виплат. В іншій частині в задоволенні позову " відмовити за необґрунтованістю.
В задоволенні позову відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до ОСОБА_1 про визнання недійсним акту форми Н-1 відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Перевальського відділу освіти Перевальської районної ради судовий збір на користь держави у сумі 284 грн 30 коп. та інформаційний збур у сумі 30 грн.
Мотивоване рішення буде виготовлено протягом п'яти днів і сторони зможуть з ним ознайомитись 27 січня 2009 року о 13 годині.
Рішення набирає чинності по закінченні десятиденного строку на апеляційне оскарження. На рішення може бути надана апеляція до апеляційного суду Луганської області протягом 20 днів з дня звернення з заявою про апеляційне оскарження через Алчевский міський суд.
- Номер: 6/488/180/16
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-29/2009
- Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва
- Суддя: Жогіна Л.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.09.2016
- Дата етапу: 16.11.2016