Справа № 2-23/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2009 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

            головуючого - судді Куриленко О.М.,

            при секретарі - Фірко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

З  20 травня 2005 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції

м. Одеси, про що у книзі реєстрації актів про укладання шлюбів був зроблений актовий запис № 329.

Від даного шлюбу мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

   Позивачка ОСОБА_1 просив шлюб розірвати, посилаючись на те, що шлюбні стосунки  між подружжям фактично припинені вже з вересня 2006 року, між ними постійно трапляються сварки та суперечки,  у них різні погляди на життя.

Майнового спору між сторонами немає.

Позивач  у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, зазначав, що примирення між ними не можливе, так як різність характерів та відсутність взаєморозуміння призвели до того, що вони стали чужими людьми,  кожен з них живе своїм життям. В теперішній час він створив нову сім`ю з іншою жінкою. Допомогу на утримання сина здійснює у добровільному порядку.

Відповідач у судове засідання з'явилась, позовні вимоги визнала повністю та зазначала, що на примирення не згодна. Також зазначала, що просить встановити місце проживання дитини з матір`ю. 

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

                    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сторони не мають наміру підтримувати шлюбні стосунки. Шлюб носить формальний характер, спору про поділ майна, що є спільною власністю, у сторін немає. Відповідач проти задоволення позову не заперечує.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, за згодою сторін,  вважає,  що  рішення  по  справі  можливо  ухвалити у попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 130 ЦПК України.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Встановити подальше мешкання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  з матір`ю.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати по оплаті державного мита слід покласти на ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 130, 174 ч.4, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 114, 115 СК України, суд

                                                                        ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 20 травня 2005 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, про що у книзі реєстрації актів про укладання шлюбів був зроблений актовий запис № 329.

Вважати шлюб між ними розірваним в день набрання зазначеним  рішенням законної сили.

Припинення шлюбу на підставі вказаного рішення повинно бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка.

 Встановити подальше мешкання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  з матір`ю.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 держмито у розмірі 17 гривень, позивачку від сплати держмита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя