ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 924/1708/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),

суддів:Білошкап О.В.,

Міщенка П.К.,

розглянувшикасаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області,

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року,

та ухвалуГосподарського суду Хмельницької області від 18 грудня 2014 року,

у справі № 924/1708/14,

за заявоюКам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (м. Кам'янець-Подільський),

доПриватного підприємства "Серго-Транс" (м. Кам'янець-Подільський),

про визнання банкрутом,

представники учасників судового провадження в судове засідання не з'явились;

в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2014 року (суддя - Грамчук І.В.) у порушенні провадження у справі № 924/1708/14 про банкрутство Приватного підприємства "Серго-Транс" (далі за текстом - ПП "Серго-Транс") за заявою Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі за текстом - Кам'янець-Подільська ОДПІ) відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року у справі № 924/1708/14 (головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді: Огороднік К.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2014 року у справі № 924/1708/14 залишено без змін. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції вказав, що не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування спірної ухвали.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 26.02.2015 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 2) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), Кам'янець-Подільська ОДПІ повторно звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2014 року у справі № 924/1708/14, прийняти нове судове рішення, яким передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 10, 11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

29.04.2015 року від Кам'янець-Подільської ОДПІ надійшов Лист (вих. № 5349/10/22-09-10-08) від 27.04.2015 року у якому скаржник повідомляє, що підтримує подану ним касаційну скаргу та просить здійснити її розгляд за відсутності його уповноваженого представника.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

У листопаді 2014 року Кам'янець-Подільська ОДПІ звернулась до Господарського суду Хмельницької області із заявою про порушення справи про банкрутство ПП "Серго-Транс", згідно зі ст. ст. 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2014 року заяву Кам'янець-Подільської ОДПІ про порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Серго-Транс" прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання у справі № 924/1708/14.

Під час розгляду у підготовчому засіданні поданої Кам'янець-Подільською ОДПІ заяви, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що загальна сума заборгованості ПП "Серго-Транс" перед ініціюючим кредитором, яка підтверджується постановами Хмельницького окружного адміністративного суду у справах № 822/2012/13-а, № 822/169/14 та № 822/2126/14, становить 4 053 500 грн. 55 коп. (у т. ч. 3 011 330 грн. 22 коп. - основний платіж та 611 693 грн. 53 коп. - штрафні санкції, 430 476 грн. 80 коп. - пеня), що складається, зокрема, з:

- 10 845 грн. 27 коп. - податок на доходи фізичних осіб (з яких 8 676 грн. 22 коп. - основний платіж, 2 169 грн. 05 коп. - штрафні санкції);

- 2 097 797 грн. 91 коп. - податок на прибуток (з яких 1 608 934 грн. 00 коп. - основний платіж, 254 049 грн. 75 коп. - штрафні санкції, 234 814 грн. 16 коп. - пеня);

- 1 940 797 грн. 00 коп. - податок на додану вартість (з яких 1 393 720 грн. 00 коп. - основний платіж, 351 415 грн. 21 коп. - штрафні санкції, 195 662 грн. 64 коп. - пеня);

- 510 грн. 00 коп. - інші надходження (штрафні санкції);

- 2 550 грн. 00 коп. - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування;

- 999 грн. 52 коп. - надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (штрафні санкції);

На виконання постанов Хмельницького окружного адміністративного суду у справах № 822/2012/13-а, № 822/169/14 та № 822/2126/14 Кам'янець-Подільською ОДПІ виставлялись інкасові доручення (розпорядження) на відкриті банківські рахунки ПП "Серго-Транс" в АТ "Укрексімбанк", а саме: №№ 1746-1748 від 13.08.2013 року; №№ 5890, 5891 від 23.12.2013 року; №№ 1462-1467 від 19.02.2014 року; №№ 3262-3279 від 14.07.2014 року та №№ 3586-3603 від 11.09.2014 року, які були повернуті банком без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках.

Встановивши наведені вище обставини, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство ПП "Серго-Транс" за поданою Кам'янець-Подільською ОДПІ заявою, оскільки заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема того, що його вимоги за своєю правовою природою є безспірними, у розумінні ст. ст. 1, 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, заявником не надано відповідних постанов органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання постанов Хмельницького окружного адміністративного суду у справах № 822/2012/13-а, № 822/169/14 та № 822/2126/14.

Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, Кам'янець-Подільська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій ст. ст. 1, 10, 11, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2014 року у справі № 924/1708/14, прийняти нове судове рішення, яким передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Задовольняючи подану Кам'янець-Подільською ОДПІ касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа; до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлено Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

В силу п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст. ст. 95-99 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України унормовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абзацом 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений Главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджено Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року) та передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами 2, 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що примусове виконання рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи законом покладено виключно на контролюючи органи (органи доходів і зборів) за визначеною Податковим кодексом України процедурою, без залучення до неї органів державної виконавчої служби.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання заборгованості боржника за процедурою, визначеною Податковим кодексом України. Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності з ч.ч. 1-3, 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

За таких підстав, прийняті місцевим та апеляційним господарським судами ухвала та постанова мають бути скасовані, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Серго-Транс".

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2015 року та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18 грудня 2014 року у справі № 924/1708/14 скасувати.

3. Справу № 924/1708/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук

судді:О.В. Білошкап

П.К. Міщенко