ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 квітня 2015 р. Справа № 802/705/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання:           Франчук А.О.

представників позивача:                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача:                    ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницького апеляційного адміністративного суду

до: прокуратури Вінницької області

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Вінницький апеляційний адміністративний суд (далі – ВААС, позивач) із адміністративним позовом до прокуратури Вінницької області (далі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2014 року він звернувся із листом №2-17/128583 до прокуратури Вінницької області, у якому просив відповідача в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» надати відповідну інформацію щодо посадових осіб органів прокуратури, якими здійснювався неналежний розгляд та контроль за розглядом попередніх звернень ВААС щодо заходів прокурорського реагування. Проте, 23.02.2015 року прокуратурою Вінницької області за результатами розгляду відповідного запиту на адресу позивача був відправлений лист №23-18 вих. №15, який, на переконання останнього, є формальною відпискою, оскільки не містить відповідей по суті запитуваних питань.

За таких обставин позивач вважаючи, що прокуратура Вінницької області при розгляді інформаційного запиту №2-17/128583 від 29.12.2014 року допустила протиправну бездіяльність, звернувся до суду із відповідним позовом та з урахуванням заяви про зміну (зменшення) позовних вимог просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність прокуратури Вінницької області щодо ненадання достовірної, точної та повної відповіді на інформаційний запит Вінницького апеляційного адміністративного суду № 2-17/128583 від 29.12.2014 року;

2) зобов’язати прокуратуру Вінницької області надіслати на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду інформацію:

- про дату та час отримання прокуратурою Вінницької області звернень ВААС № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014 року;

- про посадових осіб прокуратури, якими було накладено резолюції на дані звернення;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові процесуальних керівників та слідчих прокуратури області, які відповідно до резолюції повинні були здійснювати перевірку наведених у вказаних зверненнях порушень кримінального процесуального законодавства;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові процесуальних керівників та слідчих прокуратури області, якими фактично здійснювалась перевірка наведених у вказаних зверненнях порушень кримінального процесуального законодавства;

- стосовно посади, прізвища ім’я, по батькові керівників структурних підрозділів прокуратури області, у яких здійснювалась перевірка наведених у вказаних зверненнях порушень кримінального процесуального законодавства;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові керівників прокуратури Вінницької області, які відповідно до посадових обов’язків здійснюють нагляд за дотриманням законодавства при розгляді звернень ВААС, а також при проведенні слідчих дій по кримінальному провадженню №12014020000000150 від 17.06.2014 року.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи, а тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ВААС звернувся із листом №2-17/128583 від 29.12.2014 року до відповідача, у якому просив прокуратуру Вінницької області в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» надати наступну інформацію:

- про дату та час отримання прокуратурою Вінницької області звернень ВААС № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014, а також прокуратурою м. Вінниці звернення № 2-17/39400/2014 від 27.06.2014;

- про посадових осіб прокуратури, якими було накладено резолюції на дані звернення;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові процесуальних керівників та слідчих прокуратури міста та області, які відповідно до резолюції повинні були здійснювати перевірку наведених у вказаних зверненнях порушень кримінального процесуального законодавства.

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові процесуальних керівників та слідчих прокуратури міста та області, якими фактично здійснювалась перевірка наведених у вказаних зверненнях порушень кримінального процесуального законодавства;

- стосовно посади, прізвища ім’я, по батькові керівників структурних підрозділів прокуратури області та міста, у яких здійснювалась перевірка наведених у вказаних зверненнях порушень кримінального процесуального законодавства;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові керівників прокуратури Вінницької області, які відповідно до посадових обов’язків здійснюють нагляд за дотриманням законодавства при розгляді звернень ВААС, а також при проведенні слідчих дій по кримінальному провадженню № 12014020000000150 від 17.06.2014 року;

- про те, на якій стадії розслідування наразі знаходиться кримінальне провадження № 12014020000000150 від 17.06.2014 року.

Метою звернення до відповідача із вказаним інформаційним запитом, що випливає з його змісту, є отримання інформації щодо посадових осіб органів прокуратури, яка є необхідною для подальшого звернення позивача зі скаргами на бездіяльність відповідних осіб до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, сформованої відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Даний запит отриманий прокуратурою Вінницької області 17.02.2015 року, про що свідчить інформаційний витяг з Єдиної системи статистики та аналізу органів прокуратури України.

Листом №23-18 вих. 15 від 23.02.2015 року прокуратура Вінницької області проінформувала позивача, що його звернення № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 року та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014 року були отримані прокуратурою області 19.06.2014 року та 02.07.2014 року. Також відповідач повідомив, що кримінальне провадження № 12014020000000150 від 17.06.2014 року наразі перебуває на стадії досудового розслідування. Стосовно решти запитуваної інформації відповідачем відмовлено у її наданні з посиланням на ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з роз’ясненням про те, що відповідні відомості пов’язані із відносинами у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Крім того, відповідач у своїй відповіді зазначив, що задля отримання інформації створеної у процесі виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України необхідно використовувати вимоги цього Кодексу, якими врегульовано питання оскарження дій чи бездіяльності слідчого і прокурора під час досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 303, 306 КПК України.

Позивач вважаючи відповідь прокуратури Вінницької області такою, що дана не по суті запиту №2-17/128583 від 29.12.2014 року та з порушенням п. 6 ч.1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд у першу чергу зважує на те, що для вирішення даного спору необхідно з’ясувати чи належить запитувана позивачем інформація до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач. Із цією метою в судовому засіданні встановлені обставини пов’язані із створенням, відображенням та використанням в процесі виконання відповідачем своїх обов’язків інформації, про яку запитує позивач.

Так, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 року.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію. А відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 цього Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Приписами ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

З матеріалів справи вбачається, що ВААС звернувся до прокуратури Вінницької області із інформаційним запитом № 2-17/128583 від 29.12.2014 року про надання інформації щодо дати та часу отримання відповідачем звернень від 19.06.2014 року та 01.07.2014 року, посадовців, якими накладено на них резолюції та виконавців у них та з інших подібних питань. Передумовою отримання такої інформації, як уже зазначалось вище, послугувала бездіяльність органів прокуратури щодо невжиття заходів прокурорського реагування по попередніх зверненнях позивача.

Так, судом встановлено, що ВААС звертався до прокуратури Вінницької області із зверненнями №2-17/37416/2014 від 19.06.2014 року та №2-17/39467/2014 від 01.07.2014 року з проханням провести перевірку фактів порушень законодавства службовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області щодо проведення позапланової перевірки позивача, та УМВС України у Вінницькій області стосовно відкриття правоохоронними органами кримінального провадження за ч. 2 ст. 191 КК України, за наслідками якої вжити заходів прокурорського реагування та притягнення винних службових осіб до відповідальності. Проте, вказані звернення залишилися без належного розгляду, що стало наслідком судового оскарження бездіяльності органів прокуратури.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року, яка набрала законної сили на підставі ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2014 року (справа №802/3481/14-а), адміністративний позов ВААС було задоволено та визнано протиправною бездіяльність прокуратури Вінницької області щодо невжиття необхідних заходів при розгляді звернень ВААС №2-17/37416/2014 від 19.06.2014 року та №2-17/39467/2014 від 01.07.2014 року, а також визнано протиправною бездіяльність прокуратури м. Вінниці щодо невжиття необхідних заходів при розгляді звернення №2-17/39400/2014 від 27.06.2014 року.

Вказані судові рішення залишені без змін після їх перегляду 17.02.2015 року Вищим адміністративним судом України.

З матеріалів справи слідує, що запитувана інформація про яку йдеться мова у листі №2-17/128583 від 29.12.2014 року необхідна ВААС для того, щоб у подальшому звернутись із скаргою на конкретних посадових осіб прокуратури Вінницької області, бездіяльність якої визнана протиправною рішенням суду від 30.10.2014 року, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Тобто, позивач у своєму запиті не ставить питання про оскарження дій посадових осіб органів прокуратури, слідчого чи прокурора у межах досудового розслідування кримінального провадження, а лише вимагає надати інформацію, яка по-перше: створена відповідачем як суб’єктом владних повноважень при виконанні своїх обов’язків (вжиття заходів щодо розгляду звернень позивача); по-друге: зберігається у відповідача як розпорядника цієї інформації, та по-третє: стосується інтересів позивача, який бажає володіти інформацією про конкретних посадових осіб, які залучалися чи мали б залучатися до розгляду його звернень.

Натомість, із змісту наданої прокуратурою Вінницької області відповіді №23-18 вих.15 від 23.02.2015 року та письмових заперечень на позовну заяву вбачається, що на думку відповідача запитувана інформація у листі ВААС від 29.12.2014 року щодо посадовців, якими було накладено резолюції на інформаційні запити від 19.06.2014 року та 01.07.2014 року та виконавців у них, не є публічною, а тому дія Закону України «Про доступ до публічної інформації» на вказані правовідносини не розповсюджується, оскільки право на отримання такої інформації передбачене Законом України «Про звернення громадян».

Однак суд не може погодитись із даними висновками відповідача з огляду на таке.

Дійсно, частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №11 від 30.09.2013 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року N 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" судам роз’яснено, що за визначенням поняття "публічна інформація", можна виокремити такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Поряд із цим, Закон України «Про звернення громадян» спрямований не на реалізацію права на інформацію (ст. 34 Конституції України), а права на звернення особи (петицію) (ст. 40 Конституції України), а це інше за юридичною природою право людини і громадянина.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

У свою чергу правовою підставою інформаційного запиту є Закон України "Про доступ до публічної інформації. Предметом інформаційного запиту є доступ до публічної інформації, якою володіє або повинен володіти її розпорядник. За змістом - це запит на інформацію (прохання), метою якого є одержання попередньо створеної інформації.

З матеріалів справи вбачається, що ВААС звертався до відповідача саме із запитом про надання попередньо створеної публічної інформації, якою володіє її розпорядник - прокуратура Вінницької області. Надання запитуваної позивачем інформації не потребувало з боку відповідача вчинення додаткових дій, оскільки така інформація була створена останнім та перебуває у його розпорядженні. Тобто така інформація містить усі ознаки, які присутні публічній інформації і отримання її позивачем у інший спосіб, окрім як у визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації» порядку, не передбачено.

Суд також не погоджується із посиланнями прокуратури Вінницької області у листі від 23.02.2015 року № 23-18 вих-15 на положення Кримінального процесуального кодексу України, оскільки позивач не ставить питання щодо оскарження рішень дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження та не вимагає інформації створеної у процесі виконання вимог КПК України, про що безпідставно акцентує увагу відповідач. Запитувана позивачем інформації стосується розгляду його попередніх звернень, а не обставин проведення досудового розслідування кримінального провадження. Крім того, позивач не є учасником кримінального провадження № 12014020000000150 від 17.06.2014р., а тому не вправі вимагати інформацію чи оскаржувати прийняті рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в порядку, передбаченому главою 26 КПК України.

Проаналізувавши письмову відповідь прокуратури Вінницької області від 23.02.2015 року № 23-18 вих-15 на інформаційний запит ВААС №2-17/128583 від 29.12.2014 року суд звертає увагу на те, що зміст такої відповіді містить певні протиріччя із загальною позицією відповідача, згідно якої він заперечує проти позову.

Зокрема, надаючи відповідь на поставлене позивачем питання щодо дати та часу отримання звернень ВААС № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014, відповідач відмовляється надати наступну інформацію щодо посадових осіб органів прокуратури, які розглядали чи брали участь у розгляді цих звернень, хоча предмет інформаційного запиту і в першому і в другому випадку ідентичний.

Крім того, спрямовуючи запит позивача в частині надання інформації, розпорядником якої є прокуратура м. Вінниці (попереднє звернення до прокуратури м. Вінниці №2-17/39400/2014 від 27.06.2014), до цієї прокуратури для розгляду, відповідач керувався положеннями ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якими передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Тобто, відповідач знову ж таки підтвердив статус запитуваної інформації як публічної, хоча надавати таку інформацію в тій частині, якою він володіє, - безпідставно відмовився.

Також прокуратурою Вінницької області надано відповідь позивачу щодо стадії розгляду кримінального провадження від 17.06.2014 року, хоча перед цим роз’яснено, що задля отримання такої інформації необхідно керуватися лише вимогами КПК України.

Наведені обставини лише підтверджують хибність доводів відповідача про неможливість вирішення поставлених у інформаційному запиті питань саме у порядку та спосіб, який передбачено Законом України «Про доступ до публічної інформації», а не Законом України «Про звернення громадян» чи Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов’язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації.

Частиною 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 583 «Про питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» передбачено, що відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем, протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Із матеріалів справи вбачається, що інформаційний запит позивача від 29.12.2014 року відповідачем був задоволений частково. Зокрема, повідомлено ВААС про дату отримання звернень № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014 року зазначивши, що вони були отримані прокуратурою Вінницької області 19.06.2014 року та 02.07.2014 року відповідно. Щодо часу отримання даних звернень, то суд погоджується із доводами відповідача про відсутність у нього такої інформації, оскільки відповідно до вимог п. 4.1.2 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 15.01.2013 року №3, на штампі прокуратури проставляється лише дата реєстрації та порядковий номер відповідної книги обліку, без зазначення конкретної години та хвилини реєстрації відповідного документу.

Відносно іншої запитуваної інформації про посадових осіб прокуратури, якими було накладено резолюції на звернення ВААС № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014; стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові процесуальних керівників та слідчих прокуратури Вінницької області, які відповідно до резолюції повинні були здійснювати перевірку наведених у вказаних зверненнях порушень кримінального процесуального законодавства; стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові процесуальних керівників та слідчих прокуратури Вінницької області, якими фактично здійснювалась перевірка наведених у зверненнях порушень кримінального процесуального законодавства; стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові керівників структурних підрозділів прокуратури Вінницької області, у яких здійснювалась перевірка наведених у вказаних зверненнях ВААС порушень кримінального процесуального законодавства; стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові керівників прокуратури Вінницької області, які відповідно до посадових обов’язків здійснюють нагляд за дотриманням законодавства при розгляді звернень Вінницького апеляційного адміністративного суду, а також при проведенні слідчих дій по кримінальному провадженню № 12014020000000150 від 17.06.2014, то суд вважає, що у цій частині інформаційного запиту №2-17/128583 від 29.12.2014р. відповідач безпідставно відмовив у наданні запитуваної інформації. Повідомлення позивача про існування наказу прокурора області від 06.01.2015р. № 1 «Про розподіл обов’язків між керівниками прокуратури області» не є конкретною інформацією по суті інформаційного запиту позивача, а тому таку відповідь не можна вважати належним виконанням обов’язку, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відмова в задоволенні запиту на інформацію, ненадання відповіді на запит на інформацію чи надання недостовірної або неповної інформації можуть бути оскаржені до суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про допущення прокуратурою Вінницької області бездіяльності щодо ненадання достовірної, точної та повної відповіді на інформаційний запит Вінницького апеляційного адміністративного суду № 2-17/128583 від 29.12.2014 року, яка з огляду на обставини справи є протиправною.

У зв’язку із цим заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом зобов’язання прокуратуру Вінницької області надіслати на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду вищезазначену інформацію, яка безпідставно не була надана на інформаційний запит позивача.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача не спростовують встановлені обставини справи щодо неналежного розгляду інформаційного запиту позивача № 2-17/128583 від 29.12.2014 року.

З урахуванням положень статті 94 КАС України, у зв’язку з частковим задоволенням адміністративного позову, на користь позивача з Державного бюджету України необхідно стягнути 36,54 грн. понесених судових витрат по оплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Вінницької області щодо ненадання достовірної, точної та повної відповіді на інформаційний запит Вінницького апеляційного адміністративного суду № 2-17/128583 від 29.12.2014.

Зобов’язати прокуратуру Вінницької області надіслати на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду інформацію:

- про посадових осіб прокуратури, якими було накладено резолюції на звернення Вінницького апеляційного адміністративного суду № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові процесуальних керівників та слідчих прокуратури Вінницької області, які відповідно до резолюції повинні були здійснювати перевірку наведених у зверненнях Вінницького апеляційного адміністративного суду № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014 порушень кримінального процесуального законодавства;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові процесуальних керівників та слідчих прокуратури Вінницької області, якими фактично здійснювалась перевірка наведених у зверненнях Вінницького апеляційного адміністративного суду № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014 порушень кримінального процесуального законодавства;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові керівників структурних підрозділів прокуратури Вінницької області, у яких здійснювалась перевірка наведених у зверненнях Вінницького апеляційного адміністративного суду № 2-17/37416/2014 від 19.06.2014 та № 2-17/39467/2014 від 01.07.2014 порушень кримінального процесуального законодавства;

- стосовно посади, прізвища, ім’я, по батькові керівників прокуратури Вінницької області, які відповідно до посадових обов’язків здійснюють нагляд за дотриманням законодавства при розгляді звернень Вінницького апеляційного адміністративного суду, а також при проведенні слідчих дій по кримінальному провадженню № 12014020000000150 від 17.06.2014.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Вінницького апеляційного адміністративного суду понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 36 грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Слободонюк Михайло Васильович