ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року м. Львів Справа № 876/638/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Качмара В.Я.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року по справі № 2а-12271/10/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів в сумі 81760.00 грн.

Позов обґрунтовувала посиланням на те, що в порушення вимог статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» ОСОБА_2 здійснив 08 липня 2009 року першу реєстрацію транспортного засобу марки Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску, 11 серпня 2008 року першу реєстрацію транспортного засобу марки Peugeot Expert 220, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 року випуску, 04 вересня 2009 року першу реєстрацію транспортного засобу Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску, та 24 лютого 2010 року першу реєстрацію транспортного засобу Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4, 1998 року випуску, без сплати податку з власників транспортних засобів, який згідно з розрахунком становить 81760.00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не враховано, що сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є обов'язковою передумовою державної реєстрації транспортного засобу, а оскільки вказану реєстрацію було проведено, у позивача відсутні підстави для його стягнення в судовому порядку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02 липня 2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Єгоровою Н.Ю. посвідчено довіреність ОСОБА_2, якою він надав право ОСОБА_4 представляти його інтереси в митних органах при розмитненні транспортного засобу та органах ДАІ при державній реєстрації такого транспортного засобу на його ім'я. Вказана довіреність видана строком на один рік і дійсна до 02 липня 2010 року.

08 липня 2009 року за ОСОБА_2 здійснено першу реєстрацію транспортного засобу марки Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1, 1997 року випуску, 11 серпня 2008 року першу реєстрацію транспортного засобу марки Peugeot Expert 220, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 року випуску, 04 вересня 2009 року першу реєстрацію транспортного засобу Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_3, 1999 року випуску, та 24 лютого 2010 року першу реєстрацію транспортного засобу Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_4, 1998 року випуску.

Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні сума податку, що підлягала сплаті відповідачем, становила 19050.00 грн., 19050.00 грн., 19050.00 грн. та 24610.00 грн. відповідно.

Відповідно до листа ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 22 листопада 2010 року № 5459/17-115 кошти з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів від ОСОБА_2 08 липня 2009 року, 11 серпня 2009 року, 04 вересня 2009 року та 24 лютого 2010 року до місцевого бюджету Сихівського району м. Львова не надходили.

В підтвердження факту несплати відповідачем податку з власників транспортних засобів позивачем також надано суду копію листа Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи управління Державтоінспекції Головного управління МВС України у Львівській області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що проведення повіреним ОСОБА_2 на його ім'я першої реєстрації вказаних вище транспортних засобів за відсутності сплати ним податку з власників транспортних засобів обумовлює необхідність стягнення зазначеного податку з нього в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Відповідно до частини 1 статті 5 цього ж Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Згідно з частинами 4, 6 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами здійснення першої реєстрації транспортних засобів є особисте подання до органу ВРЕР заяви про реєстрацію транспортного засобу, необхідних документів для вчинення реєстраційної дії, а також документів про сплату податку з власників транспортних засобів або документів, що дають право на користування пільгами.

При вирішенні даної справи, суд першої інстанції не врахував, що вчинення реєстраційної дії можливе лише за особистою заявою заявника про реєстрацію транспортного засобу, а також, що у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право користування пільгами, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.

В матеріалах справи наявні копії двох квитанцій про сплату ОСОБА_2 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на практиці Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Виходячи з викладеного вище, позивачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях відповідача ознак протиправності, як і не доведено правомірності стягнення з нього сум податку з власників транспортних засобів, а відтак, на думку суду апеляційної інстанції, заявлений позов задоволенню не підлягає.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року по справі № 2а-12271/10/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

В.Я. Качмар

Повний текст постанови виготовлено 05 травня 2015 року.