Справа №2-491/09

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30 січня 2009 року Алчевський міський суд Луганської області у складі:

Гол-чого судді:           Ковальова В.М.

При секретарі:Голобородько І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алчевську справу за позовом ВАТ

«Алчевський коксохімічний завод» до ОСОБА_1 про стягнення

заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2009 р. позивач в особі ВАТ «Алчевськокс» звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого посилається, що на балансі заводу знаходиться АДРЕСА_1. Власником кв. № 2 в цьому будинку є відповідач, який з квітня 2005 р. по листопад 2008 р. не сплачує послуги з утримання будинку і прибудинкової території, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1330 грн. 79 коп., яку просить стягнути.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 . позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_1. позов не визнав, оскільки договір про надання житлово-комунальних послуг від його імені уклала мати, тому його намагання розірвати цей договір позивач не підтримав, який крім обстеження димових, вентиляційних каналів, вивезення та поховання твердих побутових відходів, інших послуг не надає.

Крім того позивач в позовній заяві не вказав види послуг і їх вартість, вимоги пред'явив за межами строку позовної давнини.

Розглянувши матеріали справи, вислухав пояснення сторін, суд вважає за необхідним вимоги задовольнити частково.

Згідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. (далі Закон № 1875-1У) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.1 розділу У111 Прикінцевих положень цього Закону, він в повному обсязі набирає чинності з 1 січня 2005 p., договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із цим до 1 січня 2006 р. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Докази, які сторони надали суду (а.с. 3, 4, 6-12, 17-18, 22, 23-25) та під час судового розгляду, свідчать про наступне.

Власником АДРЕСА_1 з 20 травня 2004 р. є ОСОБА_1., з яким позивач уклав договір про надання житлово-комунальних послуг тільки 14 березня 2006 p., наявність якого відповідач не оскаржив.

Більш того, в заяві на ім'я позивача від 21.07.2006 р. відповідач вимагав про виключення відсутніх послуг у вигляді водо-тепло-енергопостачання з платежу та розірвання договору.

Тобто, відповідач визнав чинність договору при наданні житлово-комунальних послуг на яких наполягає позивач і заперечує відповідач і тому їх розмір було перераховано в бік зменшення.

Договір від 14.03.2006 р. чітко регулює права і обов'язки сторін про перерахування житлово-комунальних послуг і підстави його розірвання.

В п.1 розділу У1 прописано, що представник позивача на вимогу відповідача повинен з»явитися до нього для підписання акту-претензії на протязі двох днів. У разі неявки представника позивача до відповідача в цей термін, або в необґрунтованості відмови від підпису, акт-претензія вважається дійсним , якщо його підписали не менш два мешканця будинку.

Пункти 1, 2 розділу УШ вимагають розірвання договору в разі, якщо за місяць до закінчення його дії не надійшло клопотання або невиконання його умов з боку сторін.

Але відповідач тільки з 05.03.2008 р. став вимагати у позивача про перерахування розміру послуг і розірвання договору всупереч договірних правовідносин.

Тому, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість, яка

утворилась з березня 2006 р. по листопад 2008 p., що складає: 1130 грн. 79 коп. - 255 грн.

49 коп. (заборгованість на початок березня 2006 р.) - 400 грн. ( яка сплачена

відповідачем) = 705 грн. 30 коп.      

Ствердження представника позивача про те, що відповідач своїми платежами в серпні 2006 р. - 100 грн.; в жовтні 2006 p.- 80 грн.; в листопаді 2006 р - . 40 грн.; в січні 2007 р. - 80 грн. і в лютому 2007 р. - 100 грн. в розмірах більш нарахованих визнав наявність надання йому всього обсягу житлово-комунальних послуг з квітня 2005 р. не підтверджується доказами.

По-перше, представник позивача не зміг пояснити термін початку нарахування платежів з квітня 2005 р.;

По-друге, із змісту квитанцій про сплачення послуг не вбачається, що ці платежі є заборгованість за минулий час.

По-третє, позовна заява не містить вимог про поновлення строку позовної давнини.

Крім того, зміст позовної заяви викладено не конкретно , з якого не можливо зрозуміти вартість і види послуг, які утворились з квітня 2005 р.

Позивач при звернення до суду сплатив 30 грн. (а.с.5) на інформаційно-технічне забезпечення , які відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача.

Оскільки позивача за рішенням Алчевської міської ради від 12.01.2008 р. було звільнено від сплати судового збору, то судовий збір в розмірі 51 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись CT.CT. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, Законом України № 1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», договором від 14.03.2006 р. суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» 705 грн. 30 коп. заборгованості і 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.

Стягнути з ОСОБА_1. на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скаргана рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.