Справа № 209/1877/15-ц
Провадження № 2/209/1083/15
У Х В А Л А
30 квітня 2015 року м. Дніпродзержинськ
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову, -
в с т а н о в и в:
30.04.2015 року в провадження судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Замкової Я.В. надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Одночасно, з позовною заявою позивачем подана до суду заява про забезпечення позову, в якій заявник просить: накласти арешт у межах суми заборгованості за кредитом в розмірі 41121,81 грн. на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2 (51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Харківська, 57-67), шляхом заборони будь-яким способом укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
На обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що він вважає що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши матеріали заяви, судом встановлено, що заявником у заяві не зазначені відомості про грошові кошти, рухоме чи нерухоме майно боржника, не обґрунтована необхідність забезпечення позову, і не вказані докази які б свідчили про утруднення чи неможливість виконання рішення суду.
Згідно ч. 2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, до заяви не надано жодних відомостей, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову, у заяві не обґрунтована необхідність забезпечення позову, та не зазначено доказів які б свідчили про утруднення чи неможливість виконання рішення суду, заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову, повернути заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена в 5-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції до апеляційного суду Дніпропетровської області, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Я.В. Замкова