Дата документу 11.03.2015 Справа № 554/13555/14-ц

Провадження № 2/554/1215/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2015 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

Головуючого судді - Материнко М.О.

при секретарі - Юркіній Ю.Є.,

за участю адвоката позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Четверта Полтавська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, виплату компенсації та виселення, посилаючись на те, що 30 серпня 2013 року помер її батько ОСОБА_4, який на момент смерті знаходився у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3

25 березня 2008 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, заповідав ОСОБА_3. Однак, позивач ОСОБА_2 відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на обов’язкову частку у спадковому майні померлого в зв’язку з тим, що являється інвалідом другої групи. До спадкового майна ОСОБА_4 відноситься:

- 1/3 частина однокімнатної квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві житловою площею 19 кв.м., загальною площею 40,1 кв.м.;

- автомобіль ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА 317572 від 13.05.2006 року.

В червні 2014 року позивач звернулась до Четвертої Полтавської державної нотконтори для оформлення спадщини. Однак, їй було відмовлено, оскільки вона повинна була представити нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зазначені документи знаходяться у відповідачки ОСОБА_3, яка категорично відмовилась надати правовстановлюючі документи нотаріусу без пояснення причин. Окрім того, ОСОБА_3 не впускає позивача і її дочку ОСОБА_5 у спірну квартиру, незважаючи на те, що вони являються власниками 1/3 частини квартири кожна.

Відповідно до звітів з незалежної оцінки майна від 26 серпня 2014 року вартість квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві складає 215  800,00 грн., а вартість автомобіля ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА 317572 від 13.05.2006 року - 65  130,00 грн.

Обов’язкова частка позивача у спадщині на 1/3 частину квартири становить 1/12 частину квартири, на автомобіль -1/4 частину, що в грошовому вираженні становить 16  282,50 грн. Відповідно, частка відповідача у спадщині на квартиру становить ? частину квартири, на автомобіль -3/4 частини, що в грошовому вираженні становить 53 950,00 грн. Отже, сума компенсації, яку позивач повинна виплатити відповідачу складає 37  667,50 грн. (53 950,00 – 16  282,50).

Просила стягнути з неї на користь відповідачки зазначену суму, припинивши право власності відповідачки на ? частину спірної квартири і її право власності на ? частину автомобіля, а також виселити ОСОБА_3 із спірної квартири в примусовому порядку та стягнути з неї судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила, що автомобіль ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належав померлому ОСОБА_4, відповідно до ст. 57 ЦК України являється його особистою приватною власністю, оскільки був куплений ним у червні 2005 року за грошові кошти, отримані в травні 2005 року від продажу успадкованої ним після смерті матері квартири, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та договором купівлі-продажу квартири. Представила суду квитанцію про внесення позивачем на депозитний рахунок ТУ ДСА у Полтавській області грошових коштів у сумі 37  667,50 грн.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_6 проти отримання відповідачем ОСОБА_3 грошової компенсації за частку у спадковому майні не заперечувала, однак не погодилась з сумою компенсації. Заявила, що вартість спадкової квартири при її оцінці була занижена, а вартість спадкового автомобіля – завищена, не навівши ніяких доказів цього. Просила призначити експертизи по оцінці спадкового майна на час розгляду справи судом. Окрім того, вважала, що спадковий автомобіль куплений померлим і відповідачкою у період шлюбу і являється спільним сумісним майном подружжя, а тому ? автомобіля належить ОСОБА_3, а спадкується тільки ? частина автомобіля, що належала померлому.

В останнє судове засідання представник відповідача не з’явилась, не повідомивши суд про причини неявки. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання також не з’явилась, звернулась до суду з письмовою заявою, в якій просила відкласти слухання справи в зв’язку з погіршенням стану її здоров’я.

Суд вважає можливим закінчити розгляд справи без участі відповідача та її представника, вважаючи причини їх неявки в судове засідання не поважними.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з наступних підстав.

30 серпня 2013 року помер батько позивача ОСОБА_4, який на момент смерті знаходився у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3. Спільних дітей у них немає.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Таким чином, донька і дружина являються спадкоємцями померлого першої черги.

Після смерті батька позивач ОСОБА_2 звернулась до Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, де їй стало відомо, що 25 березня 2008 року у приватного нотаріуса ОСОБА_7 він склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, заповідав дружині - ОСОБА_3.

Однак, ст. 1241 ЦК України передбачає, що повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному зі спадкоємців у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

ОСОБА_2В являється непрацездатною, оскільки є інвалідом другої групи по загальному захворюванню, тому має право на обов’язкову частку у спадковому майні померлого.

До спадкового майна ОСОБА_4 належить:

- 1/3 частина однокімнатної квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві житловою площею 19 кв.м., загальною площею 40,1 кв.м.;

- автомобіль ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА 317572 від 13.05.2006 року.

Окрім спадкодавця, власниками однокімнатної квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві являються ОСОБА_2, та її дочка ОСОБА_5 - по 1/3 частині квартири кожна. В зазначеній квартирі був зареєстрований тільки померлий ОСОБА_4.

Коли в червні 2014 року позивач звернулась до Четвертої Полтавської державної нотконтори для оформлення спадщини, їй було відмовлено, оскільки для цього вона повинна представити нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зазначені документи знаходяться у відповідачки ОСОБА_3, яка відмовилась надати зазначені документи ОСОБА_2 і не з’явилась в нотаріальну контору для оформлення спадщини. Окрім того, ОСОБА_3 не впускає позивача та її дочку у спірну квартиру.

Відповідно до звітів з незалежної оцінки майна від 26 серпня 2014 року вартість квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві складає 215  800,00 грн., а вартість автомобіля ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА 317572 від 13.05.2006 року - 65  130,00 грн.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 має право на обов’язкову частку у спадковому майні померлого, відповідно до закону вона спадкую 1/12 частину спірної квартири

(( 1/3 частина : 2) х 50%), що становить 17  983,33 грн. від вартості квартири, та ? частину автомобіля (? частина х 50%), що становить 16  282,50 грн. від вартості автомобіля.

Таким чином, доля позивача у вартості спадкового майна в грошовому вираженні складає 34  265,83 грн.

Оскільки позивач являється власницею 1/3 частини квартири, з урахуванням 1/12 частини квартири, яку вона спадкую після смерті батька, її частка у праві власності збільшується до 5/12 частин квартири (1/3 + 1/12). Частка її дочки у праві власності на квартиру складає 1/3 частину. Тобто, їх спільна з дочкою частка складає 9/12 частин квартири (5/12 + 1/3).

Відповідачка ОСОБА_3 спадкує 1/4 частину спірної квартири (12/12 – 9/12), що становить 53  950,00 грн. від вартості квартири та ? частини спірного автомобіля, що становить 48  847,50 грн. від вартості автомобіля.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право одержання від інших співвласників грошової вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути видана лише за його згодою.

Ст. 365 ЦК України передбачає, що право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні

за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

? частина однокімнатної квартири, яку спадкує ОСОБА_3, є незначною і її неможливо виділити в натурі. Квартира являється неподільною річчю, а спільне користування з відповідачкою зазначеною квартирою є неможливим, оскільки сторони абсолютно чужі люди. Окрім того, ніякої шкоди інтересам відповідачки припиненням права власності на її частку у спірній квартирі і виплатою їй компенсації за цю частку завдано не буде.

1\4 частина спірного автомобіля, яку спадкую позивач, також є незначною, її неможливо виділити в натурі, оскільки автомобіль є неподільною річчю, тому відповідно до ст. 364 ЦК України вона має право на отримання від відповідачки грошової компенсації вартості своєї частки.

Суд відповідно до ст.57 СК України визнає автомобіль ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, особистою приватною власністю померлого ОСОБА_4, оскільки зазначений автомобіль куплений 30 червня 2005 року (довідка-рахунок КІВ – 1571) за рахунок коштів, отриманих відповідно до договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 27 травня 2005 року, успадкованої ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_8, померлої 30 вересня 2003 року (свідоцтво про право на спадщину по закону від 07 жовтня 2004 року).

Таким чином, у випадку припинення права власності на ? частину квартири, ОСОБА_2 повинна виплатити ОСОБА_3 компенсацію вартості цієї частини в сумі 53  950,00 грн., а у випадку припинення права власності на ? частину автомобіля, відповідачка повинна виплатити позивачу компенсацію вартості її частки в сумі 16  282,50 грн.

Отже, сума компенсації, яку позивачка повинна виплатити відповідачці за її частину квартири за вирахуванням суми компенсації, яку відповідачка повинна виплатити позивачці за частину автомобіля складає 37  667,50 грн. (53 950,00 – 16  282,50).

Позивач ОСОБА_2 07 березня 2015 року внесла на депозитний рахунок ТУ ДСА у Полтавській області зазначену суму, що підтверджується копією квитанції, яка приєднана до матеріалів справи.

Окрім того, в зв’язку з припиненням права власності відповідачки на спірну квартиру і присудженням їй компенсації за її частку, ОСОБА_3 підлягає виселенню з квартири у примусовому порядку.

В силу ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Стягненню з відповідача ОСОБА_3 підлягають також судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_2 при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 60, 61,88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 57, 364, 365, 1241,1261 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3, третя особа: Четверта Полтавська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого 30 серпня 2013 року.

Припинити право власності ОСОБА_3 на ? частину квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину автомобіля ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА 317572 від 13.05.2006 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого 30 серпня 2013 року.

Припинити право власності ОСОБА_2 на ? частину автомобіля ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА 317572 від 13.05.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості ? частини квартири за вирахуванням компенсації вартості ? частини автомобіля в сумі 37  667 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 50 коп.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві, що належала померлому 30 серпня 2013 року ОСОБА_4, і вважати її власницею 2/3 частин квартири.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА 317572 від 13.05.2006 року, що належав померлому 30 серпня 2013 року ОСОБА_4.

Виселити ОСОБА_3 без надання іншого жилого приміщення з квартири № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 350 грн. послуги оцінювача, витрати на правову допомогу в загальній сумі 5  800 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Витребувати у ОСОБА_3 оригінали свідоцтва про право власності на квартиру № 44 по вул. Героїв Сталінграду,17/24, корп. 2 в м. Полтаві та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу на автомобіль ВАЗ – 21124, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію РСА 317572 від 13.05.2006 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення, до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Октябрським районним судом м.Полтави за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів зо дня отримання копії рішення.

СуддяОСОБА_10