ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа номер 2-а-88/2008р., 2-а-18/2009р.
23 січня 2009 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Дем'яненко Т.В.
за участі сторін: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської Ради - про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів по відношенню до його вимоги про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, зобов'язати відповідачів зробити йому перерахунок щорічної допомоги та зобов'язати відповідачів сплатити йому заборгованість за щорічну допомогу на оздоровлення у сумі 2605 гривень. У позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем положень ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Як у попередньому так і в судовому засіданні справи позивач і його представник підтримали свої вимоги, але у судовому засіданні уточнили їх, просили виключити п.1 та п.2 у резолютивній частині позовної заяви і остаточно просили стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської Ради на користь позивача недосплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2605 гривень.
Представник відповідача як на попередньому розгляді справи так і в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила що на час виплати позивачу одноразової допомоги на оздоровлення в 2008 році вони керувалися Постановою КМУ "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562. Враховуючи, що вони в жовтні 2008 року сплатили допомогу у відповідності до вимог чинного законодавства тому вимоги позивача в цій частині вважає безпідставними і тому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач у справі є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, і учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції1 категорії, та інвалідом 2-ої групи, причина інвалідності - захворювання, пов'язане ,з роботами на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А №076602 категорії 1 , вкладкою до нього № 050690 та довідкою до акту огляду МСЕК.
Як вбачається з оглянутої у суді облікової справи № 701990, позивач знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області як особа, що одержує компенсаційні виплати, передбачені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" (№ 796-ХІІ), з 13.09. 2007 року.
Позивачу нарахована та виплачена щорічна допомога на оздоровлення у жовтні 2008 року - 120 гривень відповідно до Постанови КМУ "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562, що підтверджується копією довідки за № 8-29/143 про розмір компенсації на оздоровлення, яка є в матеріалах справи.
Згідно абз. 2 ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла на час виникнення спірних відносин, щорічна допомога на оздоровлення інвалідам другої групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначався на момент виплати допомоги (абзац 7 частини 4 ст. 48 Закону України № 796-ХІІ).
Статтею 59 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року - 515 гривень на місяць, з 01 квітня 2008 року - 525 гривень, з 01 жовтня 2008 року - 545 гривень.
Відповідно п.28 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зупинено дію ст. 48 Закону в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рн/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", а саме зупинення дії ст.48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та стаття 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", а не Постанова КМУ "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562.
Заперечення представника відповідача проти заявлених позовних вимог, які пов'язані з тим, що в Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесено відповідні зміни і тому Рішення Конституційного Суду України не може бути реалізоване, суд вважає необґрунтованими та відкидає, оскільки згідно резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України дане рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених в ньому законів, що визнані неконституційними.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст.48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області повинно виплатити позивачу одноразову допомогу «а оздоровлення за 2008 рік, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та учаснику ЛНА на Чорнобильській АЕС, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.
З урахуванням отриманої ОСОБА_1Т, у жовтні 2008 року суми 120 гривень та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати (жовтень 2008 року) - 545 гривень, на користь позивача підлягає стягненню 2605 гривень, тобто (5x545- 120).
З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір відповідно до ч.3 розділу VII „Прикінцеві та Перехідні положення" КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,161 КАС України, -
постановив :
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської Ради на користь ОСОБА_1 недосплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2605 гривень.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської Ради на користь держави судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі, відповідно до вимог ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, або протягом 20-ти днів після подання письмової заяви про апеляційне оскарження постанови яка подається протягом 10 - ти днів з дня її проголошення.